Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"29" квітня 2014 р. Справа № 911/493/14
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна»,
08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Іванків»,
07200, Київська область, Іванківський район, с. Прибірськ, вул. Шевченка, 1
про стягнення 444 714, 23 грн.
за участю представників:
позивача - Смоленська А.В. (довіреність від 29.11.2013 № 136)
відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Іванків» (далі - відповідач) про стягнення 444 714,23 грн., з яких: 403 085,49 грн. - основний борг, 9 612,13 грн. - пеня, 26 787,54 грн. - штраф, 3 213,64 грн. - 3% річних, 2 015,43 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати товару, що поставлений позивачем.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.03.2014.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3581/14 від 28.02.2014) позивачем частково подано документи на виконання ухвали суду від 17.02.2014.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3733/14 від 03.03.2014) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3863/14 від 04.03.2014) позивачем подано документи на виконання ухвали суду від 17.02.2014.
У судове засідання 04.03.2014 представник відповідача не з'явився, відповідач вимоги ухвали суду від 17.02.2014 не виконав, розгляд справи відкладено на 18.03.2014.
У судовому засіданні 18.03.2014 представниками сторін подано клопотання про продовження строку розгляду спору у зв'язку з необхідністю надання їм часу для обговорення умов можливого мирного врегулювання спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2014 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.
У судовому засіданні 18.03.2014 оголошено перерву до 29.04.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 29.04.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.
Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.04.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром - Іванків" (далі - покупець) укладено договір від 01.04.2013 №6997/339148 (далі - Договір), згідно умов якого продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець, в свою чергу, в порядку та умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар (засоби захисту рослин) в кількості, асортименті у терміни і за цінами, зазначеними у додатку (додатках) та видаткових накладних до даного Договору (пункт 1.1. Договору).
Згідно з пунктом 1.2. Договору, асортимент, кількість та одиниця виміру, умови постачання, оплати товару та його вартість узгоджена сторонами в відповідних додатках, які є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що продавець поставляє товар покупцеві на умовах, що зазначені в додатках, що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з пунктом 4.2. Договору, дострокова поставка товару допускається.
Передача товару оформляється накладними, що підписуються уповноваженими представниками обох сторін (пункт 4.5. Договору).
На виконання Договору, сторонами укладено Додаток №1 до Договору - Специфікацію від 05.04.2013 (далі - Специфікація № 1), відповідно до якої сторонами узгоджено поставку товару на суму 165 068,68 доларів США, що в перерахунку на гривню станом на дату укладення Специфікації №1 становить 1 337056, 30 грн.
Специфікацією № 1 визначено наступні умови оплати товару: 20 % вартості товару сплачуються протягом 5 банківських днів з дати її укладання, 80 % - до 01.11.3013.
Крім того, на виконання Договору, сторонами укладено Додаток № 2 до Договору - Специфікацію від 09.09.2013 (далі - Специфікація № 2), відповідно до якої сторонами узгоджено поставку товару на суму 7 657,20 доларів США, що в перерахунку на гривню станом на дату укладення Специфікації №2 становить 62 100,00 грн.
Специфікацією № 2 визначено наступні умови оплати товару: 20 % вартості товару сплачуються протягом 3 банківських днів з дати її укладання, 80 % - до 01.11.3013.
На виконання грошових зобов'язань за Специфікацією № 1 відповідачем перераховано на поточний рахунок позивача 44 232,72 грн. 11.04.2013 та 87 968,41 грн. 18.04.2013, всього на суму 132 201,13 грн., тобто, менше, ніж 20 % попередньої оплати, що визначена умовами Специфікації № 1, а також за Специфікацією № 2 - 12 420,00 грн. 10.09.2013, що відповідає умовам Специфікації № 2 про сплату 20% попередньої оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою банківської установи від 25.02.2014 № 140459/0401-1, випискою по поточному рахунку позивача та рахунками-фактурами, на реквізити яких посилався відповідач при здійсненні часткових оплат за Договором.
За Специфікацією № 1 позивачем передано товар на підставі видаткових накладних № Dn000752/339148 від 12.04.2013 на суму 18 956,88 грн., № Dn000862/339148 від 19.04.2013 на суму 4 828,73 грн., № Dn000842/339148 від 19.04.2013 на суму 179 639,04 грн., № Dn000962/339148 від 29.04.2013 на суму 282 181,97 грн., всього на суму 485 606,62 грн., а відповідачем на підставі довіреностей від 12.04.2013 №32, від 18.04.2013 №44, від 25.04.2013 №47 вказаний товар отримано.
За Специфікацією № 2 позивачем передано товар на підставі видаткової накладної № Dn003037/339148 від 10.09.2013 на суму 62 100,00 грн., а відповідачем на підставі довіреності серії 12 ААБ №805852 від 10.09.2013 вказаний товар отримано.
Вищезазначені видаткові накладні та довіреності містять підписи уповноважених представників та відбитки печаток сторін, наявність яких оцінюється судом як підтвердження юридичними особами фактів вчинення господарських операцій з поставок товару.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем відповідачу надіслано претензію вих. № 10864 від 22.11.2013 з вимогою про сплату спірної заборгованості та штрафних санкцій, що на неї нараховані позивачем. Надіслання вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується наданими в матеріали справи копіями квитанції та опису вкладення у цінний лист УДППЗ «Укрпошта» з відбитком календарного штемпелю поштового відділення.
Відповідь на вказану претензію у матеріалах справи відсутня, проте, позивачем надано копію акту звірки взаємних розрахунків сторін за Договором станом на 18.12.2013, відповідно до якого грошове зобов'язання відповідача відповідає сумі позовної вимоги про стягнення основного боргу.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.
Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні та довіреності - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, рахунки-фактури, банківські довідки та виписки по поточному рахунку позивача - у якості письмових доказів для встановлення призначень платежів, дат і розмірів перерахованих відповідачем позивачу коштів та встановлення різниці між вартістю прийнятого товару та коштами, що перераховані позивачу, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 18.12.2013, у зв'язку з тим, що зазначений Акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - в якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 18.12.2013 наявності у нього заборгованості перед позивачем у зазначеному в акті розмірі.
Договір за правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно з частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до пункту 4.1. Договору, продавець поставляє товар покупцеві на умовах, що зазначаються в додатках до Договору, у разі, якщо покупець порушить терміни оплати, визначені в додатках до Договору, термін поставки товару автоматично подовжується на строки затримки оплати, проте, пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що дострокова поставка товару допускається.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зважаючи на умови Договору, у тому числі, Специфікацій №№ 1, 2 та вищезазначені норми чинного законодавства, позивачем правомірно здійснено поставку товару, який прийнято відповідачем без зауважень, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності таких зауважень, відтак, з урахуванням вартості отриманого відповідачем товару, часткових оплат та строків остаточних розрахунків, що визначені Специфікаціями №№ 1, 2 - до 01.11.2013, наявне грошове зобов'язання відповідача, строк виконання якого настав, за Специфікацією № 1 у розмірі 353 405,49 грн. та за Специфікацією № 2, 49 680,00 грн., всього на суму 403 085,49 грн.
Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 403 085,49 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.
Також на підставі пункту 9.2. Договору позивачем заявляється до стягнення 9 612,13 грн. пені, що нарахована на заборгованість зі сплати 20% попередньої оплати за Специфікацією № 1.
Відповідно до пункту 9.2. Договору, у випадку прострочення оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від загальної вартості неоплаченого в строк товару з урахуванням ПДВ за кожен день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно, якщо інша відповідальність не передбачена в Додатках до даного Договору.
Пунктом 8 Специфікації № 1 (додатку № 1 до Договору) сторони погодили іншу відповідальність покупця у випадку прострочення оплати за товар - у разі порушення покупцем умов оплати товару, визначених у пункті 6.2. даного додатку, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10 % від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному на день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладання додатку.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, хоча пеня та штраф згідно з Господарським кодексом України не являються окремими і самостійними видами юридичної відповідальності, вони є видами штрафних санкцій, з різним порядком нарахування згідно умов пункту 9.2. Договору та пункту 8 додатку №1 до Договору.
Відтак, суд дійшов висновку, що, оскільки додатком встановлено інший розмір санкції та порядок її застосування - порушення зобов'язання, визначеного у пункті 6.2. даного додатку, тобто, сплати 80% вартості товару, що сплачується після поставки товару, а не всієї вартості, як визначено пунктом 9.2. Договору, та з урахуванням відсутності умов у додатку про те, що штраф сплачується додатково до інших видів штрафних санкцій, що передбачені Договором, на підставі аналізу умов Договору та вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що застосування позивачем пункту 9.2. Договору в частині права на нарахування пені виключається згідно з положенням пункту 8 додатку №1 до Договору, яким встановлена інша відповідальність.
Відтак, позовна вимога про стягнення 9 612,13 грн. пені задоволенню не підлягає.
Разом з тим, на підставі пунктів 8 Специфікацій №№ 1, 2 позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 26 787,54 грн. штрафу - 10% від вартості отриманого відповідачем, але не оплаченого в строк товару.
Зважаючи на викладені вище умови Договору та норми чинного законодавства, вказану позовну вимогу суд вважає правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 3 213,64 грн. за період з 02.11.2013 по 06.02.2014 та інфляційних втрат у розмірі 2 015,43 грн. за грудень 2013 року.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та інфляційних втрат і з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 3 213,64 грн. 3% річних та 2 015,43 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
За результатами аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та всебічного розгляду матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 403 085,49 грн. основного боргу, 26 787,54 грн. штрафу, 3 213,64 грн. 3% річних та 2 015,43 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню, позовна вимога про стягнення 9 612,13 грн. пені задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову, покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром - Іванків" (07200, Київська область, Іванківський район, с. Прибірськ, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 35585176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски вул. Броварська, 2, код ЄДРПОУ 21665011) 403 085 (чотириста три тисячі вісімдесят п'ять) грн. 49 коп. основного боргу, 26 787 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 54 коп. штрафу, 3 213 (три тисячі двісті тринадцять) грн. 64 коп. 3% річних, 2 015 (дві тисячі п'ятнадцять) грн. 43 коп. інфляційних втрат та 8 894 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 28 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 05.05.2014.
Суддя С.О. Саванчук