"09" квітня 2014 р. м. Київ К-40384/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
за участю секретаря: Гончарук І.Ю.
представника позивача Щаслива Т.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 у справі №2-а-1459/10/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА» (далі - ТОВ «ФОРА», позивач) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, відповідач) задоволено частково: скасовано рішення від 07.05.2009 №0002082302 в частині застосування штрафних санкцій на суму 185166,26грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні санкцій на суму 185166,26грн., оскільки відсутність первинних документів за місцем реалізації товарно-матеріальних цінностей не можна вважати відсутністю обліку в розумінні пункту 12 статті 3 та статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області 07.12.2010 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 25.01.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 129 Конституції України, пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку магазину ТОВ «ФОРА», розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Вишняківська, 17, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ФОРА» пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - наявність на реалізації у позивача 7 найменувань товару без цінників у грошовій одиниці України, та пункту 12 статті 3 зазначеного Закону, яке полягало у наявності у продажу товарів, не облікованих за місцем їх реалізації, на суму 92583,13грн.
За наслідками перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області складено акт від 18.04.2009 №0176101323/32294897 та прийнято рішення від 07.05.2009 №0002082302 про застосування до ТОВ «ФОРА» штрафних (фінансових) санкцій на суму 185251,26грн.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до статей 1, 4, частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, яка уособлює сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.
Судами встановлено, що відповідно до пункту 5 наказу директора ТОВ «ФОРА» від 08.01.2008 №1-Б «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства» первинні документи бухгалтерського обліку, після їх первинної бухгалтерської обробки в місцях приймання товару від постачальників (у магазинах), зберігаються в офісному приміщенні бухгалтерії підприємства за адресами: місто Київ, вулиця Академіка Бутлерова, 1 (бухгалтерія), а також місто Київ, вулиця Стальського, 23 та місто Київ, вулиця Кібальчича, 23/35 (складські приміщення).
Крім того, судами встановлено, що товар поставляється постачальниками в магазини позивача, де відбувається приймання товару та здійснюється обробка первинних бухгалтерських документів із застосуванням комп'ютерної програми бухгалтерського обліку «SAP», після чого всі документи передаються кур'єром до центральної бухгалтерії, де вони зберігаються.
Враховуючи вищезазначене, а також за наявності первинних бухгалтерських документів на товар, стосовно якого відповідачем зроблено висновок про відсутність облікових документів, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 185166,26грн. є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв