ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6061/14 05.05.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал"
про стягнення 1096,56 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (далі - відповідач) матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 1096,56 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
08.11.2012 на дорозі М-06 Київ - Чоп скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля "Шевроле", д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 Дана обставина підтверджується скороченою довідкою та відомістю про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Шевроле", д.р.н. НОМЕР_2, (застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ТОВ «Імперіал-Транс» на праві власності, та який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування ВВ/21 А0302299 від 22.10.2012 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором є ТОВ «Імперіал-Транс».
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок від 13.12.2012 № УД-0000049 ремонтного СТО застрахованого автомобіля ТОВ "ТПК «Укравтодім" та заказ-наряд, позивачем було складено Страховий акт від 21.01.2013, відповідно до якого позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в сумі 1096,56 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією довідки про надходження страхових платежів.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_1, під час експлуатації вказаного автомобіля.
Вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою від 28.12.2012 Соломянського районного суду міста Києва по справі № 2609/29429/12.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_1 на законних підставах, була застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/3138878 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0,00 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 перебував у автомобілі "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_1 на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять, і відповідачем не доведено доказів протилежного.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/3138878 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_1 на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас, Законом України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого застрахованого автомобіля, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував п'яти років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.
Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.
Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого автомобіля, є рахунок на виконання робіт від 13.12.2012 № УД-00000498 ремонтного СТО застрахованого автомобіля ТОВ "ТПК "Укравтодім" та заказ-наряд.
Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого автомобіля склав 1096,56 грн.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/3138878 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу у сумі 1096,56 грн.
Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 33-Б, прим. 36; ідентифікаційний код 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (м. Київ, проспект Перемоги, 65; ідентифікаційний код 30115243) 1096 (одну тисячу дев'яносто шість) грн. 56 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування) та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 06.05.2014 року
Суддя О.А. Грєхова