05 травня 2014 року м. Київ К/800/23791/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання Прокуратури Чернігівської області виплатити середній заробіток за час затримки повного розрахунку, а саме - за період з 13.08.2008 р. по червень 2013 року.
Судові рішення мотивовані тим, що грошова допомога, яка згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" виплачується прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію, не є грошовою виплатою в розумінні статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, за порушення строків виплати якої при звільненні працівника вказаними нормами трудового законодавства передбачено матеріальну відповідальність роботодавця.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що Кодекс законів про працю України регулює трудові правовідносини всіх працівників, в тому числі працівників прокуратури. У зв'язку з цим строки розрахунку при звільненні та відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні, що встановлені статтями 116, 117 цього Кодексу, поширюються й на виплату грошової допомоги прокурорам і слідчим у разі їх виходу на пенсію.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак