Постанова від 30.04.2014 по справі 5023/6093/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2014 р. Справа № 5023/6093/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача - Мужик Л.І., дов. № 210 від 28.02.2014 року

1-ого відповідача - Мирошник Т.Ю. дов. б/н від 24.03.2014 року

2 -ого відповідача - не з'явився

3-го відповідача - Мирошник Т.Ю. дов. б/н від 24.03.2014 року

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи - ОСОБА_3, м.Харків (вх. №693 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року по справі №5023/6093/12

за позовом SG Transportation Leasing Austria GmbH, Відень

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", м. Харків

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика етикетки "Мікко", м. Харків

Товариства з обмеженою відповідальність "Поліграф Дженерал Україна", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про солідарне стягнення 5280153,38 дол. США (42188425,5 грн.) та вилучення предметів купівлі по договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року (головуючий суддя Сальнікова Г.І., судді Лаврова Л.С., Ковальчук Л.В.) затверджена мирова угода по справі № 5023/6093/12.

Третя особа - ОСОБА_3, з даною ухвалою не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року, якою затверджена мирова угода від 22.04.2013 року та припинити провадження по справі.

04.04.2014 року до суду апеляційної інстанції надійшло електронне повідомлення від ОСОБА_3, в якому він просить суд провести судове засідання без його участі.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оціни судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Матеріали справи свідчать про те, що SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути солідарно з відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика етикетки "Мікко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Мікко-сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф Дженерал Україна", на свою користь заборгованість по договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.08 р. в розмірі 194570,59 дол. США (1554619,01 грн. за курсом НБУ на 29.12.12 р.), збитки, що полягають в сумі всіх платежів, належних до сплати покупцем продавцю, за умови, що договір залишався б чинним до кінця строку дії в розмірі 866401,44 дол. США (6922547,50 грн. за курсом НБУ на 29.12.12 р.), збитків, що полягають в сумі сплачених ТОВ "Прінт-Сервіс" платежів в розмірі 1719495,35 грн. Також позивач просив вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" та передати SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ) предмети купівлі, згідно договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.08 р., а саме: - різальні машини Dymatrix 106 CS серійні номери №№MN.DEA0/00001 та MN.DEA0/00002 (основна машина Dymatrix 106 CS, робочі місця, загальні аксесуари, самонаклад, стіл самонакладу, секція висічки, секція видалення облоя, прийомка, людино-машинний інтерфейс); - фальцевально-склеювальну машину ЕСО 80, серійний номер НОМЕР_1 (основна машина ЕСО 80, додаткове оснащення для самонакладу, станції попередньої та основної фальцовки, додаткове оснащення для пристрою прийомки і пресовки, додаткове оснащення для оптимального регулювання, запасні частини). Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання передбачені договором купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.08 р. щодо своєчасної оплати за поставлений товар. Судові витрати в розмірі 64380,00 грн. просить суд покласти солідарно на відповідачів.

Із матеріалів справи вбачається, що 29.04.2013 року представники позивача та відповідачів (ТОВ "Прінт-Сервіс", ТОВ "Фабрика етикетки "Мікко", ТОВ "Поліграф Дженерал Україна") подали заяву до господарського суду Харківської області про затвердження мирової угоди від 22.04.2013 року.

Як свідчить оскаржувана ухвала, господарський суд, за відповідною заявою сторін, затвердив мирову в запропонованій редакції. При затвердженні мирової угоди господарський суд встановив, що умови вказаної мирової угоди відповідають вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується за даним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

За своєю правовою природою Мирова угода є правочином, який, як наслідок, породжує для сторін певні права та обов'язки. При укладанні мирової угоди сторони повинні керуватися загальними правилами укладання правочинів, встановлених чинним законодавством України.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Колегія суддів не може погодитися з доводами третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - ОСОБА_3 щодо не врахування в мировій угоді його інтересів, оскільки, відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Крім того, право позивача вирішувати до кого з поручителів звертатися з позовом окремо або солідарно. Позивач скористався таким правом, звернувшись до господарського суду з позовом до боржника та його поручителів - юридичних осіб. Таким чином, господарський суд правомірно затвердив мирову угоду, що укладена між сторонами у справі.

Матеріали свідчать про те, що мирова угода у даній справі та заява про її затвердження підписано уповноваженими особами представниками сторін та скріплені печатками. Крім цього, вказана мирова угода стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.

Оскільки судом першої інстанції використані у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в ухвалі узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, колегія суддів повністю погоджується з прийнятою ухвалою.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 29.04.2003 року по справі № 5023/6093/12 прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга третьої особи позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, в зв'язку з чим доводи з яких вона подана, не можуть бути підставами для скасування рішення у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року по справі №5023/6093/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Попередній документ
38551070
Наступний документ
38551072
Інформація про рішення:
№ рішення: 38551071
№ справи: 5023/6093/12
Дата рішення: 30.04.2014
Дата публікації: 08.05.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Харківський апеляційний господарський суд
Категорія справи: