"02" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/7095/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 у справі №2а-1895/10/2570 за позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011, позовні вимоги Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Ніжинська ОДПІ, позивач ) до фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) задоволено. Постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету міста Ніжина штрафні санкції в розмірі 6952000,00грн. та конфіскувати у ФОП ОСОБА_1 гральне обладнання в кількості восьми одиниць.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_1 11.02.2011 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 29.03.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 62 Конституції України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», ст.ст. 69, 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 22.10.2009 рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради. На обліку в Ніжинській ОДПІ, як платник податку, відповідач перебуває з 27.10.2009. Для здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 було отримано свідоцтво платника єдиного податку для надання послуг зв'язку. А також для організації Інтернет Клубу придбано комп'ютери в кількості 8 штук.
Уповноваженими особами Ніжинської ОДПІ 08.01.2010 було проведено перевірку відповідача, за результатами якої встановлено, що в приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, проводилась діяльність з грального бізнесу у вигляді гри на семи комп'ютерах, які з'єднані електронною мережею з основним восьмим комп'ютером оператора, який має вихід в мережу Internet. На жорсткому диску комп'ютера №8 виявлена наявність програмного продукту «Superomatic» для проведенні віртуальних азартних ігор в мережі Internet. За допомогою сервера локальної мережі здійснювалося керування іншими комп'ютерами, в тому числі, по нарахуванню коштів для здійснення азартних ігор, та по веденню обліку нарахованих та виданих при виграші користувачем коштів. Вказані дані свідчать про здійснення забороненої згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» діяльності.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», п.18 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові інспекції мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України».
Таким чином, при наявності факту здійснення відповідачем забороненої згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» діяльності, позивач має право на звернення за вказаним позовом.
Згідно ч. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» гральним бізнесом є діяльність з організації та проведення азартних ігор у казіно, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному ( віртуальному ) казіно, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. Азартну гру законодавець визначає будь-яку гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністью або частково залежить від випадковості.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2010 слідчими СВ Ніжиського МВ УМВС України у Чернігівській області в результаті огляду місця події встановлено, що в приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, проводилась діяльність з грального бізнесу у вигляді гри на семи комп'ютерах, які з'єднані електронною мережею з основним восьмим комп'ютером оператора, який має вихід в мережу Internet.
На жорсткому диску комп'ютера №8 виявлена наявність програмного продукту «Superomatic» та «ClubTimerAdministration - root» для проведення віртуальних азартних ігор в мережі Internet, що дає змогу за допомогою сервера локальної мережі здійснювати керування іншими семи комп'ютерами, в тому числі по нарахуванню коштів для здійснення азартних ігор. «Superomatic» - являється повноцінною альтернативою ігровим залам, ігрова система якої включає в себе 6 казино в яких представлені 200 самих популярних ігор. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи висновками спеціалістів та експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, які досліджувалися в судах попередніх інстанцій.
Оплата виграшів проводилася за допомогою міжнародної платіжної системи Web Cash, яка дозволяє сплачувати товари та послуги в мережі Internet. В разі виграшу гравець міг отримати суму виграшу прямо у оператора в комп'ютерному клубі, про що свідчать пояснення свідка ОСОБА_2 При цьому, результат такої гри (виграш або програш) повністю залежав від випадковості.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що гідно договору від 18.11.2009 про надання послуг мережі передачі даних, прибуток від надання права доступу до мережі Internet отримує ФОП ОСОБА_1, ніхто крім нього господарської діяльності в приміщенні клубу не здійснює, а укладений договір про співробітництво між позивачем та ФОП ОСОБА_3 свідчить лише про наміри створити права та обов'язки для сторін.
Отже, встановлені обставини повністю підтверджують висновок податкового органу про те, що в приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою восьми комп'ютерів проводилася азартна гра.
З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується, з висновками судів попередніх інстанцій, що факт здійснення відповідачем діяльності з організації і проведення азартних ігор в мережі Internet є встановленим, а тому, притягнення останнього до відповідальності є правомірним.
При цьому, слід зазначити, що за змістом частини першої статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» санкція у вигляді конфіскації грального обладнання є обов'язковим додатковим покаранням, яке застосується в усіх випадках поряд зі штрафом за порушення суб'єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор, що з урахуванням приписів статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про правомірність дій судів попередніх інстанцій щодо застосування санкцій у вигляді конфіскації грального обладнання.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв