Справа № 548/455/14-ц
Провадження № 2/548/212/14
24.04.2014 р. Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого- судді Старокожко В.П.;
при секретарі: Вовк В.І.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона має двох синів та доньку, та проживає з одним із синів в АДРЕСА_3. На даний час позивачка знаходиться на пенсії і отримує кошти від держави. Вона постійно хворіє, потребує ліків і належного догляду, а пенсія, яку вона отримує, є невеликою. Двоє її дітей - відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 їй матеріальної допомоги не надають, не доглядають за нею, хоч є працездатними та мають постійний дохід. Просила суд стягувати з відповідачів аліменти на її користь на її утримання по 1/8 частини з кожного щомісяця.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, дала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, позов просила задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_3 в підготовчому судовому засідання позовні вимоги визнала частково, вказавши, що згодна платити аліменти на утримання матері у розмірі 1/12 частини, так як у самої тяжке матеріальне становище, вона на даний час не працює та отримує допомогу по безробіттю, частину цих коштів витрачає на утримання квартири та комунальні платежі, інших джерел доходу немає. Просила суд врахувати ту обставину, що син з яким проживає позивачка також повинен її утримувати.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодившись на 1/12 частку, так як він хоч і має постійне місце роботи, про те майже увесь свій заробіток витрачає на навчання доньки у вищому навчальному закладі та утримання житла.
Вислухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.
Положення ч.2 ст.202 та ст.204 СК України передбачають підстави звільнення дочки та сина від обов'язку щодо утримання батьків, якими є позбавлення батьків батьківських прав і ці права не були поновлені та ухилення останніх від виконання батьківських обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мати відносно своїх дітей не була позбавлена батьківських прав, і не ухилялася від виховання дітей, цей факт не оспорюється відповідачами.
Позивачка є пенсіонеркою і отримує пенсію за віком, розмір якої на день розгляду справи судом становить 1143 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою № 98/04-03 від 18 лютого 2014 року, виданою управлінням Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області.
Таким чином позивачка є непрацездатною особою.
Судом встановлено, і це не заперечується сторонами по справі, що позивачка є тяжко хворою жінкою, згідно наявних в матеріалах справи медичних довідок страждає на захворювання жіночих органів, потребує обстеження в онкологічному диспансері, також потребує догляду та лікування.
Відповідачі не заперечували ту обставину, що з часу проживання матері у їхнього брата ОСОБА_2, вони не надавали метрі ніякої допомоги, так як далеко проживають, та мають з братом неприязні відносини.
Це в судовому засіданні підтвердив і свідок ОСОБА_2, який пояснив, що він доглядає матір, а інший його брат та сестра, які по справі є відповідачами не надають ніякої матеріальної допомоги, тому увесь тягар догляду та утримання матері лежить на його плечах. Також вказав, що постійної роботи не має, про те підробляє по найму.
Сторони по справі не заперечували ту обставину, що крім повнолітніх дітей у позивачки немає інших близьких родичів в тому числі і батьків, які б могли надавати їй хоч якусь допомогу.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню із відповідачів, суд враховує роз'яснення, викладені в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 березня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з ч.2 ст.205 СК України при визначення розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.
Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін (ч.1 ст.205 СК України).
Так як відповідачі мають систематичний дохід, суд вважає, що з цих відповідачів підлягають стягненню аліменти у частці від заробітку ( доходу).
Суд враховує, що відповідачі не мають аліментних зобов'язань, є працездатними, також на їх утриманні немає непрацездатних осіб, відповідачі не страждають тяжкими захворюваннями, а тому мають можливість сплачувати аліменти, та вважає необхідним стягнути із відповідачів на користь позивачки, зазначений нею розмір аліментів, а саме по 1/8 частині всіх доходів кожного із відповідачів, щомісячно.
Суд вважає, що стягнення аліментів в розмірі 1/8 частини доходів кожного із відповідачів не буде обтяжливим для цих відповідачів, так як грошовий вираз цієї частки аліментів для кожного із відповідачів, виходячи з розміру їх доходів не буде перевищувати по 200 грн. з кожного.
Посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на неспроможність надавати допомогу матері не мають правового значення, оскільки з такими обставинами закон не пов'язує звільнення від обов'язку щодо утримання непрацездатних батьків.
Суд вважає, що відповідачі не надали суду достатніх доказів, того, що зазначений в позові розмір аліментів є для них надто великим, і поставить їх в скрутне матеріальне становище.
Наявність у відповідачів додаткових витрат на утримання нерухомого майна, а для відповідача ОСОБА_2 і на навчання повнолітньої дитини, суд не пов'язує із тими витратами, які були б підставою для визначення розміру аліментів, які визнали відповідачі, а саме в 1/12 частці.
Посилання відповідачів на ту обставину, що і третій син позивачки свідок ОСОБА_2 повинен утримувати матір та сплачувати гроші на її утримування та лікування, як на підставі визначення судом меншого розміру аліментів, не заслуговує на увагу, так як в судовому засіданні встановлено, що цей син і так утримує матір та надає їй гроші для придбання ліків. Про що вказала в судовому засіданні і сама позивачка.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути судовий збір в сумі 243,60 грн. в доход держави.
Керуючись ст.ст.10,11,57,60, 88, 208-209, 212, 218, ЦПК України, ст.ст.202, 205 СК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, працюючого оператором ЗС-2 ТзОВ «Кременчукнафтопродукт», індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_3 в розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи утримання з 25 березня 2014 року.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_1, непрацюючої , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_3 в розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи утримання з 25 березня 2014 року.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір по 121 грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: