29 квітня 2014 року м. Полтава Справа № 816/656/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,
представника позивача - Балали О.М.,
представника відповідача - Решетнік М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
19 лютого 2014 року Публічне акціонерне товариство "Полтавська птахофабрика" (далі- ПАТ "Полтавська птахофабрика", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Полтавська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2013 №0005311702, №0005321702, від 30.12.2013 №0006391702.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Полтавської ОДПІ в акті перевірки №1074/22/00845743 від 19.09.2013 стосовно порушення ПАТ "Полтавська птахофабрика" вимог податкового законодавства щодо заниження податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період в сумі 9976,84 грн, у зв'язку з чим занижено зобов'язання по сплаті вказаного податку, та подання до контролюючого органу податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків (форма 1ДФ) за ІІ-ІІІ квартал 2012 року з недостовірними даними, є безпідставними. Наполягав на тому, що по виплатам громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сум за придбані овочі податок на доходи фізичних осіб підприємством не нараховувався, оскільки придбана сільськогосподарська продукція була вирощена вказаними громадянами на власних присадибних ділянках. Вказував на хибний висновок контролюючого органу про отримання додаткового блага фізичними особами - власниками транспортних засобів, які надали в користування ПАТ "Полтавська птахофабрика" належні їм на праві власності транспортні засоби, оскільки між підприємством та власниками транспортних засобів були укладені договори оренди транспортних засобів, які містять усі істотні умови, встановлені цивільним законодавством для договорів найму.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №474/16-31-10-02-13 від 26.03.2014 (том 1 а.с. 37-38).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ПАТ "Полтавська птахофабрика" (ідентифікаційний код 00845743) 20.08.1993 зареєстроване в якості юридичної особи Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області (том 1 а.с. 165). Позивач перебуває на податковому обліку в Полтавської ОДПІ та є платником податку на додану вартість (том 1 а.с. 167).
У період з 01.08.2013 по 29.08.2013 Полтавською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Полтавська птахофабрика" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 30.06.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 30.06.2013.
За результатами перевірки контролюючим органом 19.09.2013 складено акт №1074/22/00845743 (том 1 а.с. 10-18), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема:
- підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 176.2 "а" статті 176 Податкового кодексу України, а саме, за результатами перевірки встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період в сумі 9976,84 грн, в результаті чого перевіркою встановлено заниження зобов'язань по сплаті податку з доходів фізичних осіб;
- підпункту 176.2 "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків (форма 1ДФ) за ІІ-ІІІ квартал 2012 року поданий до податкової інспекції із недостовірними даними.
На підставі акта перевірки №1074/22/00845743 від 19.09.2013, Полтавською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.10.2013:
- №0005311702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 14965,26 грн, в тому числі 9976,84 грн - за основним платежем та 4988,42 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 7);
- №0005321702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 510,00 грн, в тому числі 510,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 8).
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано до Головного управління Міндоходів у Полтавській області скаргу на вказані рішення (лист від 24.10.2013 №372). Скарга зареєстрована в Головному управлінні Міндоходів у Полтавській області 24.10.2013 за №1659/10.
За результатами розгляду вказаної скарги Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області прийнято рішення №1829/10/16-31-10-04-06 від 20.12.2013 (том 1 а.с. 73-77), відповідно до якого контролюючий орган залишив без змін податкові повідомлення-рішення від 07.10.2013 №0005311702 та №0005321702. При цьому, з огляду на те, що згідно податкового повідомлення-рішення від 07.10.2013 №0005311702 до підприємства застосовано фінансову санкцію 50% в кожному із періодів наявності порушення, а відповідно до приписів пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України починаючи з лютого 2013 року штрафна санкція повинна застосовуватися в розмірі 75% (за порушення вчинені втретє та більше), Головне управління Міндоходів у Полтавській області прийшло до висновку про необхідність донарахування (збільшення) платнику податків штрафної санкції на суму 2332,17 грн та зобов'язання Полтавської ОДПІ винести окреме податкове повідомлення рішення на суму такого збільшення.
З огляду на викладене, на підставі рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області №1829/10/16-31-10-04-06 від 20.12.2013, Полтавською ОДПІ 30.12.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0006391702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 2332,17 грн, в тому числі 2332,17 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 9).
Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.
Як слідує з акта перевірки №1074/22/00845743 від 19.09.2013, висновок про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 9976,84 грн перевіряючі обґрунтовують використанням підприємством пального на заправку власних транспортних засобів фізичних осіб (кошти за дизельне пальне та бензин сплачувалися за рахунок підприємства). Накази на виїзд автомобілів: Volvo 760, державний номерний знак НОМЕР_1; Honda CR V, державний номерний знак НОМЕР_2; Volksvagen T4, державний номерний знак НОМЕР_4; ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_3, за межі населеного пункту за січень-грудень 2012 року та січень-червень 2013 року відсутні та не надані на кінець перевірки представниками ПАТ "Полтавська птахофабрика" для врахування в роботі працівникам Полтавської ОДПІ. Нотаріально посвідченого договору оренди транспортних засобів між громадянами (власниками транспортних засобів) та ПАТ "Полтавська птахофабрика" під час перевірки не надано. Вказані автомобілі використовувалися громадянами. Не надано накази на відрядження, які б мали підтверджувати певний час, спосіб, об'єм отриманого та використаного пального громадянами, для виконання своїх обов'язків в діяльності ПАТ "Полтавська птахофабрика". Підприємством не надано документів первинного обліку по вказаних автомобілях щодо використання транспортних засобів у відповідності до існуючих стандартів та правил обліку (використання) паливно-мастильних матеріалів. З огляду на викладене, відсутні документальні підтвердження того, що працівники ПАТ "Полтавська птахофабрика" - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 бензин та дизельне паливо на суму 56558,06 грн використовували для потреб ПАТ "Полтавська птахофабрика". Таким чином, податковий агент ПАТ "Полтавська птахофабрика" надав додаткові блага (доходи) громадянам за відповідні періоди. Податок за ставкою 15% не утримано та не перераховано до бюджету, чим порушено пункт 176.2 статті 176 Податковий кодекс України (за січень-грудень 2012 року, січень-червень 2013 року).
Суд погоджується з висновком контролюючого органу щодо порушення позивачем підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 176.2 "а" статті 176 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01.01.2009 між ПАТ "Полтавська птахофабрика" (орендар) та громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладено відповідно:
- договір №01/01/09 найму (оренди) автомобіля Volvo 760, державний номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням додаткової угоди до нього /том 1 а.с. 239-240/;
- договір №1/01-01/09 найму (оренди) автомобіля Honda CR V, державний номерний знак НОМЕР_2, з урахуванням додаткових угод до нього /том 1 а.с. 236-238/;
- договір №4/01-01/09 найму (оренди) автомобіля Volksvagen T4, державний номерний знак НОМЕР_4, з урахуванням додаткових угод до нього /том 1 а.с. 244-246/;
- договір №3/01-01/09 найму (оренди) автомобіля ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_3, з урахуванням додаткових угод до нього /том 1 а.с. 241-243/.
На підтвердження виконання умов вказаних договорів та використання орендованих у громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 транспортних засобів у господарській діяльності ПАТ "Полтавська птахофабрика", представником останнього до матеріалів справи були долучені: довідки щодо використання паливно-мастильних матеріалів для заправки орендованих транспортних засобів; свідоцтва про реєстрацію ТЗ; маршрутні листи до подорожнього листа на ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період з 01.01.2012 по 30.06.2013; наказ №452 від 11.12.2007 про використання власних орендованих легкових автомобілів для службових поїздок підприємства; подорожні листи службового легкового автомобіля (том 1 а.с. 58, 61-62, 65-66, 69-70, 81-88, 174-235, том 2 а.с. 8-14).
Правові відносини, що виникають з приводу передачі фізичною особою юридичній особі автомобіля в платне та строкове користування регулюються загальними положеннями глави 58 "Найм (оренда)" Цивільного кодексу України та спеціальними положеннями, визначеними параграфом 5 глави 58 "Найм (оренда) транспортного засобу" Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до положень статті 759 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів оренди автомобілів) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (стаття 760 ЦК України).
Згідно зі статтею 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
Статтею 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Правові наслідки недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору викладені в частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно до якої у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
З правової точки зору "нікчемність договору" означає, що такий договір є недійсним в силу вимог закону і додаткове визнання такого договору недійсним не вимагається. При цьому, необхідно враховувати, що згідно зі статтею 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до положень статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Судом встановлено відсутність нотаріально посвідчених договорів оренди транспортних засобів між громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (власниками транспортних засобів) та ПАТ "Полтавська птахофабрика".
Отже, за висновком суду, договори оренди, укладені 01.01.2009 ПАТ "Полтавська птахофабрика" (орендарем) з громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (орендодавцями) є нікчемними в силу закону та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Також судом враховано, що позивачем ні на перевірку, ні в ході судового розгляду справи не було надано наказів на виїзд вказаних транспортних засобів за межі населеного пункту та наказів на відрядження, які б мали підтверджувати певний час, спосіб, обсяг отриманого та використаного пального громадянами, для виконання своїх службових обов'язків в діяльності ПАТ "Полтавська птахофабрика".
У відповідності до абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Згідно з підпунктом 164.2.17 "г" пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.
Таким чином, оскільки позивач здійснював заправку транспортних засобів фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 без належного оформлення договорів оренди транспортних засобів з вказаними фізичними особами, сума вартості бензину/дизельного палива підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про не утримання та не перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9976,84 грн (собівартість отриманого та використаного бензину за перевіряємий період становить 56558,06 грн, об'єкт оподаткування, з урахуванням коефіцієнтів, становить 66512,28 грн /56558,06 грн х 1,176/), а відтак, ПДФО становить 9976,84 грн (66512,28 грн х 15%). Отже, відповідачем правомірно збільшено ПАТ "Полтавська птахофабрика" податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2013 №0005311702 суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, на суму 9976,84 грн за основним платежем.
Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
За висновком суду відповідачем на підставі положень пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України правомірно застосовано до ПАТ "Полтавська птахофабрика" податковими повідомленнями-рішеннями від 07.10.2013 №0005311702 та від 30.12.2013 №0006391702 штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 7320,59 грн за допущене підприємством порушення підпункту 164.2.17 пункт у 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 176.2 "а" статті 176 Податкового кодексу України.
Також в ході проведеної перевірки встановлено, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за ІІ-ІІІ квартали 2012 року подані позивачем з недостовірними даними, чим допущено порушення підпункту 176.2 "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України. Так, встановлено не включення до форми 1ДФ за ІІ-ІІІ квартал 2012 року виплат громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за поставлені ними овочі.
Суд погоджується з даним висновком відповідача з огляду на слідуюче.
Так, зі змісту долучених представником позивача до матеріалів справи закупівельних актів, видаткових накладних та звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (том 1 а.с. 89-120) слідує, що ПАТ "Полтавська птахофабрика" у період з квітня 2012 року по серпень 2012 року придбавались у громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сільськогосподарські продукти (буряк, морква, капуста, огірки, цибуля, картопля, тощо). За придбані овочі позивачем у квітні-серпні 2012 року проведено виплату вказаним фізичним особам грошових коштів на загальну суму 5696,90 грн.
Перевіркою встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, а також не заперечувалось представником позивача, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ), за ІІ-ІІІ квартали 2012 року (том 1 а.с. 121-164) подані до контролюючого органу з недостовірними даними, оскільки до вказаних податкових розрахунків не були включені виплати громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за поставлені підприємству овочі на загальну суму 5696,90 грн.
Абзацом "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Згідно з пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Посилання позивача на неправомірність нарахування контролюючим органом ПАТ "Полтавська птахофабрика" податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 07.10.2013 №0005321702 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки Полтавською ОДПІ не здійснено донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено не включення підприємством до податкового розрахунку форми 1 ДФ за ІІ-ІІІ квартали 2012 року відповідних виплат (доходу) громадянам, з огляду на що Полтавською ОДПІ було застосовано відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України до платника податків вказаним податковим повідомленням-рішенням штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в ході судового розгляду справи довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 07.10.2013 №0005311702, №0005321702, від 30.12.2013 №0006391702.
Таким чином, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, позовні вимоги ПАТ "Полтавська птахофабрика" про визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування задоволенню не підлягають.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 становить 1218,00 грн.
Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 1827,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Згідно платіжних доручень №2410 від 19.02.2014 та №2418 від 05.03.2014 позивачем при зверненні до суду сплачено 10% розміру ставки судового збору, а саме - 182,70 грн.
У зв'язку з цим, з ПАТ "Полтавська птахофабрика" до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1644,30 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" (ідентифікаційний код 00845743) до Державного бюджету України (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; код за ЄДРПОУ - 38019510; банк отримувача - ГУДКСУ у Полтавській області; код банку - 831019; розрахунковий рахунок - 31213206784002; призначення платежу - судовий збір, за позовом ______/ПІБ чи назва установи, організації позивача/, Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 05 травня 2014 року.
Суддя О.В. Гіглава