"23" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/7594/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
при секретарі: Зубенко Д.В.
за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_2, третіх осіб - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", реєстратора комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", реєстратора комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_4 треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому з урахування заяви про уточнення позовних вимог просив суд:
визнати дії реєстратора КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4 з приводу видачі витягу з Реєстру прав власників нерухомого майна на ім'я ОСОБА_7 для відчуження Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_2 площею 25,9 кв.м. та Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 - противоправними, а Витяги -нечинними;
визнати дії реєстратора ОСОБА_4 з приводу реєстрації права власності на житлові будинки АДРЕСА_2 житловою площею 25,9 кв.м. та АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 - противоправними, а Витяги -нечинними;
визнати дії реєстратора ОСОБА_4 з приводу видачі Витягу з Реєстру прав власників нерухомого майна на ім'я ОСОБА_6 для відчуження житлових будинків АДРЕСА_2 площею 25,9 кв.м. та житлового будинку АДРЕСА_1 противоправними, а Витяги -нечинними;
визнати дії реєстратора ОСОБА_4 з приводу реєстрації права власності на будинки АДРЕСА_2 житловою площею 25,9 кв.м. та АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 противоправними, а Витяги - нечинними;
зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» скасувати запис в Реєстрі прав власників нерухомого майна про перехід права власності на Ѕ частину житлових будинків АДРЕСА_2 житловою площею 25,9 кв.м. та АДРЕСА_1 та внести до Реєстру прав власників нерухомого майна відомості про самочинно побудований ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у 2006 році житловий будинок літ Е-2 загальною площею 330,2 кв.м. та житловою 117,1 кв.м, розташований по АДРЕСА_2.
Позовні вимоги мотивовано тим, що здійснюючи реєстрацію права власності та видаючи витяги з Реєстру прав власників нерухомого майна, реєстратором порушено вимоги Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, а також створено умови для ухилення подружжя ОСОБА_6 від виконання зобов'язань по поверненню боргу у розмірі 7 313 820 грн. 36 коп.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ОСОБА_6 04.06.2005 було укладено договори купівлі-продажу житлових будинків, з відповідними надвірними будівлями, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1, за умовами яких продавець передає у спільну часткову власність покупцеві житлові будинки з відповідними надвірними будівлями, а покупець приймає їх по 1/2 частині кожному та сплачує за нього обумовлену грошову суму.
Вказані договори купівлі-продажу були зареєстровані у встановленому порядку в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 21.06.2005.
25.12.2006 ОСОБА_7 звернувся із заявою до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про видачу йому витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 житловою площею 25,9 кв.м. та АДРЕСА_1.
25.12.2006 реєстратором ОСОБА_4 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були видані витяги з Реєстру прав власників нерухомого майна на житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
25.12.2006 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договори дарування частин житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та реєстратором КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4 за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на вищезазначені житлові будинки та надано ОСОБА_6 витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно - житлові будинки з надвірними будівлями, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1.
28.12.2006 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено договори дарування житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 по вул. Аральскій в м.Харкові та реєстратором КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4 видано ОСОБА_5 витяги з Реєстру прав власників нерухомого майна - житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії реєстратора КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, та є такими, що не порушують прав та законних інтересів позивача.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 19 Закону (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що одним із документів, що є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу.
Згідно з пунктом 1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Пунктом 1.6 Тимчасового положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N127 від 24.05.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 N582/5773, технічна інвентаризація передбачає: первинну технічну інвентаризацію об'єктів; поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи для встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації.
Технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
Даною Інструкцією встановлено, що з метою дотримання відповідності даних інвентаризаційно-технічної бази дійсному стану житлового та нежитлового фонду в містах, селищах та сільській місцевості доцільно через кожні 5 років проводити обстеження та переоцінку об'єктів.
Судами встановлено, що останні поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи житлових будинків з надвірними будівлями, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1, були здійснені в 2005 році, і підстав для проведення поточної інвентаризації не було.
За приписами статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про зміст документів, що підтверджують (посвідчують) правочини щодо нерухомого майна, узагальнені відомості про речові права окремої особи на нерухоме майно, а також витяги з Державного реєстру прав, що містять відомості про встановлення, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно, надаються органами державної реєстрації власнику (власникам) нерухомого майна.
При цьому, видача витягу із Державного реєстру прав є обов'язком місцевого органу державної реєстрації прав.
Судами встановлено, що витяги з Реєстру прав власників нерухомого майна реєстратором ОСОБА_4 видавались третім особам, як власникам житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, а позивач не був учасником реєстраційних дій.
Не заслуговують на увагу і доводи позивача про те, що реєстратор КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4, видаючи подружжю ОСОБА_6 витяги з Реєстру прав власності, сприяла уникненню ними відповідальності за борговими зобов'язаннями, оскільки вони не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що реєстратором КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» не було порушено прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим вказує на обґрунтованість позиції судів щодо відсутності підстав для вжиття заходів судового захисту таких прав.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судами не допущено.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: