номер провадження справи 35/26/14
29.04.2014 Справа № 908/754/14
Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Коцар А.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Шевчик І.Я., дов.
від відповідача: Бяскова П.Г., довіреність № 1/05-а від 01.11.2013р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТАС ГРУП", м. Черкаси
до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя
про стягнення 195 263,50 грн.
07.03.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АТАС ГРУП" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення 195281,07 грн.
Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 19.03.2012 р. між ТОВ "АТАС ГРУП" (постачальник) та ПАТ "Запоріжтрансформатор" (покупець) було укладено договір поставки № І 001135, згідно якого постачальник зобов'язався поставляти покупцю у відповідності до специфікації інструмент, матеріали інструментального призначення та обладнання, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.
Позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1371685,98 грн. в т.ч. 228614,33 грн. 20% ПДВ, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями форми №М-2, на підставі яких покупець отримував товар. Відповідачем оплачено товар тільки в суму 1192984,9 грн. в т.ч. 198830,82 грн. 20%; ПДВ. Решту суми боргу у відповідності до п. 5.4 договору поставки відповідач не сплатив. Станом на 25.02.2014 р. заборгованість ПАТ "Запоріжтрансформатор" по оплаті поставлених інструментів, матеріалів інструментального призначення та обладнання за договором складає 178701,05 грн. в т.ч.20% ПДВ в сумі 29783,51. Таким чином, відповідач взятих на себе зобов'язань, щодо оплати товару не виконав належним чином. Позивач 24.12.2013 р. за вих. № 131224 направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму основного боргу та штрафні санкції, проте відповідь про результати розгляду претензії позивач не отримав, сума боргу відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 178701,05 грн., інфляційні збитки в сумі 2323,11 грн., 3% річних в сумі 2673,17 грн. та пеню в сумі 11583,74 грн.
07.03.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Мойсеєнко Т.В.
11.03.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено перерозподіл справ між суддями у зв'язку з перебуванням судді Мойсеєнко Т.В. на лікарняному та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.
Ухвалою від 11.03.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/754/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/26/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 01.04.2014р. о/об 10 год. 30 хв.
27.03.2014р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представником позивача до суду надано клопотання, в якому останній просить суд на виконання вимоги ухвали від 11.03.2014 р. приєднати до матеріалів справи письмові докази.
Судом приєднано до матеріалів справи письмові докази згідно їх переліку.
31.03.2014 р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 178701,05 грн. основного боргу,3065,26 грн. інфляційних, 12145,88 грн. 3% річних та 1351,31 грн. пені, зазначивши, що порівняно з первісно заявленими позовними вимогами на суму 195281,07 грн., ціна позову зменшилась на 17,57 грн. Підстави для стягнення зазначеної суми позивачем не змінились.
Відповідно до ст. 22 ГПК України заява позивача про зменшення позовних вимог задоволена. Судом розглядається справа з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.
01.04.2014 р. представником позивача через канцелярію господарського суду Запорізької області подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме докази надіслання позивачем відповідачу акта звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем (лист від 25.03.2014 р., вих. № 14.03.26, акт звірки взаєморозрахунків, опис вкладення до цінного листа, доставленого кур'єрською поштою "Нова пошта".).
01.04.2014 р. представником відповідача через канцелярію господарського суду Запорізької області надано до суду документи, які підтверджують правовий статус підприємства.
Дані документи долучені до матеріалів справи.
01.04.2014р. ухвалою суду з метою надання сторонам врегулювання спору мирним шляхом розгляд справи відкладено на 15.04.2014р.
14.04.2014р. до господарського суду Запорізької області позивачем надіслано телеграму, в якій зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує повністю та просить суд розглядати справу без його участі.
15.04.2014р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представником відповідача надано до суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що в розрахунку позивача 3 % річних нараховані без врахування п.п. 6.1.2. договору, а тому розрахунок позивача є невірним і необґрунтованим, у зв'язку з чим у задоволенні вимог щодо стягнення 3 процентів річних від простроченої суми просить суд відмовити.
Ухвалою суду від 15.04.2014р. розгляд справи було відкладено на 29.04.2014р.
29.04.2014р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представником позивача були надані пояснення відповідно до яких останній зазначає, що оскільки сторонами ані договором, ні додатком до нього не було обумовлено строк оплати авансових платежів, тобто сторонами не досягнуто згоди щодо застосування п. 6.1.2 договору ( про строчка оплати авансового платежу), а тому вказаний пункт договору не може бути застосований.
В судовому засіданні 29.04.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахування зменшення позовних вимог на підставах, викладених в позові та поясненнях, просить суд стягнути з відповідача 178701,05 грн. основного боргу, інфляційні витрати в сумі 3065,26 грн., три відсотка річних в розмірі 12145,88 грн., пеню в сумі 1351,31 грн. та 3905,62 грн. судового збору.
В судовому засіданні 29.04.2014р. представник відповідача пояснив, що визнає суму боргу, проте в частині стягнення 3% річних заперечує з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.
За заявою представників сторін справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 29.04.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
19.03.2012 р. між ТОВ "АТАС ГРУП" (постачальник) та ПАТ "Запоріжтрансформатор" (покупець) було укладено договір поставки № І 001136.
Згідно з розділами 1,2 договору постачальник зобов'язався поставляти покупцю інструмент, матеріали інструментального призначення та обладнання в кількості, сортам, групам, видам, маркам і т.д., у відповідності до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.
Розділом 3 договору сторони обумовили строки та порядок поставки, товару відповідно до якого, строк поставки товару зазначається у відповідній специфікації, а прийом товару по кількості та якості відбувається по транспортним та супроводжувальним документам наданих постачальником.
Згідно умов пунктів 5.1, 5.2 договору поставки № І 001136 від 19.03.2012 р. (надалі - Договір) ціна Договору на час його укладення складає 1219176,00 грн. в т.ч. 203 196,00 грн 20% ПДВ. (специфікації №1, №2 від 19.03.2012 р.).
Сторони договору передбачили, що ціна Договору може корегуватися з вказівкою про це в наступних специфікаціях.
В подальшому сторони по Договору підписали ряд специфікацій, внаслідок чого
загальна ціна Договору склала 1 371 685,98 грн., в т.ч. 20% ПДВ 228 614,33 грн.
Пунктом 5.4 договору сторони домовились, що покупець сплачує 50% вартості товару - авансовий платіж; 50% вартості товару (остаточний розрахунок) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару (дата поставки товару визначається на момент підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін), якщо інше не передбачено в специфікаціях.
Відповідно до умов договору Постачальник виписав та надавав Покупцю наступні рахунки-фактури для оплати авансових внесків за узгоджені партії товару:
рахунок-фактура №СФ-000252 від 12.04.2012 р. на суму 103 950,00 грн.;
рахунок-фактура №СФ-000253 від 12.04.2012 р. на суму 1115 226,00 грн.;
рахунок-фактура №СФ-000428 від 01.06.2012 р. на суму 34887,60 грн.;
рахунок-фактура №СФ-000459 від 18.06.2012 р. на суму 33040,34 грн.;
рахунок-фактура №СФ-Л/828 від 12.09.2012 р. на суму 61 226,64 грн.;
рахунок-фактура №СФ-Л/926 від 07.12.2012 р. на суму 23 355,40 грн.
Відповідачем сплачено авансові суми у розмірі 50% вартості партій товару за рахунком-фактурою №СФ-000253 від 12.04.2012 р.; рахунком-фактурою №СФ-000252 від 12.04.2012 р.; рахунком-фактурою №СФ-000428 від 01.06.2012 р.; рахунком-фактурою №СФ-000459 від 18.06.2012 р.; рахунком-фактурою №СФ-Л/828 від 12.08.2012 р. (докази є в матеріалах справи)
Як зазначив представник позивача та не заперечив представник відповідача, проведення авансової оплати рахунку-фактури №СФ-Л/926 від 07.12.2012 р. на суму 23 355,40 грн. покупцем здійснено не було.
Як вбачається з матеріалів справи, постачальник поставив покупцю у відповідності до специфікацій інструмент, матеріали інструментального призначення та обладнання на загальну суму 1 371 685,98 грн., в т.ч. 20% ПДВ 228 614,33 грн.
Покупець прийняв зазначений товар, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, які містяться в матеріалах справи.
Зауваження щодо кількості та якості отриманого товару - відсутні, отже товар, який прийняв покупець був належної якості та кількості.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний був здійснювати остаточний розрахунок за поставлений товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару. Проте відповідач своїх зобов'язань не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість зі сплати за товар.
Таким чином, на день розгляду справи, у відповідача перед позивачем є несплачена сума боргу, яка з урахуванням здійснених авансових платежів, складає 178701,5 грн.
24.12.2013р. на адресу відповідача позивачем була направлена претензія вих. № 131224 з розрахунком суми претензії, в якій позивач повідомляє відповідача про наявну суму основної заборгованості, на які ним, відповідно до умов договору нараховані пеня та три відсотка річних. Позивач даною претензією вимагав оплатити суму основної заборгованості в розмірі 178701,05 грн., 3 % річних в сумі 10431,02 грн. та пеню в розмірі 50162,17 грн. Крім того, вказана претензія містила попередження, що у разі несплати суми основного боргу ТОВ "АТАС ГРУП" змушене буде звернутися до суду для стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій з покладанням на ПАТ "Запоріжтрансформатор" всіх судових витрат.
Претензію відповідач залишив без відповіді, оплату не здійснив, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності заборгованості в сумі 178701,05 грн. ПАТ "Запоріжтрансформатор" перед ТОВ "АТАС ГРУП" підтверджений належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи, поясненнями представника позивача в судовому засіданні та не заперечується відповідачем.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 178701,05 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 6.3.1, 6.3.1.2 договору, за прострочення виконання грошового зобов'язання, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 відсоток від ціни невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Пеня за порушення грошового зобов'язання обмежується розміром та порядком, передбаченим законодавством.
Оплата за отриманий товар повинна була бути здійснена протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (п. 5.4 Договору).
Дата поставки відображена в видаткових накладних. Оскільки оплата за поставлений товар у визначені терміни здійснена не була, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, позивачем була нарахована пеня в загальному розмірі 1351 грн. 31 коп.
Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що пеня позивачем була нарахована лише на суму товару, отриманого за видатковою накладною № РН 0000595, доказів проведення авансового платежу надано не було, таким чином, оплата товару повинна була бути проведена протягом 30 календарних днів на всю суму поставленого товару.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем правомірно була нарахована пеня в розмірі 1351 грн. 31 коп.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно підпункту 6.1.1 пункту 6.1 Договору за прострочення виконання грошового зобов'язання винна сторона зобов'язана сплатити інший стороні проценти в розмірі 3% річних від неоплаченої суми. Нарахована позивачем сума 3 % річних складає 12145,88 грн.
Посилання відповідача на застосування п. 6.1.2 договору, відповідно до якого проценти за прострочення виконання грошового не нараховуються в разі прострочення оплати авансового платежу судом не приймаються, оскільки умовами договору та додатками не передбачені строки оплати авансового платежу, а відтак, суд приходить до висновку, що дане питання сторонами не урегульоване, а тому у відповідача відсутні підстави для посилання на вказаний пункт договору.
Також позивачем відповідно до закону нараховані інфляційні витрати, які складають 3065,26 грн.
Суд зазначає, що право вимоги про сплату 3% річних та інфляційних витрат є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару за договором поставки № І 001135 від 19.03.2012 р., то вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 178701 грн. 05 коп., 3 % річних в сумі 12145 грн. 88 коп., пені в розмірі 1351 грн. 31 коп. та 3065 грн. 26 коп. інфляційних витрат, суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню із Державного бюджету України судового збору в розмірі 0 грн. 35 коп. внаслідок зменшення розміру позовних вимог, про що судом винесено відповідну ухвалу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір віднести на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00213428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАС ГРУП» (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 8, офіс 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37307672, п/р 26005302056400 в АТ КБ «УКРСИББАНК» м. Харків, МФО 351005) заборгованість в сумі 178701 (сто сімдесят вісім тисяч сімсот одна) грн. 05 коп., інфляційні витрати в сумі 3065 (три тисячі шістдесят п'ять) грн. 26 коп., 3% річних в сумі 12145 (дванадцять тисяч сто сорок п'ять) грн. 88 коп., пеню в сумі 1351 (одна тисяча триста п'ятдесят одна) грн. 31 коп. та 3905 (три тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 27 коп. судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.
Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.05.2014 р.
Суддя О.А. Топчій