КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/7622/13-к
Провадження № 1-кп/552/17/14
07.05.2013 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Калько О.С.
при секретарі Масцевій А.П.
за участю прокурора Падалюк Л.В.,
захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013180020002087 від 03.09.2013 року
відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, українця, гр. України, не працюючого, розлученого, освіта середня, має на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
1)10.11.2003 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі; 2)27.04.2004 року Октябрським районним судом м.Полтави за ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі; 3) 14.06.2011 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.185, ч.1 ст.129, ч.1 ст.70 КК України на 2 роки 9 місяців позбавлення волі. Звільнений ухвалою Комсомольського місцевого суду від 21.03.2013 року умовно - достроково на невідбуту частину 10 місяців 6 днів; 4) 07.08.2013 року Київським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.125, ст.71, п.4 ст.72 КК України на 10 місяців 15 днів обмеження волі
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.125 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Полтави, українця, гр. України, освіта середня, пенсіонера, вдівця, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Полтави, українця, гр. України, освіта середня, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,
02.09.2013 року, близько 19 год., ОСОБА_2, умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та двома невстановленими слідством особами, перебуваючи на городі, який розташований неподалік птахофабрики за адресою АДРЕСА_3, з корисливою метою особистого збагачення відкрито заволоділи продуктами харчування - овочами: буряком червоним (борщовим) 26,6 кг на суму 133 грн., морквою 26,7 кг на суму 133,50 грн., капустою 5,4 кг. на суму 21,60 грн. та перцем 250 гр. на суму 1,5 грн., а саме збираючи вище перераховані овочі з городу у мішки та господарську сумку, які ОСОБА_4 погрузив до багажника автомобіля ГАЗ 31029 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_1, а в подальшому з місця вчинення злочину ОСОБА_3 втік на автомобілі ГАЗ 31029 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_1, в багажнику якого знаходились викрадені овочі. Таким чином своїми злочинними діями обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 289 грн. 60 коп.
Крім того, 02.09.2013 року, близько 19 год. 20 хв., ОСОБА_2 знаходячись за вище зазначеною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно, шляхом нанесення ударів кулаком та ногою в взутті в район голови - лівого виска та живота, при цьому погрожуючи вбити, спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді гематоми м'яких тканин обличчя, синця передньої черевної стінки, які кваліфікуються, як ушкодження легкого ступеня тяжкості з ознакою короткочасного розладу здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.
Так, 02.09.2013 року він разом з ОСОБА_2 та своїм батьком ОСОБА_3 святкували день народження малолітнього сина ОСОБА_2 на річці. Обвинувачений ОСОБА_2 вживав алкогольні напої. Особисто ОСОБА_4 не пив, оскільки приглядав за дитиною. Коли їхали назад на автомобілі ОСОБА_3 - ГАЗ 31029 то проїжджали городи, що знаходяться біля психіатричної лікарні ім. Мальцева. Вирішили викрасти ті овочі, що там ростуть. Зупинилися, вийшли з машини. Батько ОСОБА_3 дістав з багажника мішки та він разом з ОСОБА_2 почали збирати городину, а саме буряк, моркву, капусту та перець. Зібрані овочі носили та вкладали до багажника автомобіля ОСОБА_3, який особисто безпосередньо зрізав ботву з буряка перед тим, як скласти його в багажник. Під час того, як вони викрадали овочі до них підбігла жінка, яка повідомила, що овочі її. Побачивши жінку, обвинувачені закинули залишки овочів до багажника автомобіля, після чого ОСОБА_3 поїхав. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишились з малолітнім сином ОСОБА_2 на городі. У ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_5 виникла сварка в ході якої остання образила дитину ОСОБА_2 В подальшому обурений ОСОБА_2 наніс потерпілій удар кулаком в обличчя та ногою в живіт, після чого пішли додому. Вже коли перебували по місцю проживання до них прийшли працівники міліції та вилучені викрадені овочі. У вчиненому розкаюється.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину також визнав повністю та підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_4, додавши, що після вчинення заволодіння овочами у нього виник конфлікт з потерпілою ОСОБА_5 в наслідок чого він на ґрунті виниклих неприязних відносин наніс їй тілесні ушкодження. У вчиненому розкаюється.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав та суду повідомив, що дійсно він 02.09.2013 року разом з своїм сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відпочивали на річці. В подальшому вони їхали через городи. Син ОСОБА_2 захотів в туалет. Коли зупинилися він ніяких овочем не збирав, їх походження йому не відомо. Чому залишив на місці ОСОБА_4 і ОСОБА_2 з сином та поїхав пояснити не може.
Крім показань ОСОБА_4 і ОСОБА_2 вина обвинувачених підтверджується наступними доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 повністю підтвердила показання ОСОБА_4 і ОСОБА_2 Суду розповіла, що має город біля лікарні ім. Мальцева. 02.09.2013 року вона прийшла на город та помітила, як чоловіки збирають її овочі, кладуть до мішків та носять до автомобіля, а один з них - похилого віку зрізав ботву з овочем перед тим як покласти до багажника. Вона підбігла та почала кричати, що це її овочі. На що чоловіки швидко закинули останній мішок овочів до багажнику., а чоловік похилого віку сів за кермо та поїхав. Після цього у неї виник конфлікт з ОСОБА_2, який наніс їй два удари в обличчя та в живіт. Міліція вилучила овочі та їй повернула. На даний час обвинувачених вибачила.
Допитана свідок ОСОБА_6 повністю підтвердила показання потерпілої ОСОБА_5 та суду повідомила, що дійсно бачила , як 02.09.2013 року невідомі чоловіки з городу потерпілої збирали овочі, а чоловік похилого віку біля автомобіля їх чистив. Після того, як потерпіла ОСОБА_5 до них підбігла та почалася сварка, чоловік похилого віку уїхав. Свої показання надані на досудовому слідстві повністю підтверджує.
Крім наведених показань вина обвинувачених доведена наступними наданими прокурором доказами.
Згідно протоколу огляду місця події від 03.09.2013 року за адресою: АДРЕСА_2 з наданою фото таблицею виявлено по місцю проживання обвинувачених викрадені ними овочі.
Згідно актів зваження від 06.09.2013 року встановлена точна вага викрадених овочів.
В ході проведення слідчого експерименту 26.09.2013 року обвинувачені ОСОБА_2, 20.09.2013 року ОСОБА_3 та 26.09.2013 року ОСОБА_4 на місці вчинення кримінального правопорушення показали та розповіли про обставини його вчинення.
Вказані слідчі дії підтверджуються наданими прокурором протоколами проведення слідчого експерименту.
Також допитані в судовому засіданні свідки - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що приймали участь в проведенні слідчих експериментів з обвинуваченими, в ході яких останні підтвердили обставини вчинення ними кримінальних правопорушень.
Таким чином наведені докази повністю підтверджують винність обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, оскільки є узгодженими, послідовними та логічними.
При цьому суд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо непричетності до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, зокрема і показаннями інших обвинувачених- ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які його викривають у вчиненні злочину. Тим більше і показання потерпілої та свідка ОСОБА_6 також є узгодженими. А приймаючи до уваги, що саме по місцю проживання обвинуваченого ОСОБА_3 виявлені викрадені овочі суд вважає, що показання останнього є не чим іншим, як наміром уникнути відповідальності.
У зв'язку з наведеним суд не приймає і до уваги показання свідка ОСОБА_9 про належність їй мішка буряків. Тим більше, що остання описувала в судовому засіданні, що вказані овочі були вже почищені, що спростовується фото таблицею до протоколу огляду.
Дії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, як дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб(грабіж).
Крім того дії ОСОБА_2 суд кваліфікує і за ч.2 ст.125 КК України, як дії, які виразились у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я
У силу ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини.
У силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
У силу ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, раніше є не судимим.
У силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
У силу ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є його похилий вік, раніше є не судимим.
У силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який є тяжким та приходить до переконання, про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим враховуючи наявні пом'якшуючи обставини, позицію потерпілої, яка просила суворого не наказувати, суд приходить до висновку, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_2, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і є підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленого санкцією ч.2 ст.186 КК України, а обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначити покарання із звільненням від його відбування у відповідності до положень ст.75 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України і ч.2 ст.125 КК України та засудити його:
за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки 9 місяців позбавлення волі;
за ч.2 ст.125 КК України на 1 рік обмеження волі
У відповідності до положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудити на 2 роки 9 місяців позбавлення волі.
На підставі положень ст.ст.71, 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком покарання згідно вироку Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2013 року, остаточно засудити на 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання рахувати з 28 лютого 2014 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та засудити на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на два роки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та засудити на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на два роки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4. такі обов'язки:
4) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
5) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
6) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжні заходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.
Головуючий О.С. Калько