11/796/361/2014 Доповідач: ОСОБА_1
попереднього розгляду справи
28 квітня 2014 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 провівши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні попередній розгляд
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України в редакції Закону України від 05 квітня 2001 року і призначено йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права займати посади судді строком на 2 роки з конфіскацією всього майна належного йому на праві власності, за виключенням житла.
На рішення суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Не зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте відповідно до розділу ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Так, справу було винесено на попередній розгляд у зв'язку з тим, що апеляція засудженого не відповідає вимогам ст.. 350 КПК України 1960 року.
Відповідно до даної норми закону в поданій апеляції зазначаються: назва суду, якому адресується апеляція; особа, яка подає апеляцію; рішення, на яке подається апеляція і назва суду, який його постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність рішення та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію; перелік документів, які додаються до апеляції;
В прохальній частині поданої апеляції стоїть питання про скасування вироку суду першої інстанції та направлення матеріалів кримінальної справи на новий судовий розгляд.
Відповідно до вимог ст.. 374 КПК України 1960 року апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущенні такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.
Разом з тим, в мотивувальній частині поданої апеляції засуджений зазначає, про не застосування судом першої інстанції вимог ст..ст. 5, 275 КПК України 1960 року в зв'язку з наявністю підстав для звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України; про недостатнє дослідження судом першої інстанції всіх обставин справи; а також зазначає, що справа має бути повернута на досудове слідство де мають бути усунуті розбіжності в показах ОСОБА_4 і проведено очну ставку між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Таким чином, мотивувальна частина апеляції містить протиріччя, які перешкоджають її розгляду.
За таких обставин вважаю, що подана засудженим апеляція не відповідає вимогам ст. 350 КПК України 1960 року, що відповідно до ст. 359 КПК України 1960 року є безумовною підставою для повернення справи до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 350, 351 КПК 1960 року.
Заслухавши доповідь судді про причини з яких справу винесено на попередній розгляд, думку прокурора, який не заперечував проти цього, керуючись ст. ст. 357, 359 КПК України 1960 року та Розділу ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року , -
Матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_3 , якого вироком Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2014 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 350, 351 КПК України 1960 року, щодо апеляції засудженого.
Суддя ОСОБА_1