Справа № 490/3554/14-а
нп 6-а/490/13/2014 УХВАЛА
04 квітня 2014 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Подзігун Г.В.
при секретарі - Голубашенко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання Відділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Миколаївській області про заміну способу виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва по справі № 1423/11317/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва про соціальний захист дітей війни, -
17.03.2014 року Відділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Миколаївській області звернувся до суду із поданням про заміну способу виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва по справі № 1423/11317/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва про соціальний захист дітей війни, посилаючись на те, що боржником по справі виконано рішення в частині здійснення нарахування, про те в частині виплати суми боргу не виконано у зв'язку з припиненням державного бюджетного фінансування на проведення виплат.
Сторони у судове засідання не з'явилися, причини своє неявки суду не повідомили.
Ухвалою суду питання про заміну способу виконання рішення розглянуто за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва про визнання дій не правомірними та стягнення недоплаченої за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 1063,80 грн.
Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 29.08.2012 року вищевказаний позов було задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2013 року вищевказану постанову Центрального районного суду м.Миколаєва було залишено без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Отже, суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин. Заміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим.
В цьому ж випадку, по-перше, доказів неможливості виконання цього судового рішення заявникомне надано.
По-друге, матеріали справи свідчать, що питання про спосіб зазхсту прав позивача були предметом розгляду піч час вирішення справи по суті та судом встановлено, що спосіб захисту прав позивача був визначений вірно.
По-третє, відповідно до інформаційного листа від 13.06.2013 року № 846/12/13-13 Вищого адміністративного суду України вирішуючи питання про заміну способу виконання рішень, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. У цій категорії справ, зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.
В цьому ж випадку, як свідчать матеріали справи, такі обставини є відсутніми.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 165, 263 КАС України, суд, -
У задоволенні подання - відмовити.
Суддя Подзігун Г.В.