31 березня 2014 року м. Київ К/9991/1450/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010
у справі №2-а-19130/10/0570
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м.Димитрові Донецької області
про визнання дій протиправними та визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010, у задоволені позову відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено планову перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (адреса: АДРЕСА_1), в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, за результатами якої складено акт №0010/0506/23/НОМЕР_1 від 10.02.2010.
За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2010 № 0000242343/0, та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 310,25 грн.; а також пункт 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 №40/10320, у зв?язку з чим, згідно з ч.1 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій з порушення норм по регулюванню обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 у редакції Указу Президента України від 11.05.1999 №491/99, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2010 №0000252343/0, в сумі 10983 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач визнала, що невідповідність наявних коштів на місці проведення розрахунків виникла у зв'язку з тим, що продавець продала товар, до якого не повинен застосовуватись реєстратор розрахункових операцій, а кошти поклала до каси. Також, позивач підтвердила, що книга обліку розрахункових операцій знаходяться дома, а фіскальні звітні чеки з 02.02.2010 знаходяться на робочому місці та в книгу не внесені.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13 ст.3 Закону).
У разі невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, згідно ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
За змістом ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно п.23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833, заборонено зберігання в касі (грошовій скриньці, сейфі тощо) грошей готівкою, що не належать суб'єкту підприємницької діяльності, а також особистих речей касира чи речей інших працівників.
З аналізу вищенаведених норм випливає, що безумовний обов'язок забезпечувати виконання приписів статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо проведення розрахункової операції з застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режими роботи реєстратора розрахункових операцій, забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х» звіті РРО, покладено на суб'єктів підприємницької діяльності.
За підтвердження факту невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО та недотримання вимог Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, згідно якого внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій, висновки судів попередніх інстанцій про правомірне застосування відповідачем штрафних санкцій за дане порушення, є правильними.
Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ (пункт 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).
Постановою НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено зазначене Положення.
Згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій пункту 1 Указу № 436/95).
З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність рішення податкового органу щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за спірним рішенням від 23.02.2010 №0000252343/0.
Не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень і доводи касаційної скарги позивача щодо проведення відповідачем перевірки з порушенням закону.
Перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України.
У разі порушення відповідачем приписів ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суб'єкт підприємницької діяльності мав право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, чим позивач не скористалася, визнавши проведення перевірки правомірним.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун