06 травня 2014 року Справа № 803/785/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Любомльському районі Волинської області про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити дії,
Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області (далі - УПФ України в Шацькому районі, позивач, управління) звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Любомльському районі Волинської області (далі - Відділення ВД ФССНВ у Любомльському районі, відповідач, відділення) про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року включно у розмірі 881,46 грн., та зобов'язання відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року включно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що УПФ України в Шацькому районі було призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відповідно до статей 21, 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я та встановлено якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
За період з 01 вересня 2005 року і по час звернення до суду відповідач відмовляється прийняти до заліку витрати на виплату і доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного видатку на виробництві або професійного захворювання, призначених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, мотивуючи тим, що вказані громадяни отримали травму внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався під час виконання ними трудових обов'язків за межами України. Хоча, відповідач до 01 вересня 2005 року пенсії, призначені по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, вказаним особам приймав до заліку та відшкодовував.
УПФ України у Шацькому районі вживалося заходи для досудового врегулювання спору з приводу відшкодування понесених витрат, зокрема, через включення даних витрат до акту звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного виробництві або професійного захворювання, однак відповідач відмовляється включати дану суму до такого акту звірки.
Позивач неодноразово звертався до суду з аналогічними позовними вимогами, про що виносились відповідні судові рішення. На підставі вищевикладеного просить стягнути витрати на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року включно у розмірі 881,46 грн., та зобов'язати відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року включно.
У письмових запереченнях проти адміністративного позову від 29 квітня 2014 року № 269/01-17 представник відповідача позовних вимог не визнала та надала пояснення такого змісту (а.с.46-47).
Відповідно до статей 21, 28, 34 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги у разі настання страхового випадку, в тому числі і виплату пенсій. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. На момент звернення до суду особові справи потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідача відсутні, тому вимоги УПФУ у Шацькому районі незаконні.
Крім того, Угодою про гарантії прав громадян країн-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року проведення розрахунків між Фондами не передбачено. Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04 березня 2003 року № 5-4/4, визначено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України. Підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.
З наведених підстав представник відповідача просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, однак у заяві від 28 квітня 2014 року № 1024/09-33 просить суд розгляд справи провести за відсутності представника управління, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.50).
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, однак у клопотанні від 06 травня 2014 року представник відділення просить суд розглянути справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає повністю (а.с.51).
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили сі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки від осіб, які беруть участь у справі, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд проводить розгляд справи на основі наявних матеріалів, в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлено, що УПФ України в Шацькому районі за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджується списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2013 року - березень 2014 року (а.с.22-27). Факт трудового каліцтва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено на підставі відповідних актів про нещасний випадок на виробництві та актами огляду МСЕК, засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи (а.с.9-15).
УПФ України в Шацькому районі вживалися заходи для досудового врегулювання спору з приводу відшкодування понесених витрат, зокрема, через включення даних витрат до акту звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного виробництві або професійного захворювання, однак відповідач відмовив у включенні заявлених до стягнення у цій справі сум до актів звірки (а.с.16-21).
Відповідно до розрахунку суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності, яка не була включена Відділенням ВД ФССНВ у Любомльському районі до відшкодування за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року сума пенсії (до якої включено лише основний розмір пенсії та щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття без врахування державної адресної допомоги) та витрат на доставку пенсії (лише затрати на доставку пенсії без врахування державної адресної допомоги) становить по ОСОБА_1 322,08 грн. по ОСОБА_2 - 559,38 грн., а всього - 811,46 грн. (а.с.8).
Суд надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, зазначає наступне.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (у редакції, чинній на час вирішення спірних відносин; далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку, відповідно до статті 4 Основ, є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога про тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Пункт 7 Порядку, якому, на думку заявника, суперечать вимоги управління ПФУ про відшкодування витрат, не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.
Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15 (далі - Положення про виконавчу дирекцію Фонду), організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з пунктом 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 (чинного на час виникнення спірних відносин) ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах.
З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.
Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 04 червня 2013 року у справі № 21-150а13, яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, тому витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва підлягають відшкодуванню за рахунок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Любомльському районі Волинської області, а відтак позовні вимоги в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2013 року включно у розмірі 881,46 грн. підлягають до задоволення.
Одночасно, щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.
Отже, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про підписання цих актів (або включення окремих відомостей до них), оскільки Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.
За таких обставин позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року включно не підлягають до задоволення.
Керуючись частиною четвертою статті 122, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Любомльському районі Волинської області (44300, Волинська область, Любомльський район, м. Любомль, вул. Незалежності, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 25910157) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області (44000, Волинська область, Шацький район, смт. Шацьк, вул. Шковороди, 29, ідентифікаційний код юридичної особи 20126720) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року включно у розмірі 881,46 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня сорок шість копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський