"17" квітня 2014 р. м. Київ К/800/6347/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Лиска Т.О., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області про скасування рішення комісії з питань призначення та виплати пенсії та допомог, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та постанову Первомайського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2013 року, -
У травні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом в якому просила скасувати Рішення комісії з питань призначення та виплати пенсії та допомог при УПФ України в місті Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області № 5 від 27.02.2013 року; визнати протиправними дії відповідача - УПФ України в місті Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу позивача періоду її роботи з 03.03.2004 року по 07.08.2012 року у ТОВ «Фарм-Сервіс» на посадах фармацевта аптеки, завідуючої аптечного кіоску № 4, завідуючої аптечного пункту № 1 та зобов'язати зарахувати до трудового стажу зазначений період.
Постановою Первомайського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року, адміністративний позов задоволено.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивач працювала в закладі охорони здоров'я, робота в якому дає право для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах.
У поданій касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що статутом ТОВ «Фарм-сервіс» визначено предмет діяльності як роздрібна оптова торгівля лікарськими засобами, будівництвом будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, оптова та роздрібна торгівля непродовольчими товарами, оптова та роздрібна торгівля хімічними речовинами, товарами хімічної промисловості, товарами побутової хімії, тощо. Отже, ТОВ «Фарм-сервіс» за предметом своєї діяльності не є закладом охорони здоров'я.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_4 в період з 03.03.2004 року по 14.07.2012 року працювала в ТОВ «Фарм-Сервіс»: з 03.03.2004 року по 22.07.2004 року - на посаді фармацевта аптеки, з 22.07.2004 року по 20.09.2004 року - на посаді завідуючого аптечного кіоску №4, з 20.09.2004 року по 03.01.2009 року - на посаді фармацевта аптеки та з 03.01.2009 року по 07.08.2012 року - на посаді завідуючої аптечного пункту № 1 (а.с. 14).
30.11.2012 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров'я. Однак, 27.02.2013 року у призначенні такої пенсії ОСОБА_4 було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, оскільки не був зарахований період роботи в ТОВ «Фарм-сервіс», яке за предметом своєї діяльності не є закладом охорони здоров'я. Зазначені висновки було зроблено на підставі того, що статутом ТОВ «Фарм-сервіс» визначено предмет діяльності як роздрібна оптова торгівля лікарськими засобами, будівництвом будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, оптова та роздрібна торгівля непродовольчими товарами, оптова та роздрібна торгівля хімічними речовинами, товарами хімічної промисловості, товарами побутової хімії, тощо. Отже спеціальний стаж роботи позивачки складає 16 років 07 місяців 12 днів.
Згідно статуту ТОВ «Фарм-Сервіс» предметом діяльності товариства є роздрібна оптова торгівля лікарськими засобами, будівництвом будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, оптова та роздрібна торгівля непродовольчими товарами, оптова та роздрібна торгівля хімічними речовинами, товарами хімічної промисловості, товарами побутової хімії та інше (а.с.26-27).
З довідки серії АБ №537623 з єдиного державного реєстру підприємства та організацій України вбачається, що видом діяльності за КВЕД-2010 ТОВ «Фарм-Сервіс» є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах та оптова торгівля фармацевтичними товарами.
Згідно положення про аптеку № 1 ТОВ «Фарм-Сервіс» аптека № 1 здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами, виробами медичного призначення, предметами санітарії та гігієни при наявності ліцензії, копії ліцензії на визначений вид діяльності (а.с. 11-12).
Відповідно до положення про аптечний пункт № 1 аптеки № 1 ТОВ «Фарм-Сервіс» аптечний пункт № 1 є відокремленим структурним підрозділом аптеки № 1 та його основним завданням є забезпечення населення готовими лікарськими засобами та виробами медичного призначення з обмеженнями, які встановлені чинним законодавством (а.с. 9-10).
Аптечний кіоск №1 є також структурним підрозділом аптеки №1 ТОВ «Фарм-Сервіс» (а.с. 32).
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно ст. 3 Основи законодавства України про охорону здоров'я закладом охорони здоров'я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Відповідно до ст. 54 Основ законодавства України про охорону здоров'я, громадяни забезпечуються лікарськими засобами та імунобіологічними препаратами через заклади охорони здоров'я, які мають право на це відповідно до закону.
Пунктом «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що працівники охорони здоров'я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, мають право на пенсію за вислугу років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, яким передбачено, що до установ охорони здоров'я відносяться аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини. До посад відносяться провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад), лаборанти. Крім того, приміткою 2 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Згідно з пунктом 4 статті 3 та пунктом 2 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», заклади охорони здоров'я-підприємства, установи, організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних засобів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників, заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців.
Пунктом 3 Наказу Міністерства охорони здоров'я № 385 від 28 жовтня 2002 року «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодих спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» до фармацевтичних (аптечних) закладів відносяться: аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна), контрольно-аналітична лабораторія, лабораторія з аналізу якості лікарських засобів, магазин (медичної техніки, медичної оптики).
Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» наявність ліцензування у ліцензіата є опосередкованим підтвердженням віднесення його аптечного закладу до закладів охорони здоров'я та одночасно ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на заняття суб'єктам господарювання певним видом господарської діяльності (оптова, роздрібна торгівля лікувальними засобами), а також засвідчує спроможність закладу здійснювати зазначену вище господарську діяльність.
В період з 2004 року по 2012 рік ТОВ «Фарм-Сервіс» здійснювало діяльність у вигляді роздрібної торгівлі лікарськими засобами на підставі ліцензій № 719380 від 24.02.2004 року, № 302403 від 31.01.2007 року, № 598274 від 31.01.2012 року. Місцем провадження вказаної діяльності зазначені аптека №1 ТОВ «Фарм-Сервіс» та пункт № 1 аптеки № 1 ТОВ «Фарм-Сервіс» (а.с. 16,17,18, 19, 20, 21, 22, 23,24).
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що позивач працювала в закладі охорони здоров'я (ТОВ «Фарм-Сервіс») на посадах, які надають їй право для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах.
Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та постанову Первомайського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2013 року у справі № 484/2119/13-а (2а/484/123/13) - без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
Т.О. Лиска
В.В. Юрченко