ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4596/14-ц
провадження № 2/753/2971/14
"06" травня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Заболотній Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пояснивши, що сторони 24.04.2004 року уклали між собою шлюб. Від спільного шлюбу вони мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час шлюб між сторонами не розірвано. З січня 2014 року сторони не проживають разом. З цього часу відповідач не надає будь-якої допомоги на утримання дитини, а та, яку надає, не достатня для життя дитини. За таких обставин просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1500 грн. щомісяця з дня звернення її до суду, так як ОСОБА_3 ні де не працює.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що дитина зараз дійсно проживає з матір'ю, однак в грудні 2013 року він переніс інфаркт і на даний час є непрацездатною особою. За своїм станом здоров'я він не може працювати та отримувати будь-який дохід. Однак на питання суду пояснив, що сам проживає на кошти, які заробляє від випадкових та тимчасових перевезень громадян. Тому вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі, хоча згоден в рівних часових термінах з позивачкою забирати дитину до свого місця проживання та утримувати її.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як передбачає ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
У відповідності до ч.1, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати до досягнення нею повноліття.
Як наголошує ч.2, ст.182 СК України розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподаткований мінімум доходів громадян.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 24.04.2004 року уклали між собою шлюб (а.с.3). Від спільного шлюбу вони мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4). На даний час шлюб між сторонами не розірвано. Вказані обставини не заперечувались сторонами по справі.
Згідно ч.1, ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" - установити у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 1176 гривень, з 1 липня - 1207 гривень, з 1 жовтня - 1256 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1032 гривні, з 1 липня - 1059 гривень, з 1 жовтня - 1102 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 1286 гривень, з 1 липня - 1320 гривень, з 1 жовтня - 1373 гривні.
Відповідач в грудні 2013 року переніс інфаркт і на даний час не працює, тому не має будь-якого доходу. При цьому сторони з січня 2014 року проживають окремо і відповідач не приймає участі в утриманні доньки, а позивачка наполягає і бажає отримати аліменти на утримання доньки, яка проживає з нею, в судовому порядку. Дані обставини знайшли своє повне підтвердження у судовому засіданні.
Підпункт 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснює, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Зі слів відповідача судом також було встановлено, що комісією МСЕК його історія хвороби не розглядалась і не встановлювалось йому процентне відношення втрати тимчасової працездатності або встановлення групи інвалідності. Про те, що він непрацездатний, відповідач дійшов такого висновку сам на підставі консультацій з лікарями. Інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, судом не встановлено.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд вважає необхідним, приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати свою малолітню дитину на підставі описаних вище норм права, відсутність у нього на даний час постійного щомісячного доходу та стан, його здоров'я, враховуючи вік та стан здоров'я доньки, задовольнити позов частково і стягнути з відповідача аліменти, а в розмірі 1000 грн. щомісяця на користь позивачки для утримання дитини з 12.03.2014 року - дня подачі позову до суду до її повноліття, у розмірі, що відповідає межам встановленим Законом України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" для дітей такого віку (з 1 січня - 1032 гривні, з 1 липня - 1059 гривень, з 1 жовтня - 1102 гривні), який не є меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, в решті вимог відмовити.
Ствердження відповідача про те, що він є непрацездатною особою і може бути звільнений від сплати аліментів на утримання своєї дитини, суд не може покласти в основу рішення, поскільки вказане суперечить описаним вище нормам права, а також його показанням в суді, що у випадку можливості взяти дитину до свого місця проживання він зможе утримувати її фінансово.
Згідно ст.79; 88 ЦПК України поскільки суд задовольняє позов про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути 243 грн. 60 коп. судового збору, від якого була звільнена позивачка при зверненні до суду.
Керуючись ст.10; 11; 60; 79; 88; 209; 213-215 ЦПК України, на підставі ст.141; 180-182; 184 СК України, ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік", підпункту 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Літин, Літинського району, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, не працюючого, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.03.2014 року до її повноліття, в решті розміру аліментів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :