ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4663/14-ц
провадження № 2/753/2981/14
"28" квітня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого -судді Трусової Т.О.,
при секретарі Мінасян С.Г.,
з участю позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
13 березня 2014 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (надалі - ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 66915,32 грн. та відшкодування завданої порушенням його трудових прав моральної шкоди в сумі 5000 грн.
Позов обґрунтований наступним. Згідно з наказом ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» № 201-ос від 24 січня 2013 р. позивача звільнено з роботи з посади інженера 1-ї категорії контактного центру підтримки «ІТ-Service Desk» директорату інформаційних технологій на підставі ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) у зв'язку із скороченням штату. При звільненні відповідач повинен був виплатити позивачу компенсацію на невикористану відпустку, вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та виплатити заробітну плату за фактично відпрацьований період по 25 січня 2013 р. Позивач посилається на те, що в порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач у день звільнення не провів з ним повний розрахунок, у зв'язку з чим існує заборгованість в сумі 16522,07 грн. З огляду на вказане відповідач на підставі ст. 117 КЗпП України повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за 271 робочий день в сумі 66915,32 грн.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтував тим, що внаслідок затримки розрахунку при звільненні він не може забезпечити себе необхідними засобами до існування і розвиватися як спеціаліст, змушений був відкласти навчання на спеціалізованих курсах і терміново шукати роботу, а переживання та стрес призвели до розладу сну та погіршення стану його здоров'я.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав пославшись на викладені в позовній заяві обставини.
Відповідач повідомлений про розгляд справи у встановленому законом порядку, проте свого представника в судове засідання він не направив, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вислухавши позивача та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
З 1 квітня 2011 р. ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» на посаду інженера 1-ї категорії контактного центру підтримки «ІТ-Service Desk» директорату інформаційних технологій (а.с. 12-13).
25 травня 2012 р. закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» змінило найменування на ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт».
Наказом № 201-ос від 24 січня 2013 р. ОСОБА_2 звільнено із займаної посади 25 січня 2013 р. на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників. (а.с. 10).
Зазначеним наказом на головного бухгалтера підприємства покладено обов'язок виплатити ОСОБА_2 компенсацію на невикористану відпустку в кількості 28 календарних днів за відпрацьований період з 01.04.2011 по 25.01.2013 р., вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та провести повний розрахунок за фактично відпрацьований період по 25 січня 2013 р.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться в день звільнення.
Судом встановлено, що ні в день звільнення, ні пізніше, усі суми, що належать позивачу від ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», виплачені не були.
Згідно даних довідки № 267 від 29.01.2013 р. заборгованість ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» перед ОСОБА_2 становить 16522,07 грн. (а.с. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи, що належні до сплати суми ОСОБА_2 повинен був отримати 25 січня 2013 р., за період з 1 лютого 2013 р. по 28 лютого 2014 р. затримка розрахунку складає 271 робочий день (а.с. 5).
Згідно довідки відповідача середньоденний заробіток позивача становить 246,92 грн. (а.с. 9), а отже до стягнення підлягає 66915,32 грн.
При вирішенні вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди суд виходить з загальних положень про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних справ, встановлених ст.ст. 23, 1167 ЦК України, та ст. 237-1 КЗпП України, відповідно до вимог якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає доведеним, що несвоєчасне отримання розрахунку при звільненні з роботи завдало ОСОБА_2 певних моральних страждань та переживань, оскільки з вини відповідача він своєчасно не одержав заробітну плату, на яку вправі був розраховувати при плануванні свого бюджету, що змусило його докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи наведене, виходячи з принципів розумності та справедливості, заподіяну позивачу моральну шкоду суд визначає в розмірі 500 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України присудженню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір, від сплати якого позивач звільнений згідно закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215, 225, 226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 66915,32 грн. та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 67415 (шістдесят сім тисяч чотириста п'ятнадцять) гривень 32 копійки.
В решті позову відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» в дохід держави судовий збір в сумі 917,75 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо скаргу та заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене відповідачем до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали.
Суддя: