73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"12" липня 2006 р. Справа № 4/188-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" м. Херсон
до Управління освіти виконавчого комітету Херсонської міської ради м.Херсона
про стягнення 5.457 грн. 29 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Сапіга В.В.
від відповідача - головний спеціаліст Верещака О.М.
бухгалтер Тарасенко М.Я.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5.457 грн. 29 коп., в тому числі: 4.018 грн. 40 коп. - основного боргу, 186 грн. 87 коп. - пені, 963 грн. 00 коп. - збитків від інфляції, 289 грн. 02 коп. - 3 % річних. Він посилається на несвоєчасні розрахунки за виконані підрядні роботи та невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за договором підряду № 173 від 22.09.2003 року.
Ухвалою суду від 31.05.2006 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи на 22.06.2006 року.
Позивач в судове засідання не з'явився та витребуваних судом документів не надав, надіславши клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв'язку із знаходженням у відрядженні його уповноваженого представника.
Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що строк дії договору підряду від 22.09.2003 року припинився 31.12.2003 року, а тому усі зобов'язання сторін він вважає виконаними.
Крім того, відповідач посилається на ненадіслання позивачем під час дії договору до централізованої бухгалтерії відповідача акту виконаних робіт на проектні роботи, які не передбачені договором і вимог про сплату коштів та вважає, що це свідчить про відсутність заборгованості перед позивачем.
Ухвалою від 22.06.2006року розгляд справи відкладався. Суд витребував у сторін додаткові докази по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступних підстав.
Між Херсонською міською Радою та позивачем 22 вересня 2003 року укладено договір підряду №173. Платником за цим договором зазначено управління освіти виконавчого комітету Херсонської міської Ради (відповідач по справі).
Згідно з цим договором замовник зобов'язався передати, а позивач, як підрядник, виконати підрядні роботи по прокладці газопроводу школи №39.
Пунктом 1.2 договору сторони визначили суму договору -119000грн.00коп. та зазначили пунктом 1.3 договору, що роботи, які не вказані в кошторисі, виконуються підрядником по додатковій угоді. Додатковою угодою №1 від 25.11.2003 року сторони збільшили обсяги монтажних пуско-налагоджувальних робіт по катодній станції та за придбані товари на суму 30000грн.00коп.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору від 22.03.2003року розрахунки з підрядником за фактично виконані обсяги робіт відповідач здійснює на підставі актів виконаних робіт та справок Ф-3, які підписані уповноваженими представниками сторін. Кінцеві розрахунки між сторонами передбачені на протязі 5 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та Ф-03.
Наданими до матеріалів справи актами виконаних робіт за грудень 2003року, довідками про вартість виконаних робіт за грудень 2003року, актом на виконання проектних робіт від 23.12.2003року, накладною від 25.12.2003року №65 підтверджується, що позивач виконав, а відповідач прийняв виконані підрядні роботи на загальну суму 149000грн.00коп. Вартість цих робіт відповідачем сплачена частково, в сумі 144981грн.60коп. Залишок боргу становить 4018грн.40коп.
Статтею 854 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, якщо договором не передбачена попередня оплата роботи. Відповідач повинен був сплатити вартість робіт в порядку, передбаченому пунктом 4.3 договору від 22.09.2003року.
Посилання відповідача на неузгодженість вартості проектної документації та ненадіслання йому позивачем вимог щодо сплати цих коштів спростовуються матеріалами справи. Так, сторонами підписано акт від 23.12.2003року на проектні роботи, що свідчить про узгодженість сторонами цих робіт. При цьому, будь-яких негайних повідомлень відповідача про відступи від умов договору підряду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 853 ЦК України, відповідачем не надано. Акт від 23.12.2003року підписано також без будь-яких зауважень щодо відступів від умов договору.
Безпідставне і посилання відповідача на відсутність звернень позивача на протязі 2-х років та закінчення строку дії договору підряду, оскільки позов заявлено з межах строку позовної давності, а законом не передбачено негайне звернення до боржника про сплату коштів. До того ж, позивачем 28.06.2006року за №116/01-18 надіслана відповідачу вимога про сплату боргу. Не передбачена договором і залежність оплати боргу від бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до п.п.1,7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
За таких підстав вимоги позивача про стягнення 4018грн.40коп. підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача про стягнення 963грн.00коп. втрат від інфляції та 289грн.02коп. річних відсотків також підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 6.3 договору від 22.03.2003року відповідач за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості виконаних робіт сплачує на користь позивача штраф в розмірі 1 облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В той же час відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, за нормами ГК України пеня не має тривалого характеру та через шість місяців після дня виникнення прострочки слід припинити її нарахування.
Сторони в договорі не визначили конкретного періоду нарахування пені, а лише обмежили її розмір однією обліковою ставкою НБУ та порядок нарахування (за кожен день прострочки), не визначивши при цьому кінцевий термін обчислення. Тому, суд вважає необхідним застосувати норму п.6 статті 232 ГК України, у зв'язку з чим нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто через 5 банківских днів після підписання актів виконаних робіт.
Суд також зазначає, що в силу статті 232 Господарського Кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення в сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо інші строки не встановлені Господарським Кодексом України.
Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, статті 258 ЦК України та 232 ГК України підлягають застосуванню одночасно, оскільки вони не суперечать, а доповнюють одна одну.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені також за межами річного строку, передбаченого ст. 258 ЦК України.
З урахуванням викладеного підстави стягнення пені відсутні.
Судові витрати відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовільнити частково.
2. Стягнути з Управління освіти виконавчого комітету Херсонської міської ради м.Херсон вул.Комунарів, 15 р/р 35417017001454 в банку управління Держказначейства м.Херсона МФО 852010 код 02146713 на користь приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" м. Херсон вул. 49 Гвардійської дивізії б. 2 к. 4 кв. 130 р/р 26003870850141 в Херсонській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 352015 код 22741547 - 4.018грн.40коп. основного боргу, 963грн.00коп. збитків від інфляції, 289грн.02коп. річних відсотків, 98грн.51коп. витрат по сплаті державного мита та 113грн.96коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 186грн.87коп. пені відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України 17.07.2006року.