30 квітня 2014 року 810/2408/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області від 25.03.2014 року №0003371703/52/17-02.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 квітня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс- Аеро-Хендлінг» отримано рішення ДПІ у Києво- Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 25.03.2014 року №0003371703/52/17-02, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 19796,48 грн. та нараховано пеню в сумі 2226,15 грн., разом на загальну суму 22022,63 грн.
ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» не погоджується із рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вважає його протиправним і незаконним винесеним на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам, вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими, помилковими та безпідставними, порушують права та інтереси підприємства, тому звернувся з даним позовом до суду.
30 квітня 2014 року представником позивача Шепіло І.А. надано суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якому зазначено, що ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» позов підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу в порядку письмового провадження.
Податковий орган явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника у судове засідання не повідомив, заперечень на позов не надав.
Документів, які витребовувались у відповідача, ухвалою від 16 квітня 2014 року, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження.
Згідно з вимогами статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до вимог ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має права заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
На підставі ст. 122, статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Аеро-Хендлінг» є юридичною особою, що зареєстрована 09.03.2010 року, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії ААВ№500447.
08 квітня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Аеро-Хендлінг» отримано рішення ДПІ у Києво- Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 25.03.2014 року №0003371703/52/17-02, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 19796,48 грн. та нараховано пеню в сумі 2226,15 грн., разом на загальну суму 22022,63 грн.
ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» не погоджується із вказаним рішенням тому звернулось з даним позовом до суду.
Як встановлено судом, ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» перебувало на обліку як платник податків, в тому числі як платник єдиного соціального внеску, у Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.
Відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» від 27.09.2013р. №7/09-13, було вирішено змінити місцезнаходження ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» з « 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на « 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд.16».
Згідно прийнятого на зборах учасників ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» рішення, було внесено зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Трасн-Аеро-Хендлінг» та 03.10.2013р. проведено державну реєстрацію змін, що підтверджується копією Статуту «Трасн-Аеро-Хендлінг» в новій редакції ( а.с. 34-46) та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АД №584110 ( а.с. 31-32) .
Згідно з вимогами п.п 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платники податків зобов'язані повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.
У відповідності до п.п.16.1.11 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, про зміну місцезнаходження позивач повідомив Бориспільську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області листом №336/10-13 від 10.10.2013р. (вхідний податкового органу №3035/10 від 10.10.2013р.).
Згідно з вимогами ч. 4 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з вимогами п. 49.1 п. 49.2 ст.49 Податкового Кодексу України, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Аналогічна правова норма також міститься в п 2. ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачено обов'язок платника єдиного внеску подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено у судовому засіданні позивачем, відповідно до вищевказаних норм, було подано в електронному вигляді до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області Звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів: за вересень 2013р.-подано 15.10.2013р., реєстраційний №363643; за жовтень 2013р. - подано 19.11.2013р., реєстраційний №670181.
Згідно з вимогами п .49.11 ст.49 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Як вбачається з наданих позивачем суду квитанцій від 19.11.2013 року та 15.10.2013 року, Звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за вересень та жовтень 2013 року прийнято податковим органом та завантажено до реєстру застрахованих осіб.
Частина 8. ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачає, що платників єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Як встановлено в судовому засіданні суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування були повністю перераховані позивачем згідно з платіжними дорученнями: №2965 від 24.09.2013р. на суму 50200,00 грн. - по терміну сплати 20.10.2013р.; №3061 від 10.10.2013р. на суму 56751,46 грн. - по терміну сплати 20.10.2013р.; №3062 від 10.10.2013р. на суму 5756,20 грн. - по терміну сплати 20.10.2013р.; №3178 від 28.10.2013р. на суму 61824,29 грн. - по терміну сплати 20.11.2013р.; №3300 від 13.11.2013р. на суму 65954,85 грн. - по терміну сплати 20.11.2013р.; №3301 від 13.11.2013р. на суму 6030,13 грн. - по терміну сплати 20.11.2013р.
Частиною 10 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів є день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Таким чином, як свідчать платіжні доручення, наявні в матеріалах справи позивач не порушив термін сплати єдиного внеску.
Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів зобов'язані, зокрема, забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру страхувальників Державного реєстру; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру.
Статтею 18 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; платників єдиного внеску; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад; органів доходів і зборів та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску; інших джерел, передбачених законодавством.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з вимогами п. 64.1 ст. 64 Податкового Кодексу України передбачено, що взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючими органами.
Дані про взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у день взяття на облік юридичної особи та відокремленого підрозділу юридичної особи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах згідно з пунктом 64.1 цієї статті підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Вищенаведене свідчить про відсутність порушення законодавства позивачем та про протиправність прийнятого відповідачем рішення від 25.03.2014 року №0003371703/52/17-02 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для визнання протиправним та скасування Рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області від 25.03.2014 року №0003371703/52/17-02 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.
В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду письмових заперечень на позов та жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.
Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з цим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області від 25.03.2014 року №0003371703/52/17-02 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лиска І.Г.