Дата документу Справа № 316/2720/13-к
Єдиний унікальний № 316/2720/13-к Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/778/441/14 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України
6 травня 2014 року м.Запоріжжя
Судова колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
секретаря ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8
розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 17 лютого 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар Запорізької області, не одруженого, працюючого ВП ЗДЕС ГП «НАЕК Енергоатом», зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше судимий:
24 липня 2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в сумі 850 грн., 24 липня 2013 року штраф сплачений;
24 липня 2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений строком на 1 рік,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком від 24 липня 2013 року Комунарського районного суду м. Запоріжжя і остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців обмеження волі.
Строк відбуття покарання обчислено з моменту фактичного затримання.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 25 липня 2013 року, приблизно о 4-й годині, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, за допомогою заздалегідь приготовленої пластмасової пляшки на 2,5 л., пластмасової каністри на 20 л. та гумового шлангу, з бензобаку автомобіля ВАЗ 21063 р/н НОМЕР_1 , таємно викрав бензин марки А-92 в кількості 22,5 літрів, вартістю 10,40 грн. за 1 літр на суму 234 грн. При цьому ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як о 4 год. 40 хв. був затриманий громадянином ОСОБА_9 в момент перекладання ємкостей з бензином в багажник автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 і наданий ОСОБА_7 в тимчасове користування.
В апеляційній скарзі адвокат вказує на на неповноту судового слідства, що суд постановив обвинувальний вирок на суперечливих показаннях свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а також вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що суд не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Просить вирок скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з не встановленням достатніх доказів винуватості ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді по справі, обвинуваченого та його адвоката, які підтримали доводи апеляції, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, розглянувши матеріали справи та дослідивши посилання, що наведені в апеляції, колегія суддів підстав для задоволення апеляції не вбачає.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_7 в скоєні злочину, за який він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим і підтверджується доказами, повно перевіреними в судовому засіданні, яким суд дав вірну оцінку і юридичну кваліфікацію за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Так, потерпілий ОСОБА_14 пояснив, що після того, як він двічі заправляв свій автомобіль бензином, в баці було приблизно 25-30 л бензину 92 марки, він з працівниками міліції провірив бак - бензину не було і він написав заяву про злочин.
Допитаний свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що вона бачила о 4-й годині ранку біля під'їзду таксі, біля нього стояв обвинувачений. Вона сказала про це чоловікові - ОСОБА_9 , який вийшов на вулицю, потім приїхала міліція, чоловік ій пояснив, що зливали бензин.
Свідок ОСОБА_9 показав, що він бачив, як хлопець ставив біля своєї машини каністру і клав шланг. Коли спустився вниз, то він уже закрив багажник. Він попросив його відкрити багажник , той відмовився і став сідати в машину, але завести машину не встиг. Потім попросився в туалет і втік від нього.
Достовірність наведених обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема, даних протоколу огляду місця події від 25 липня 2013 року за участю власника автомобіля ОСОБА_10 , з якого вбачається, що в багажнику автомобіля марки ВАЗ 2101 р/н НОМЕР_2 знаходилася пластмасова бутилка на 2,5 л. з бензином, резиновий шланг, пластмасова каністра на 20 л з бензином; протоколу пред'явлення особи для впізнання, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав серед пред'явлених для впізнання осіб ОСОБА_7 , як особу яка намагалася викрасти бензин з автомобіля та іншими матеріалами кримінального провадження.
Ці та інші зібрані у справі докази давали суду підстави дійти обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Посилання апелянта про суперечливість показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 є необгрунтованими, оскільки ці свідки були допитані в судовому засіданні відповідно до вимог КПК України, їх показання покладені в основу вироку, суттєвих протиріч не містять.
Твердження захисника обвинуваченого про непричетність останнього до вказаного злочину та на посилання показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не впливають на доказаність вчиненого злочину та, як правильно вказав суд першої інстанції, є лише позицією захисту та намаганням уникнути від кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Показання свідка ОСОБА_12 суд обгрунтовано не при йняв до уваги, належним чином мотивувавши своє рішення. Показання ОСОБА_13 не спростовують висновок суду про вчинений злочин при обставинах вказаних у вироку.
Аналізуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно досліджено обставини справи, дано вірно оцінку діям ОСОБА_7 , кваліфікувавши скоєний ним злочин за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 та враховано загальні засади призначення покарання, передбачені ст. 65 КК України.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування вироку, не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 17 лютого 2014 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до касаційного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, з подачею скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розглядк цивільних і кримінальних справ.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3