06 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року,
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Великі Канівці Чорнобаївського району Черкаської області, громадянин України, українець, одружений, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
засуджений за ч. 3 ст. 191 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_5 в розмірі 20 120 грн., ОСОБА_7 -11 100 грн.
Справа № 11/796/376/2014 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 3 ст. 191 КК України Доповідач ОСОБА_1 .
По справі вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановив суд у вироку, 21 грудня 2004 року рішенням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації було зареєстроване приватне підприємство “Будівельна компанія “Победит”, за юридичною адресою: м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, засновником якого є ОСОБА_6 .
Згідно з рішенням “Про створення приватного підприємства “Будівельна компанія Победит” від 17 грудня 2004 року, директором підприємства призначений ОСОБА_6 .
Згідно зі статутом ПП “Будівельна компанія “Победит” від 17 грудня 2004 року, управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав засновника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Засновник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені органи. Засновник підприємства самостійно вирішує всі питання, які стосуються діяльності підприємства, в межах діючого законодавства України, за винятком питань, віднесених статутом до компетенції трудового колективу.
Перебуваючи засновником ПП “Будівельна компанія “Победит” та здійснюючи керівництво підприємством, ОСОБА_6 виконує організаційно-розпорядчі функції по здійсненню керівництва підприємством, тобто він є службовою особою.
02 вересня 2006 року в невстановлений час, знаходячись в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ПП “Будівельна компанія “Победит”, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , вводячи її в оману, що ПП “Будівельна компанія “Победит” виконає будівельно-ремонтні роботи в її квартирі, уклав усний договір між ОСОБА_9 та ПП “Будівельна компанія “Победит” на проведення ремонтно-будівельних робіт в її квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , заздалегідь не маючи наміру виконати будівельно-ремонтні роботи.
10 вересня 2006 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_9 в якості авансу грошові кошти в розмірі 1 000 доларів США, що, згідно з офіційним курсом доларів США, встановленого Національним Банком України, до гривні в Україні, станом на 02 вересня 2006 року складає 5 050 грн., які не оприбуткував по касі підприємства, відразу ж заволодів ними, не маючи наміру виконувати умови договору, та розпорядився на власний розсуд і не виконав будівельно-ремонтні роботи в її квартирі, хоча мав реальну можливість їх виконати, чим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 5 050 грн.
Крім того, повторно, 04 вересня 2006 року в невстановлений час, знаходячись в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ПП “Будівельна компанія “Победит”, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , вводячи його в оману, що ПП “Будівельна компанія “Победит” виконає будівельно-ремонтні роботи в його квартирі, уклав усний договір між ОСОБА_10 та ПП “Будівельна компанія “Победит” на проведення ремонтно-будівельних робіт в його квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , згідно кошторису ПП “Будівельна компанія “Победит” в строк до 01 листопада 2006 року, заздалегідь не маючи наміру виконувати будівельно-ремонтні роботи.
Того ж дня ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 в якості авансу гроші в розмірі 4 000 доларів США, що, згідно з офіційним курсом доларів США, встановленого Національним Банком України, до гривні в Україні, станом на 04 вересня 2006 року складає 20 200 грн., які не оприбуткував по касі підприємства, відразу ж заволодів ними, не маючи наміру виконувати умови договору, та розпорядився на власний розсуд і не виконав будівельно-ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_5 , хоча мав реальну можливість їх виконати, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 20 200 грн.
Крім того, повторно, 04 вересня 2006 року в невстановлений час, знаходячись в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ПП “Будівельна компанія “Победит”, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , вводячи її в оману, що ПП “Будівельна компанія “Победит” виконає будівельно-ремонтні роботи в її квартирі, уклав усний договір між ОСОБА_7 та ПП “Будівельна компанія “Победит” на проведення ремонтно-будівельних робіт в її квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , згідно кошторису ПП “Будівельна компанія “Победит” в строк до 01 листопада 2006 року, заздалегідь не маючи наміру виконувати будівельно-ремонтні роботи.
Того ж дня ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 в якості авансу гроші в розмірі 2 200 доларів США, що, згідно з офіційним курсом доларів США, встановленого Національним Банком України, до гривні в Україні, станом на 04 вересня 2006 року складає 11 110 грн., які не оприбуткував по касі підприємства, відразу ж заволодів ними, не маючи наміру виконувати умови договору, та розпорядився на власний розсуд і не виконав будівельно-ремонтні роботи в її квартирі, хоча мав реальну можливість їх виконати, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 11 110 грн.
Крім того, повторно, наприкінці вересня 2006 року в невстановлений час, знаходячись в квартирі за адресою: АДРЕСА_6 , ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ПП “Будівельна компанія “Победит”, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , вводячи його в оману, що ПП “Будівельна компанія “Победит” виконає будівельно-ремонтні роботи в його квартирі, уклав усний договір ОСОБА_11 та ПП “Будівельна компанія “Победит” на проведення ремонтно-будівельних робіт в його квартирі за адресою: АДРЕСА_6 , в строк до 01 січня 2007 року, заздалегідь не маючи наміру виконувати будівельно-ремонтні роботи.
02 жовтня 2006 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_11 в якості авансу гроші в розмірі 4 000 грн., які він не оприбутковував по касі підприємства, відразу ж заволодів ними, не маючи наміру виконувати умови договору, та розпорядився на власний розсуд і не виконав будівельно-ремонтні роботи в його квартирі, хоча мав реальну можливість їх виконати, чим спричинив ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 4 000 грн.
Не погоджуючись з вказаним вироком, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій, посилаючись на допущені органом досудового слідства істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, просить вирок суду скасувати, а справу направити прокурору Дарницького району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що під час досудового розслідування слідчим по кримінальній справі відносно ОСОБА_6 14 травня 2009 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ст. 191 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, а також слідчим було винесено постанову про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
Незважаючи на наявність в справі вказаних постанов, які ніким не скасовані, слідчий по кримінальній справі відносно ОСОБА_6 склав обвинувальний висновок та направив кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 191 КК України для розгляду до Дарницького районного суду м. Києва, який вироком від 17.04.2013 року засудив ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 191 КК України, котрий, за наявності таких обставин, не можна вважати законним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення потерпілого ОСОБА_5 , який заперечував проти апеляції прокурора та просив відмовити в її задоволенні, залишивши вирок суду без змін, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія знаходить апеляцію прокурора такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України (1960 року), істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Як вбачається з вироку ОСОБА_6 засуджений за ч. 3 ст. 191 КК України, а саме за те, що він, будучи службовою особою - засновником та директором ПП “Будівельна компанія “Победит”, в період часу з 02.09.2006 року по кінець вересня 2006 року, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , вводячи кожного з них в оману, що ПП “Будівельна компанія “Победит” виконає будівельно-ремонтні роботи в їх квартирах, уклав з кожним з них та ПП “Будівельна компанія “Победит” усні договори на проведення ремонтно-будівельних робіт в їх квартирах, заздалегідь не маючи наміру їх виконувати, а грошовими коштами, отриманими від ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в якості авансу, які не оприбуткував в касі підприємства, заволодів, не виконавши будівельно-ремонтні роботи в їх квартирах, хоча мав реальну можливість їх виконати, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_9 в розмірі 5 050 грн., ОСОБА_5 в розмірі 20 200 грн., ОСОБА_7 в розмірі 11 110 грн., ОСОБА_11 в розмірі 4 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2007 року відносно ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 190 КК України, 24.12.2008 року відносно ОСОБА_6 порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 364 КК України, а постановою від 17.01.2009 року перекваліфіковано дії ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 1 ст. 364 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві від 22.03.2010 року кримінальну справу в частині пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України, закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складів цих злочинів.
Цією ж постановою перекваліфіковано дії ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України на ч. 3 ст. 191 КК України та порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_6 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (т. 3 а.с. 77-78).
Водночас, в матеріалах кримінальної справи міститься постанова старшого слідчого СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14.05.2009 року, якою в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 КК України, відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КК України (т. 2 а.с. 181-182).
Між тим, ні постанова старшого слідчого СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14.05.2009 року, якою в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 КК України, відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КК України, ні постанова старшого слідчого СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві від 22.03.2010 року, якою кримінальну справу в частині пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України, закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складів цих злочинів, ніким не скасовані.
Приймаючи до уваги те, що відповідно до п. 10, 11 ч. 1 ст. 6 КПК України (1960 року), кримінальну справу не може бути порушено, а порушена підлягає закриттю за наявності не скасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні справу по тому ж факту або про закриття справи по тому ж обвинуваченню, то вирок районного суду підлягає скасуванню з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, з направленням справи на додаткове розслідування, так як наведені порушення унеможливлювали постановлення вироку, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.
В ході додаткового розслідування необхідно усунути зазначені порушення вимог КПК та прийняти по справі законне та обґрунтоване рішення.
При цьому слід зауважити, що з наявних в матеріалах справи показань ОСОБА_6 вбачається, що він був виданий в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності з Російської Федерації, і ці обставини підтвердив в апеляційному суді і потерпілий ОСОБА_5 .
Між тим, в кримінальній справі відсутні матеріали, пов'язані з екстрадицією ОСОБА_6 в Україну.
Тому під час додаткового розслідування також слід з'ясувати питання щодо наявності цих матеріалів, що обумовлено необхідністю дотримання в даному випадку і вимог п. 12 ч. 1 ст. 6 КПК України (1960 року).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів,
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року відносно ОСОБА_6 скасувати, а справу повернути прокурору Дарницького району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Судді:
___________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3