Cправа № 127/6379/14-ц
Провадження № 2/127/2928/14
Іменем України
05 травня 2014 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,
при секретарі Поливаної Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина,-
В березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.
Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 06.08.1994 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у міському відділі ЗАГС м. Вінниці. 12.12.2007 року у відділі РАЦС ВМУЮ Вінницької області було розірвано даний шлюб, про що зроблено актовий запис № 1646. Від цього шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розірвання шлюбу син залишився проживати із позивачем, а відповідач став проживати окремо від сім'ї.
Рішенням суду від 24.09.2007 року з відповідача було стягнуто аліменти на її користь на утримання їхнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, до досягнення дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_4 сину виповнилось 18 років і стягнення аліментів на його утримання припинено. Однак син продовжує навчання, є студентом 1-го курсу денної форми навчання Інституту електроенергетики та електромеханіки Вінницького національного технічного університету, навчається на бюджетній основі, оримує стипендію 730 грн. на місяць. Термін навчання у вказаному закладі закінчується 30.06.2017 року, після чого син планує далі здобувати освіту. На даний час син не працює, самостійного доходу, крім стипендії, не має. Однак, стипендія сина значно менша навіть за прожитковий мінімум, тому він практично позбавлений самостійних коштів на існування (їжу, одяг, оплату комунальних послуг, тощо), а також на навчання (відвідування додаткових занять, придбання підручників, учбових засобів, утримання необхідної для навчання комп'ютерної техніки, транспортні витрати, тощо). Таким чином, син знаходиться в скрутному матеріальному становищі і потребує матеріальної допомоги з боку обох батьків. Позивач практично повністю утримує сина, надає йому посильну матеріальну допомогу на навчання, але сама не в змозі оплачувати його потреби в навчанні належним чином та утримувати себе і його, а відповідач не бажає добровільно продовжувати надавати сину матеріальну допомогу в період його навчання. Саме вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Позивач вважає, що відповідач є людиною працездатного віку, отримує пенсію як пенсіонера МВС, а також продовжує працювати, отримує додатковий заробіток достатнього рівня, житлом забезпечений, інших утриманців у нього немає. Тому, на думку позивача, ОСОБА_2 може надати матеріальну допомогу на утримання їхнього сина ОСОБА_3 в період його навчання і повинен це робити згідно сімейного законодавства. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача на свою корить аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно на весь період навчання сина до досягнення ним 23 річного віку.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позов визнав та не заперечив проти його задоволення.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого 24.10.1995 року Вінницьким міським відділом РАГС (а.с. 5).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, виданого відділом РАЦС Вінницького МУЮ Вінницької області 12.12.2007 року, судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.4).
З довідки ТОВ "ЖЕО" від 28.03.2014 року № 1366 судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_3 проживає і постійно зареєстрований разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
З виконавчого листа № 2-2573-2007, виданого 31.10.2007 року Замостянським районним судом м. Вінниці, судом встановлено, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувалися аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 26.07.2007 року (а.с. 9).
З довідки Вінницького національного технічного університету від 24.03.2014 року № 7706, судом встановлено, що ОСОБА_3 є студентом 1 курсу денного навчання інституту електроенергетики та електромеханіки ВНТУ, навчається на держбюджетній формі навчання, з терміном навчання з 01.09.2013 року по 30.06.2017 року (а.с. 6).
Згідно довідки про доходи від 25.03.2014 року № 1320 ОСОБА_3 отримує стипендію в розмірі 730 грн. (а.с. 7).
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень вищевказаної статті, утримання дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. А тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання повнолітнього сина.
Визначаючи розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 на час його навчання, суд виходить з положень ст.ст. 182, 183, 200 СК України.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Так, судом враховується, що повнолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю, хоча і досяг повноліття, однак продовжує навчання в інституті на денній формі навчання, самостійного заробітку не має, отримує стипендію в розмірі 730 грн., у зв'язку з навчанням потребує витрат на придбання одягу, харчів, учбових засобів, підручників тощо.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на час навчання сина аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення з 31.03.2014 року на весь період навчання сина до досягнення ним 23 років.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 243,60 грн. судового збору.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд допускає рішення в частині стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Станіславчик, Жмеринського району, Вінницької області, пенсіонера МВС, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення з 31.03.2014 року на весь період навчання сина до досягнення ним 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: