"17" квітня 2014 р. м. Київ К/800/13683/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Лиска Т.О., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року, -
У липні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати накази УПФ України в Суворовському районі м. Одеси від 31.05.2013 року № 215 «Про результати службового розслідування» та від 31.05.2013 року № 3-С «Про оголошення догани ОСОБА_4.», стягнути з УПФ України в Суворовському районі м. Одеси через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем доведено обґрунтованість висновків службового розслідування щодо вчинення ОСОБА_4 порушення службової дисципліни, та правомірність винесених на їх підставі наказу «Про результати службового розслідування» від 31.05.2013 року № 215, наказу «Про оголошення догани ОСОБА_4.» від 31.05.2013 року № 3-С
У поданій касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивача фактично притягли до відповідальності за дії інших осіб. Крім того, дисциплінарне стягнення до позивача застосовано з порушенням строків встановлених ст. 148 КЗпП України.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
ОСОБА_4 працює начальником відділу з призначення пенсій УПФ України в Суворовському районі м. Одеси.
23.11.2012 року на адресу УПФ України в Суворовському районі м. Одеси від ГУПФ України в Одеській області надійшов лист про виконання завдання про формування списків інвалідів війни 1 групи, які мають право на перерахунок пенсій з 01.01.2013 року у зв'язку із набранням чинності змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Для цього ГУПФ України вимагало перевірити пенсійні справи щодо правильності встановлення кодів підвищення пенсій, а також щодо наявності документів, що підтверджують належність таких осіб до учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни. Строк виконання завдання визначений до 15 години 13.12.2012 року (а.с. 30).
12.12.2012 року УПФ України в Суворовському районі м. Одеси на адресу ГУПФ України надана інформація про перевірку 171 пенсійної справи осіб, які мають право на перерахунок пенсії з 01.01.2013 року, та готовність до проведення перерахунку в автоматизованому порядку, оскільки коди підвищення пенсій встановлені вірно. Зазначена інформація викладена у листі УПФ України в Суворовському районі м. Одеси від 12.12.2012 року № 2440/05, із зазначенням виконавця - ОСОБА_4 (а.с. 31).
Перевіркою ГУПФ України звернення інваліда війни 1 групи ОСОБА_5 щодо підвищення розміру пенсії встановлена доцільність отримання ним пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір якої значно перевищує пенсію, яку він отримує, про що зазначено у листі від 27.03.2013 року № 421/П-11. Необґрунтована відмова УПФ Укрїни в Суворовському районі м. Одеси у здійснені підвищення розміру пенсії, на думку ГУПФ України, сталася внаслідок безвідповідального ставлення спеціалістів відділу з призначення пенсії до виконання своїх службових обов'язків. Вказаним листом ГУПФ України також надано завдання УПФ України в Суворовському районі м. Одеси перевірити пенсійні справи інвалідів війни, що знаходяться на обліку в управлінні.
У відповіді УПФ України від 16.04.2013 року № 3042/02, виконавцем якого значиться ОСОБА_4, зазначено, що спеціалістами відділу з призначення пенсій проводиться робота щодо виявлення випадків доцільності і отримання пенсії інвалідами війни за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Така перевірка, за даними службового розслідування, завершена 29.04.2013 року.
17.05.2013 року до УПФ України у Суворовському районі м. Одеси від ГУПФ України надійшов лист від 15.05.2013 року № 692/Б-3 про перевірку звернення пенсіонера - інваліда війни 1 гр. ОСОБА_6 про підвищення пенсії, яке визнано обґрунтованим, оскільки встановлена доцільність його переходу на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ще з 01.05.2012 року, розмір якої значно перевищує пенсію, яку він отримує. У вказаному листі ГУПФ України посилалось на безвідповідальне ставлення спеціалістів УПФ України Суворовському районі м. Одеси до своїх обов'язків, що підтверджується фактами трьох обґрунтованих звернень інвалідів війни, що перебувають на обліку управління, протягом березня-травня 2013 року та вимагало застосувати заходи дисциплінарного впливу до винних осіб (а.с. 35).
В ході службового розслідування взяті пояснення від спеціалістів відділу з призначення пенсії, які пояснили, що завдання про опрацювання списків інвалідів війни надані їх керівником ОСОБА_4 лише 12.04.2013 року, жодних консультацій по пенсійним справам складного характеру ОСОБА_4 їм не надавала, посилаючись на свою зайнятість. ОСОБА_4 також надала комісії пояснення, в яких зазначала, що вищевказані порушення виникли внаслідок великої завантаженості в роботі та неможливістю перевіряти всі пенсійні справи особисто.
24.05.2013 року начальником УПФ України в Суворовському районі м. Одеси виданий наказ № 204 про проведення службового розслідування стосовно державних службовців УПФ України ОСОБА_4 та ОСОБА_7
Підставою для прийняття вищезазначеного наказу стали вищезазначені обставин щодо несвоєчасного встановлення доцільності переходу отримування пенсії за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» гр. ОСОБА_6 відповідно до службової записки заступника начальника ПФ України Майданової Т.М. та листа ГУПФ України в Одеській області від 15.05.2013 року № 692/б-3.
За результатами службового розслідування, проведеного співробітниками УПФ України в Суворовському районі м. Одеси 29.05.2013 року складено акт службового розслідування, згідно якого рекомендовано застосувати до начальника відділу з призначення пенсій ОСОБА_4 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за недостатню відповідальність та формалізм при виконанні свої посадових обов'язків.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що начальником відділу з призначення пенсій ОСОБА_4 були надані невірні списки по пенсіонерам та невірно поставлено завдання щодо їх відпрацювання, що призвело до подальших звернень пенсіонерів зі скаргами з приводу доцільності переходу пенсіонерів на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що свідчить про безвідповідальне ставлення спеціалістів відділу до покладених обов'язків та доручень ГУПФ України в Одеській області, відсутність контролю начальника відділу з призначення пенсій ОСОБА_4 безпосередньо за спеціалістами, які знаходяться в її підпорядкуванні.
При цьому, в ході службового розслідування були відібрані пояснення у ОСОБА_4 та у її підлеглих - головних спеціалістів по контролю відділу з призначення пенсій ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 Крім того під час проведення службового розслідування були досліджені листи ГУПФ України в Одеській області, службові записки посадових осіб УПФУ в Суворовському районі м. Одеси, положення про відділ з призначення пенсій та посадові інструкції посадових осіб.
На підставі зазначеного акту службового розслідування, начальником УПФ України в Суворовському районі м. Одеси 31.05.2013 року виданий наказ № 215 «Про результати службового розслідування» та наказом від 31.05.2013 року № 3-С ОСОБА_4 оголошено догану.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу» основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Згідно ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця, зокрема, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків. Зазначена стаття передбачає певні заходи дисциплінарного впливу, які можуть застосовуватися до державного службовця, в т.ч. дисциплінарні стягнення, передбачені чинним законодавством про працю України.
Статею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани або звільнення, а для окремих категорій працівників можуть бути застосовані й інші дисциплінарні стягнення, передбачені законодавством, статутами і положеннями про дисципліну.
Згідно п. 3.5 Положення про відділ з призначення пенсій функціональних обов'язків УПФ України в Суворовському районі м. Одеси (далі - Положення), затвердженого начальником УПФ України в Суворовському районі м. Одеси від 12.04.2013 року, начальник відділу з призначення пенсій організовує та керує роботу відділу та спрямовує його діяльність; персонально відповідає за виконання покладених на відділ завдань із дійснення своїх функцій, визначає міру відповідальності спеціалістів відділу; розподіляє обов'язки між працівниками відділу, очолює та контролює їх роботу в межах законодавства, внутрішнього трудового розпорядку, дає доручення працівникам відділу, які є обов'язковими для виконання; забезпечує виконання працівниками відділу розпоряджень та доручень керівництва, проводить роз'яснювальну роботу щодо пенсійного законодавства та консультативну допомогу.
Пункт 3.7 Положення передбачає відповідальність начальника відділу з призначення пенсій, зокрема, за неякісне, несвоєчасне виконання завдань та службових обов'язків.
Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обстаивини справи та наявні в матеріалах справи докази, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що неякісне виконання відділом з призначення пенсій УПФ України Суворовському районі м. Одеси, начальником якого є позивач, завдань ГУПФ України в Одеській області призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів громадян, а тому до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягенення у вигляді догани з урахуванням п. 3.7 Положення, ст. 143 КЗпП України.
Крім того, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано у межах строку, визначеного ст. 148 КзПП України.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки вимоги про скасування оскаржуваних наказів не підлягають задоволенню, то відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі № 815/4968/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
Т.О. Лиска
В.В. Юрченко