Провадження № 2/470/159/14
Справа № 470/166/14-ц
29 квітня 2014 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого: судді Орлової С.Ф.,
при секретарі Михалюк С.І.,
за участі позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,
25 лютого 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача у якому зазначили, що 27 липня 2012 року ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 344000 грн. строком на один рік. 30 листопада 2012 року він позичив у них їх спільні кошти на загальну суму 635230 грн. строком на один рік, та 27 липня 2013 року знову позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 57240 грн. строком на три місяці - до 27 жовтня 2013 року. Про отримання в борг у них коштів відповідач власноручно складав розписки, але зобов'язання не виконав та кошти їм не повернув. Посилаючись на викладене позивачі просили стягнути з відповідача борг, з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 1047575 грн.59 коп., витрати по сплаті судового збору - 3654,54 грн. та на правову допомогу в сумі 2000 грн.
Позивачі та їх представник - адвокат ОСОБА_3 (за договором про надання послуг адвокатом) в судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про відкладення розгляду справи, з причин які судом визнані неповажними.
За такого суд вважає можливим згідно ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачі та їх представник не заперечують проти такого вирішення справи.
Вислухавши пояснення позивачів та їх представника, вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі договору позики.
Протягом 2012 -2013 року відповідачем було власноручно написано розписки, згідно яких: 27 липня 2012 року відповідач отримав у борг від ОСОБА_1 344000 грн., які зобов'язався повернути 27 липня 2013 року; 30 листопада 2012 року він отримав у позивачів їх спільні кошти в сумі 635230 грн. які зобов'язався повернути 30 листопада 2013 року та 27 липня 2013 року отримав у борг від ОСОБА_1 57240 грн. зі строком повернення до 27 жовтня 2013 року.
Відповідач, який є позичальником свої зобов'язання не виконав, борг не повернув, про що свідчать наявні у позивачів оригінали зазначених розписок (а.с.96 - 99).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписки видані відповідачем позивачам про отримання та повернення боргу - грошових коштів є документом, який було видано боржником кредиторам за договором позики, на підтвердження як його укладення, так і умов договору, а також засвідчення отримання боржником від кредиторів грошової суми - 1036470 грн.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, борг ні 27 липня 2013 року , ні 27 жовтня 2013 року та 30 листопада 2013 року не повернув.
Знаходження боргових розписок у кредиторів - позивачів по справі - засвідчує факти невиконання боржником зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання про повернення боргу, борг слід стягнути в примусовому порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі викладеного, оскільки за складеною відповідачем розпискою не передбачено сплати відсотків за користування коштами, на користь позивача, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, підлягають стягненню з відповідача 3% річних від простроченої суми, які згідно наданого розрахунку заборгованості застосовані щодо боргу в сумі 344000 грн. з 28 липня 2013 року (тобто з наступного дня після закінчення строку виконання зобов'язання) по 25 лютого 2014 року, що складає - 5994 грн.; щодо боргу в сумі 57240 грн. 3% річних застосовані з 28 жовтня по 25 лютого 2014 року що складає - 569 грн.26 коп.; та щодо боргу в сумі 635230 грн. - 3% річних застосовані з 01 грудня 2013 року по 25 лютого 2014 року та складають - 4542 грн.33 коп.
На підставі викладеного вище суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на підставі викладеного вище на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.54 коп.
Разом з тим, згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (1218 грн.) за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2014 року між адвокатом ОСОБА_3 та позивачами укладено договір про надання послуг адвокатом (а.с.72). Сплата коштів позивачами за надання юридичної допомоги адвокатом ОСОБА_3 підтверджується квитанціями від 25.02.2014 року на загальну суму 2000 грн. (а.с.5-6). З огляду на викладене вище та відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню витрати за участь адвоката ОСОБА_3 у судовому засіданні (з 11 год. 19 хв. по 12 год.05 хв.) в сумі 487 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218,224 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, зареєстрованого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 407803 (чотириста сім тисяч вісімсот три) грн.26 коп. боргу за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 639772 (шістсот тридцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 33 коп. боргу за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3654 грн.54 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 487 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя С.Ф.Орлова