ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
28 квітня 2014 року Справа № 913/476/14
Провадження №4/913/476/14
За позовом
Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м.Краснодон Луганської області
про стягнення 18 940 грн. 70 коп.
Суддя Старкова Г.М.
Секретар судового засідання Варакута Р.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача- представник не прибув.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15205 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні №53534137, відправленого у серпні 2013 року Публічним акціонерним товариством "Краснодонвугілля" за накладною № 51080117, додаткові збори у сумі 3735 грн. 70 коп.
Представник відповідача подав суду 11.03.2014 відзив на позовну заяву № 12/56 від 05.03.2014, в якому не погодився с заявленими вимогами з підстав, викладених у відзиві, та зокрема, зазначає, що у переліку документів, доданих до позовної заяви у якості доказів завданих збитків, відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 та акт про затримку вагонів відсутні.
Виходячи з доводів за відзивом, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні 13.03.2014 подано лист № 12/56 від 13.03.2014, в якому відповідач просить суд зменшити суму штрафних санкцій до суми однієї провізної плати, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача. Клопотання про зменшення штрафу судом розглянуте та задоволене, долучене до матеріалів справи.
Представник відповідача подав суду 14.04.2014 заперечення на відзив відповідача №б/н від 14.04.2014, якими зокрема зазначив, що посилання відповідача на необхідність складання акту затримки вагонів ф.ГУ-23а( додаток № 3 до Правил ) є хибкими, оскільки такі норми Правил стосуються затримки вагонів на підходах до станції призначення через неприйняття їх вантажоодержувачем, що підтверджується самими формами зазначених документів, тому в даному випадку провина вантажоодержувача в затримці спірного вагону відсутня.
Також, позивач вказує на те, що збір нарахований за зважування вагону № 53531137 після вивантаження надлишку вантажу та зважування та дозування вагону № 68620061, в якій перевантажено надлишок вантажу 1400 кг - 3 операції. Таким чином контрольне зважування на підставі ст. 24 Статуту залізниць України у розрахунок збору не включено.
Позивач вважає, що надані ним докази є повними та достатніми для підтвердження неправомірних дій відповідача, за які передбачена відповідальність згідно ст. 122 Статуту залізниць України.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.04.2014 у справі №913/4760/14 заяву представника відповідача про продовження строку розгляду справи на 15 днів, відповідно до ст. 69 ГПК України, задоволено та продовжено строк розгляду справи до 03.05.2014 включно.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, витребувані судом та надані представником відповідача та позивача докази на підтвердження своїх доводів, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -
У серпні 2013 року зі станції Краснодон Донецької залізниці Публічне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" здійснило відправлення вагону № 53534137 з вантажем «концентрат вугільний» за накладною № 51080117 на станцію призначення - Запоріжжя- Ліве Придніпровської залізниці, вантажоодержувачу - ТОВ "Лемтранс".
Із супровідних документів вбачається, що при проходженні вагону через станцію Чаплине Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагонах, відправлених за вказаною накладною.
За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу:
- у вагоні № 53534137 в накладній № 51080117 вказана маса вантажу складає 69 000 кг фактично ж встановлено, що маса нетто складає 70400 кг, що на 1400 кг більше, ніж визначено у накладній та на 1400 кг понад вантажопідйомності вагону.
Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акти загальної форми № 1150 від 20.08.2013 та комерційний акт БН № 044366/112 від 20.08.2013. При цьому, надлишки вантажу були перевантажені у вагон № 68620061 та відправлені вантажоодержувачу за досилочною накладною № 45276961.
Крім цього, невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення - Запоріжжя- Ліве Придніпровської залізниці, що зафіксовано в комерційному акті БН № 044366/112/898 від 20.08.2013, де в розділі "Є" зазначено, що при перевірці вантажу - різниці проти цього акту не виявлено.
За розрахунком позивача за час затримки вагону № 53534137 були нараховані додаткові збори в сумі 3113 грн. 10 коп. (без ПДВ), які складаються: з плати за користування вагоном в сумі 321 грн. 20 коп., збору за маневрову роботу в сумі 1558 грн. 80 коп., збору за зберігання вантажу - 731 грн. 40 коп., збору за зважування - 300 грн. 50 коп., вартості довідки про перевезення телеграфом - 141 грн. 20 коп., всього нараховано додаткових зборів за затримку вагону без ПДВ- 3113 грн. 10 коп., з ПДВ -3735 грн. 70 коп. Вищевказані факти встановлені актом загальної форми (форми ГУ-23) № 1143 від 20.08.2013.
Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф, відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у сумі 15205 грн. 00 коп. та додаткові збори у сумі 3735 грн. 70 коп., який просить стягнути на свою користь.
Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві та вказаних вище.
Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Статут не містить чітких приписів стосовно того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи транзитній) належить право вимагати стягнення вказаного штрафу, тому такі позови можуть заявляти як залізниці відправлення, так і призначення або транзитні.
В даному випадку, відповідач відправив вагон № 53534137 з вантажем «концентрат вугільний» за накладною № 51080117 на станцію призначення - Запоріжжя- Ліве Придніпровської залізниці, вантажоодержувачу - ТОВ "Лемтранс".
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту). Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділом 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.
Згідно п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон № 53534137 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Із супровідних документів вбачається, що при проходженні вагону через станцію Чаплине Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагонах, відправлених за вказаною накладною.
За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу:
- у вагоні № 53534137 в накладній № 51080117 вказана маса вантажу складає 69000 кг фактично ж встановлено, що маса нетто складає 70400 кг, що на 1400 кг більше, ніж визначено у накладній та на 1400 кг понад вантажопідйомності вагону.
Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акти загальної форми № 1150 від 20.08.2013 та комерційний акт БН № 044366/112 від 20.08.2013. (а.с.12,13).
В той же час, в комерційному акті БН № 044366/112 від 20.08.2013 зазначено, що вагон технічно справний, поглиблень не має, навантаження рівномірне на рівні бортів, без скосів, виїмок та відкосив, вантаж укатаний катком. Двері люка закриті, течі вантажу немає.
Контрольне переважування вагону здійснювалося на станції Чаплине Придніпровської залізниці на 150 тонних вагонних вагах. При повторному переважуванні надлишок вантажу підтвердився. Надлишок перевантажений у вагон № 68620061.
Оскільки було виявлено надлишок вантажу у вагоні № 53534137 вантаж був перевантажений у вагон № 68620061 та відправлений вантажоодержувачу досилочною накладною № 45276961, про що в накладній було зроблено відповідний запис.
Відповідно до відмітки в розділі "Є" комерційного акту БН № 044366/112/898 від 20.08.2013 станції призначення - Запоріжжя- Ліве Придніпровської залізниці, зазначено, що при перевірці вантажу - різниці проти цього акту не виявлено(а.с.12).
При цьому, доводи відповідача як за відзивом на позовну заяву так і за усними поясненнями слід відхили, виходячи з наступного.
Згідно пункту 4 Правил складання актів комерційні акти складаються на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
У даному випадку, спірний вагон прибув на станцію Чаплине Придніпровської 20.08.2013. Всі вагони у складі поїзда були зважені на вагонних вагах. Спірний вагон, в якому було виявлено невідповідність маси вантажу масі, зазначеній у перевізних документах, було відчеплений для контрольного переважування на вагонних вагах, про що був складений акт загальної форми № 1150 від 20.08.2013. Вагон був переведений під охорону.
Контрольне переважування на вагонних вагах було здійснено 20.08.2013. В результаті переважування було встановлено, що маса вантажу у вагоні № 53534137 більше ніж зазначено в накладній № 51080117, про що був складений акт загальної форми № 1150 від 20.08.2013 і саме 20.08.2013 був складений комерційний акт БН №044366/112. В цьому випадку, складання акту загальної форми № 1143 від. 20.08.2013 стало підставою для відчеплення вагону для контрольного переважування, а факт невідповідності маси вантажу був зафіксований у комерційному акті, як це вимагає чинне законодавство.
Згідно п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Комерційний акт БН № 044366/112 від 20.08.2013 підписаний заступником начальника станції, начальника вантажного району, прийомоздавальника. Участь в складанні та підписанні комерційного акту представника вантажовідправника Правилами не встановлена.
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (z0763-11), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правил складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту контрольне переважування маси вантажу у спірних вагонах проводилось таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
При цьому, невідповідність маси вантажу у вказаному вище вагону була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).
Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно із п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.
Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований комерційним актом БН №044366/112 від 20.08.2013(а.с.12).
В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.
Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно накладної № 51080117 по вагону № 53534137 провізна плата становить 3041 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 15205 грн. 00 коп. (3041,00 х 5 = 15205,00).
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 51080117, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.
Отже, позивачем переваження вантажу на станції Чаплине Придніпровської залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке 20.08.2013 проводилося на вагонних вагах, яких проведена повірка 27.05.2013 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с.15-16).
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов'язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз'яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.
У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.
Враховуючи наведене та те, що відповідач - Публічне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" знаходиться у тяжкому фінансовому стані, підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості. Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2013 рік - фінансові результати від звичайної діяльності підприємство відповідача є збитковим. Відповідач належним чином виконує обов'язки вантажовідправника, оскільки невірне зазначення маси вантажу у накладній №51080117 є одиничним випадком протягом року. Невірне зазначення маси вантажу у вказаній накладній відповідачем є винятковим. Розмір штрафу за невірне зазначення відомостей у накладній № 51080117 є занадто великим, тому сплата штрафу у повному обсязі значно погіршить стан підприємства відповідача, тому суд вважає за доцільне застосувати ст.233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 6082 грн. 00 коп. (3041,00 грн. х грн.х2).
У стягненні решти суми позовних вимог слід відмовити.
Отже, факт неправильного зазначення у накладній маси вантажу саме вантажовідправником підтверджено належним доказом - комерційним актом.
Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту, зобов'язана вивантажити надлишок. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України встановлено, що збитки (додаткові витрати, якщо вони є), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені в ст. 118, 122 Статуту залізниць України, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати штрафу, оскільки згідно з статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно статті 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера).
У разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження зобов'язана вивантажити надлишок.
Тобто, на вантажовідправника покладається обов'язок щодо правильного визначення маси вантажу і завантаження вагонів без перевищення їх вантажопідйомності.
Залізниця не має права відправити вагон з комерційним браком (Правила комерційного огляду поїздів та вагонів, затверджені Наказом Укрзалізниці від 26.04.2006 № 152-Ц). Згідно ст. 48 Статуту залізниць вантажовідправник протягом трьох діб від дня вручення йому повідомлення повинен дати вказівки стосовно вантажу.
У зв'язку з затримкою спірного вагону № 53534137 через перевантаження понад вантажопідйомність залізниця відповідно до чинного законодавств провела нарахування додаткових зборів.
За розрахунком позивача за час затримки вагону № 53534137 були нараховані додаткові збори в сумі 3735 грн. 70 коп. (без ПДВ), які складаються: з плати за користування вагоном в сумі 321 грн. 20 коп., збору за маневрову роботу в сумі 1558 грн. 80 коп., збору за зберігання вантажу - 731 грн. 40 коп., збору за зважування - 300 грн. 50 коп., вартості довідки про перевезення телеграфом - 141 грн. 20 коп., всього нараховано додаткових зборів за затримку вагону без ПДВ- 3113 грн. 10 коп., з ПДВ -3735 грн. 70 коп. Вищевказані факти встановлені актом загальної форми (форми ГУ-23) № 1143 від 20.08.2013. Відповідні ставки визначено згідно Тарифного керівництва № 1. Акт загальної форми (форми ГУ-23) № 1143 від 18.05.2010 є належним доказом цих витрат.(а.с.14). Така ж правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 01-08/71 (п. 7).
Відповідно до статті 124 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу (комерційного браку) тощо.
Під збитками згідно статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України розуміються, зокрема, додаткові витрати, зроблені стороною: вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо. Збитки відшкодовуються стороною господарських відносин, яка порушила господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності. Такою стороною є Відповідач у справі, який порушив порядок заповнення залізничної накладної, яка є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу. Отже, на відповідача покладається обов'язок відшкодувати збитки залізниці. Застосування до спірних правовідносин ст.ст. 62, 125 Статуту залізниць України не має правових підстав.
З огляду на вказане, суд визнає доведеними належними і допустимими доказами позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача додаткових витрат (збитків) в сумі 3735 грн. 70 коп.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до 8 Правил користування вагонами ы контейнерами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458) визначено, що у разі затримки вагонів на станції, з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх кількість. Таким чином, з приведеного пункту чітко вбачається, що він стосується лише затримки вагонів на станції відправлення, або на станції призначення, так як представник вантажовласника лише на цих станціях може брати участь у складанні актів загальної форми та підписувати їх.
Як свідчать матеріали справи, спірний вагон було затримано під час перевезення на попутній станції, тому посилання відповідача на п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами не приймається судом до уваги.
Щодо посилання відповідача, на те, що акти загальної форми підписані лише працівниками станції, слід зазначити наступне.
У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 01-08/71 зазначено, що згідно зі ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 129 Статуту залізниць України встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Правила складання актів встановлюють, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Таким чином, обов'язкова участь вантажовласника у всіх випадках у складанні та підписанні акта загальної форми чинним законодавством не передбачена.
Посилання відповідача на необхідність складання акту про затримку вагонів ф. ГУ-23а (додаток 3 до Правил) є безпідставними, оскільки такі норми Правил стосуються затримки вагонів на підходах до станції призначення через неприйняття їх вантажоодержувачем, що підтверджується самими формами зазначених документів,що підтверджено матеріалами справи. В даному випадку провина вантажоодержувача в затримці спірного вагону відсутня.
Щодо складання відомості плати за користування вагонами та контейнерами при перевезенні, нарахування збору за маневрову роботу, збору за зберігання вантажу та збору за зважування слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами встановлено, що відомості плати складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження. Таким чином складання відомості плати за користування вагонами та контейнерами на станції затримки на шляху прямування спірного вагону діючими правилами не передбачене.
У п. 13 Правил користування вагонами та контейнерами встановлено, що плата за користування стягується з вантажовласника також за час затримки вагонів під час перевезення в усіх випадках, крім тих, що залежать від залізниці.
Згідно розділу III Тарифного керівництва № 1, § 4, п 4.3. встановлено, що крім збору за зважування на вагах залізниці, нараховується збір за маневрову роботу, якщо вагони подаються на ваги локомотивом залізниці. Таким чином, збір за маневрову роботу нарахований за роботу локомотива залізниці по зважуванню та дозуванню спірного вагону та перевантаження надлишку вантажу у вагон № 68620061.
Статтею 46 Статуту встановлено, що вантажі, які прибули зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.
Відповідно до п.8 Правил зберігання вантажів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087 встановлено, збір за зберігання у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від т місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється: при затримці з моменту затримки.
Згідно розділу III Тарифного керівництва № 1, § 2, п.2.1 встановлено, що після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується за кожну добу в розмірі: 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах ( у тому числі контейнерах). У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округлюється до повної.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 14 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917.
Спірний вагон було затримано по станції Чаплине Придніпровської залізниці з 18.08.2013 о 17 год.55 хв. до 20.08.2013 о 19 год. 30 хв. Термін безоплатного зберігання 1 доба закінчився 19.08.2013 о 17 год. 55 хв. Термін, за який нараховується збір за зберігання: з 19.08.2013 об 17 год. 56 хв. по 20.08.2013 об 19-30 складає 25 годин 35 хвилин. Неповна доба округлюється до повної.
Таким чином, термін, за який нарахований збір за зберігання склав 2 доби.
Згідно розділу III Тарифного керівництва № 1, § 4, п.4.1 встановлено, що за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці збір нараховується за кожну операцію в таких розмірах: 75,2 грн. за один вагон будь-якої вантажопідйомності.
Як вбачається, збір нарахований за зважування вагону № 53531137 після вивантаження надлишку вантажу та зважування та дозування вагону № 68620061, в який перевантажено надлишок вантажу 1400 кг - 3 операції. Таким чином контрольне зважування на підставі ст. 24 Статуту залізниць України у розрахунок збору не включене.
Суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу 6082 грн. 00 коп. за невірне зазначення маси вантажу в накладній, згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць та додаткові збори у розмірі 3735 грн. 70 коп., нараховані позивачем обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.
У судовому засіданні 28.04.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 1827 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" до Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення 18940 грн. 70 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", вул. Комсомольська,5, м. Краснодон Луганської області, код ЄДРПОУ 32363486 на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 01072763 в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень", пр. Карла Маркса,108, м. Дніпропетровськ, штраф у розмірі 6082 грн. 00 коп., додаткові збори у сумі 3735 грн. 70 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1827 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Повне рішення складено і підписано - 05.05.2014.
Суддя Г.М.Старкова