Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/637/14-ц
6/291/12/14
Україна
Ружинський районний суд Житомирської області
05 травня 2014 року
Ружинський районний суд Житомиирської бласті
в складі:
головуючого - судді Нейла В.М..
при секретарі - Геворковій Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ружині справу за поданням дер-жавного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ружинського районного управ-ління юстиції Житомирської області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 права виїзду за межі України
Встановив:
Державний виконавець ВДВС Ружинського РУЮ Маліцька О.В. звернулась до суду з поданням, в якому просила суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань за рішенням суду, без вилучення пас-портного документу.
Державний виконавець зазначив, що у відділі державної виконавчої служби на вико-нанні перебуває виконавчий лист № 2-П-465/2006 від 31.08.2006 року Ружинського район-ного суду Житомирської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 та утримання дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно. Боржник ухиляється від виконання рішення суду, у зв'язку з чим заборгованість станом на 01.05.2014 становить 22003,80 грн..
Представник ВДВС Ружинського РУЮ направив до суду заяву в якій просить роз-глядати справу у її відсутність, подання підтримала з підстав викладених в поданні.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання на підставі наступного.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах пе-ребуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця прожи-вання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому прото-колі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійс-нення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені зако-ном і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка до-сягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановле-них законом (частини 1,3,4 відповідної статті).
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, пунктом 5 частини 1 статті 6 вказаного Закону встановлено, що ухилення грома-дянином від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон - до виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного вико-навця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні відділу державної виконавчої служ-би Ружинського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з вико-нання рішення Ружинського районного суду від 31.08.2006 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішен-ням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'я-зок у ньому є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборна сила, події тощо).
Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмежен-ня у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх вико-нання.
Із метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суд з'ясовує, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, пе-редбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Відповідно до ст.ст. 5,7 Закону України «Про виконавче провадження » державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень не лише своєчасно і повно але й неупереджено, а також використовувати надані йому права у точній відповід-ності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів гро-мадян і юридичних осіб.
Разом з тим, державний виконавець Ружинського РУЮ не надав будь-яких доказів про те, що боржник виїзджає чи має намір виїхати за кордон, існування в нього такої мож-ливості та взагалі отримання ним закордонного паспорту, а також не доведено факт ухи-лення від виконання зобов'язань, достатніми обставинами для обмеження конституційного права громадянина України.
За таких обставин, подання не має правового обгрунтування, суду не надані докази необхідності певного обмеження прав боржника і тому подання задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст.ст.5 Закону України «Про виконавче провадження », ст.6 Закону Украї-ни «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст.208,209,210, 293 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконав-чої служби Ружинського районного управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається апеляційному суду Житомирської області через Ружинський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня її прого-лошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В. М. Нейло