Провадження № 11-кп/790/379/14 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Справа № 623/101/14-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України
29 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора, який затвердив обвинувальний акт, на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2014 року, у відповідності з яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянин України, одружений, з вищою технічною освітою, працює провідним інженером АТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ», раніше не судимий, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
В силу ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування покарання звільнено з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку тривалістю 2 роки, не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він, 12 травня 2014 року близько 08-30 год., керуючи технічно-справним автомобілем «KIA-CARENS», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою «Київ-Харків-Довжанський» зі сторони м. Ізюма в напрямку м. Довжанський зі швидкістю близько 90 км/год, в районі 637 км вищевказаної автодороги, на території Ізюмського району Харківської області, грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України та допустив наїзд на мотоцикліста ОСОБА_9 , який рухався по його смузі попереду нього у попутному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди мотоцикліст ОСОБА_9 був смертельно травмований і згідно з висновком судово-медичної експертизи причиною його смерті став спинальний шок, як результат перелому грудного відділу хребта, що супроводжувався частковим руйнуванням спинного мозку.
Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_7 , які знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «KIA-CARENS», р.н. НОМЕР_1 , під час руху на вищевказаній ділянці автодороги «Київ-Харків-Довжанський» проявив неуважність при виникненні перешкоди для руху у вигляді мотоцикліста ОСОБА_9 , який рухався в попутному напрямку, якого він об'єктивно здатний був виявити, не прийняв своєчасно заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу і допустив на нього наїзд, що спричинило тяжкі наслідки.
В зміненій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вищевказаний вирок та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильністю визначення часу вчинення кримінального правопорушення, необґрунтованим звільненням ОСОБА_7 від стягнення витрат за проведення експертних досліджень.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав змінену апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення цієї апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, і дане порушення є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Судове засідання в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області 29 січня 2014 року відбулося без участі потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , її законного представника ОСОБА_12 , при цьому в матеріалах провадження відсутні дані про те, що вони були повідомлені про дату, час і місце цього судового засідання. Водночас, слід відзначити, що неповнолітньою потерпілою у кримінальному провадженні є лише ОСОБА_11 , законним представником якої є ОСОБА_12 .
Таким чином, оскаржуваний вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2014 року підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що судом не було вирішено питання цивільного позову, заявленого в межах кримінального провадження, слід зазначити наступне.
Як вбачається з супровідного листа, яким обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 було направлено прокуратурою Харківської області до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, до нього додавалися обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання матеріалів, розписка цивільного відповідача про отримання копії цивільного позову. Цивільний позов до перелічених матеріалів додано не було, у зв'язку з чим суддею цивільний позов не вирішувався.
Тому доводи апеляційної скарги прокурора, що стосуються цивільного позову, є необґрунтованими.
Помилково зазначена у вироку дата вчинення кримінального правопорушення - 12 травня 2014 року, оскільки як вбачається з обвинувального акту, дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_9 сталася 12 травня 2013 року. А тому судом не було встановлено часу вчинення кримінального правопорушення, тобто обставини, що підлягає доказуванню як обов'язкова складова об'єктивної сторони злочину.
Довод зміненої апеляційної скарги прокурора про неправильність звільнення від стягнення з ОСОБА_7 витрат на залучення експерта також є обґрунтованим, оскільки положення ч. 2 ст. 124 КПК України передбачають стягнення документально підтверджених витрат на залучення експерта, у разі ухвалення обвинувального вироку, з обвинуваченого.
З урахуванням викладеного вище та положень ст. 412 КПК України, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряв судове рішення першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про застосування амністії, то слід зазначити, що положення Закону України «Про амністію у 2014 році» застосовуються до осіб, які звільняються від відбування покарання, а не від кримінальної відповідальності взагалі. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 412 КПК України у зв'язку зі здійсненням судового провадження за відсутності потерпілих, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, що є безумовною підставою для скасування судового рішення, колегія суддів скасовує вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у відношенні ОСОБА_7 як ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвали законне і обґрунтоване рішення, з призначенням нового судового розгляду. Зазначені обставини перешкоджають суду апеляційної інстанції розглянути клопотання обвинуваченого про застосування щодо нього амністії, яке, з урахуванням наявності беззаперечних підстав для скасування вироку, є передчасним.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Змінену апеляційну скаргу прокурора, який затвердив обвинувальний акт, на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2014 року у відношенні ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, задовольнити.
Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2014 року у відношенні ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: