№ 245/893/14
05 травня 2014 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття арешту з рухомого майна, заінтересована особа - ОСОБА_2, -
01 квітня 2014 року до Старобешівського районного суду Донецької області звернувся позивач Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» із заявою про зняття арешту з рухомого майна.
В позові заявник зазначив, що 04 квітня 2008 року між ПАТ „Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, в забезпечення виконання зобов'язань за яким згідно договору застави майна, був переданий в заставу транспортний засіб - легковий седан марки ОРЕL, модель VECTRA 0ZCF69, реєстраційний номер НОМЕР_1 (30.03.2012 року був змінений реєстраційний номер на НОМЕР_6).
Також, між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір від 17 серпня 2007 року. На виконання взятих на себе зобов'язань позивачем відповідачу був наданий кредит у сумі 25000 доларів США під 14 % річних строком на 36 місяців. ОСОБА_2 у строки, встановлені кредитним договором, погашення кредиту не здійснював, чим порушив умови договору та вимоги цивільного законодавства. У зв'язку з цим 15.07.2011 року Старобешівським районним судом Донецької області було винесено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 суму заборгованості.
Постановою ВДВС Старобешівського РУЮ було накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_2 (в тому числі, на транспортний засіб - легковий седан марки ОРЕL, модель VECTRA 0ZCF69, реєстраційний номер НОМЕР_1 (НОМЕР_6) та заборону здійснення відчуження будь-якого майна, яке йому належить.
Для повного погашення заборгованості за кредитним договором від 04 квітня 2008 року ОСОБА_2 добровільно реалізував заставне майно, а саме транспортний засіб - легковий седан марки ОРЕL, модель VECTRA 0ZCF69, реєстраційний номер НОМЕР_1 (НОМЕР_6), відповідно до договору застави майна, який укладений для забезпечення виконання зобов'язання кредитного договору.
На підставі викладеного позивач просить суд зняти арешт та заборону відчуження з транспортного засобу - легковий седан марки ОРЕL, модель VECTRA 0ZCF69, реєстраційний номер НОМЕР_1 (НОМЕР_6).
Представник позивача - Семич Р.В., що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити та дав пояснення аналогічним тим, що викладені у позовній заяві.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та час слухання справи, своєю заявою просив суд розглядати справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача ПАТ «Державний ощадний банк України» знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч.3 ст..11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом було роз'яснено право позивача, відповідача заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.
Представник позивач Семич Р.В. в судових засіданнях не заявляв клопотання про долучення до справи додаткових матеріалів, не бажає заявляти будь-які клопотання про витребування доказів, просила суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі.
Враховуючи викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, що відповідає ст. 212 ЦПК України, вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
В судовому засіданні судом встановлено, що 25 листопада 2011 року було проведено реорганізацію філії - Харцизьке відділення № 5373 АТ „Ощадбанк" шляхом її перетворення у ТВБВ №10004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ „Ощадбанк" (копія наказу додається).
04 квітня 2008 року між публічним акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 192/481, в забезпечення виконання зобов'язань за яким згідно договору застави майна № 7156, посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровими № 1110, був переданий в заставу транспортний засіб - легковий седан марки ОРЕL, модель VECTRA 0ZCF69, реєстраційний номер НОМЕР_1 (30.03.2012 року був змінений реєстраційний номер на НОМЕР_6).
Також, між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 840/42 від 17 серпня 2007 року. На виконання взятих на себе зобов'язань позивачем відповідачу був наданий кредит у сумі 25000 доларів США під 14 % річних строком на 36 місяців. ОСОБА_2 у строки, встановлені кредитним договором, погашення кредиту не здійснював, чим порушив умови договору та вимоги цивільного законодавства. У зв'язку з цим, Банк був змушений звернутися до Старобешівського районного суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитом. 15.07.2011 року Старобешівським районним судом Донецької області було винесено рішення, яким позовні вимоги Банку були задоволені у повному обсязі (стягнуто суму заборгованості). 16.02.2012 року до ВДВС Старобешівського РУЮ було направлено виконавчий лист № 2-681/2011 від 15.07.2011 року разом з заявою про примусове виконання виконавчого листа.
Постановою ВДВС Старобешівського РУЮ про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2012 року було накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_2 (в тому числі, транспортний засіб - легковий седан марки ОРЕL, модель VECTRA 0ZCF69, реєстраційний номер НОМЕР_1 (НОМЕР_6) та заборону здійснення відчуження будь-якого майна, яке йому належить. Вказаний арешт та заборона були накладені в межах виконавчого провадження по кредитному договору № 840/42.
Постановою ВДВС Старобешівського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21 березня 2012 року було накладено арешт на транспортний засіб - легковий седан марки ОРЕL, модель VECTRA 0ZCF69, реєстраційний номер НОМЕР_3.
Частинами 1 та 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Аналогічні положення закріплені в ст. 1 Закону України "Про заставу", згідно якої в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Згідно з ст. 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Положеннями ст.23 вказаного Закону визначено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Оскільки право застави у позивача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на предмет обтяження виникло раніше, а саме з моменту нотаріального посвідчення договору застави рухомого майна, укладеного між банком і ОСОБА_2 від 04 квітня 2008 року, предметом якого є автомобіль транспортного засобу - легковий седан марки ОРЕL, модель VECTRA 0ZCF69, реєстраційний номер НОМЕР_1, ніж обтяження на цей предмет застави згідно постанови ВДВС Старобешівського РУЮ від 21.03.2012 року та 06.03.2012 року, тому позивач має переважне право на звернення стягнення на цей предмет обтяження, а тому вимоги позивача про звільнення заставленого автомобіля з-під арешту слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,58,209,212, 213,214,215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття арешту з рухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт та заборону відчуження з транспортного засобу - легковий седан марки ОРЕL, модель VECTRA 0ZCF69, 2008 року випуску, номер кузова - НОМЕР_7, НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_4 (НОМЕР_3), що належить ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Дехта
05.05.2014