Справа № 458/494/14-к
1-кп/458/41/2014
06 травня 2014 року Турківський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
із участю старшого прокурора прокуратури: ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в місті Турка кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого Турківським районним судом Львівської області по ст.125 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України,-
20.02.2014 року біля 10 год. 00 хв. у кварталі №15 виділ №1,6 Либохорівського лісництва ДП ,,Боринське лісове господарство", який знаходиться на території Карпатської сільської ради Турківського району Львівської області, що належить до природно-заповідного фонду і являється загальнозоологічним заказником місцевого значення ,,Либохорівський", ОСОБА_4 самовільно бензопилою зрізав вісім сироростучих дерева породи ,,смерека” та одне сироростуче дерево породи ,,ялиця”, загальною кубомасою 4,70 м.куб., чим завдав шкоду державі в розмірі 25269 грн. 53 коп. .
01 квітня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Турківського району ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного по ст. 246 КК України, підозрюваний зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1020 грн. з конфіскацією незаконно добутого, а також отримана згода підозрюваного на його призначення. Крім того сторони погоджуються, що відповідно до вимог ст.96-2 КК України стягнути з ОСОБА_4 таксову вартість незаконно добутої лісопродукції в розмірі 351 грн.53 коп. у доход держави .
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Старший прокурор прокуратури Турківського району ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
У судовому засіданні обвинувачений просить угоду про визнання винуватості укладену між ним та прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
У судове засідання представники цивільного позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з"явилися без поважних причин, хоч були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до закону.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст.246 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з старшим прокурором прокуратури угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 01.04.2014 року про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 01 квітня 2014 року укладену між старшим прокурором прокуратури Турківського району ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винним по ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1020 грн. з конфіскацією незаконно добутої лісопродукції.
Відповідно до вимог ст.96-2 КК України стягнути з ОСОБА_4 таксову вартість незаконно добутої лісопродукції в розмірі 351 грн.53 коп. в доход держави.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді особистого зобов"язання до вступу вироку у законну силу залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Львівської області через Турківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючий: