Справа № 464/6634/13-ц
пр.№ 2/464/280/14
28.04.2014 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого Борейка С.В.
за участю секретаря Калітовській А.Б.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майеа подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просить передати у власність останній ? частки квартири АДРЕСА_1, загальної площі 74.7 кв. м., побутову техніку на суму 5658 грн. 95 коп., меблеві, електропобутові вироби на суму 12922 грн., 80.2 % вартості ? автомобіля «NISSAN TIIDA», що становить 40100 грн.; виділити відповідачу 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, загальною площею 74.7 кв. м., автомобіль марки «NISSAN TIIDA», побутову техніку на суму 3199 грн. 95 коп., меблеві та інші вироби на суму 5467 грн.; зобов'язати відповідача повернути позивачці золоті вироби на загальну суму 4200 грн. та судові витрати покласти на ОСОБА_3
Відповідач, за первісним позовом, ОСОБА_3 подав в суд зустрічний позов, у якому з уточненням просить передати у власність позивачу, за зустрічним позовом, ОСОБА_3 83/100 частки квартири АДРЕСА_1; передати у власність відповідачу, за зустрічним позовом, ОСОБА_1 17/100 частки із загальної площі 74.7 кв.м. квартири АДРЕСА_1; повернути ОСОБА_3 грошові кошти в суму 15464 грн. внесені на поточний рахунок Територіального управління судової адміністрації у м. Львові, замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно.
У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом та його представник поовні вимоги підтримують у повному обсязі; щодо зустрічного позову то просять суд у вимогах такого відмовити повністю.
У судовому засідання відповідач, за первісним позовм, та його представник пощовні вимоги первісного позову заперечили повністю та просять суд задовольнити повністю зустрічні позовні вимоги. Додатково пояснили, що ОСОБА_1 в присутності представників позивача та відповідача ухилилася провести опис майна, який підлягає поділу, змінила замки у вхідних дверях спільної квартири. Доступу до спірної квартири немає, що в свою чергу не дає можливості ОСОБА_3 провести опис майна, та визначити яке майно підлягає поділу, а яке повинно бути повернутим подружжю ОСОБА_7, придбане за їх кошти, яким користувалася колишня пожружжя ОСОБА_3. Автомобіль марки «NISSAN TIIDA» придбаний не за спільні кошти колишнього подружжя ОСОБА_3, а тому не являється об'єктом спільної сумісної власності.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, показання свідка, та з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить наступного.
Із змісту ст.57 Сімейного кодексу України вбачається, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування. Майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до ст.60 СК України ,майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Частиною 3 ст. 70 СК України передбачено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Вимогою ст. 71 СК України визначено, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Судом встановлено, що 22.05.1999 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, 02.08.2013 р. рішенням Сихівського районного суду м. Львова між ними шлюб розірвано.
Відповідно до Договору дарування від 14 березня 2001 р. посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 Львівського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі № 73, ОСОБА_3 отримав в дар квартиру АДРЕСА_4.
Відповідно до договору купівлі - продажу від 02 червня 2005 р. ОСОБА_3 продав належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_4 за 148975 грн.
Відповідно до договору купівлі продажу від 02червня 2005 р. ОСОБА_3 одночасно купив квартиру АДРЕСА_1 за 235330 грн.
Спільні кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вкладені для придбання квартири АДРЕСА_1 81399 грн., або 40700 грн. кожного.
Відповідно до ч. 7 ст. 57 Сімейного кодексу України вбачається, якщо у придбанні майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
З тих підстав позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 відповідно до її внеску 40700 грн., відповідає 17/100 частки від загальної площі 74.7 кв. м. квартири АДРЕСА_1. Відповідачу за первісним позовом ОСОБА_3 відповідно - 83/100 частки цієї квартири.
Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 від 21 грудня 2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», судом з'ясовано джерело і час придбання автомобіля «NISSAN TIIDA».
Суд взяв до уваги матеріальний стан сім'ї ОСОБА_3 під час перебування в шлюбі, відповідно до їх декларацій про доходи.
Судом взято до уваги заява від імені ОСОБА_7, завірена радником з консульських питань в Італії від 20 грудня 2013 р. та довідки обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Львові від 10.07.13 р., від 25.02.2014 р. щодо переказів грошових коштів з Італії від імені сім'ї ОСОБА_7 на імя ОСОБА_3 для придбання товарно-матеріальних цінностей для подружжя ОСОБА_7, які тимчасово перебувають за межами України і приходить до висновку, що автомобіль марки «NISSAN TIIDA» придбаний за кошти, які не являються спільними коштами колишнього подружжя ОСОБА_3, а тому не може бути об'єктом спільної сумісної власності, що підлягає поділу.
Позивачка не зверталася в суд з позовом про визнання автомобіля марки «NISSAN TIIDA» об'єктом спільної сумісної власності.
Свідки зі сторони позивача, за первісним позовом, ОСОБА_1 не підтвердили придбання автомобіля «NISSAN TIIDA» за спільні кошти колишнього подружжя ОСОБА_1, або за кошти, які їм подарували.
Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 не надано доказів про те, що майно, яке підлягає поділу є в наявності. Перелік майна, запропонований позивачкою для поділу, належним чином не завірений, незалежна оцінка цього майна - відсутня.
Посилання позивачки на те, що подарована квартира відповідачу ОСОБА_3 зросла в ціні у зв'язку з вкладенням спільних коштів є необґрунтованою, та не відповідають вимогам ст. 319 ЦК України. В якій визначено, що Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Квартира, на яку посилається позивачка, подарована, а не придбана самим ОСОБА_3
Крім цього, позивачкою не надано доказів яку суму грошових коштів внесено для проведення ремонту та їх походження. Які будівельно-монтажні та ремонтні роботи проведені за її кошти у приватній власності ОСОБА_3, відсутній договорір між позивачкою та відповідачем про розподіл часток у відповідності до затрачених особистих чи спільних коштів.
Відповідно до ч 2. ст.70 СК України визначено, що суд, при вирішенні спору про поділ майна, може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Позивачка не надала доказів суду про те, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, в правоохоронні органи та до суду з тих підстав позивачка не зверталася і такі докази в матеріалах цивільної справи відсутні.
Вимога про збільшення частки майна позивачці з тих підстав, що, з нею проживають неповнолітні діти, а розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування є безпідставним і не підлягає задоволенню, оскільки позивачка не надала доказів, що зверталася в суд з позовом тих причин про збільшення розміру аліментів до подачі позову про поділ майна колишнього подружжя.
Вирішуючи розподіл судових витрат, суд приходить до наступного. Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд стягує з другої сторони понесенні нею і документально підтверджені витрати. Із матеріалів справи вбачається, що позивачем за зустрічним позовом сплачено судовий збір у розмірі 229,41 грн., що підлягають стягненню на його користь із відповідача за зустрічним позовом.
Відповідно до ст.ст.57, 60, 70, 71 СК України, постанови Пленуму Верховного суду України у постанові від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про прав на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 80, 88, 154, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити повністю.
Виділити у приватну власність ОСОБА_3 83/100 частки квартири АДРЕСА_1.
Виділити у приватну власність ОСОБА_1 17/100 частки квартири АДРЕСА_1.
Повернути ОСОБА_3 грошові кошти в суму 15464 грн. внесені на поточний рахунок Територіального управління судової адміністрації у м. Львові відповідно до квитанції № 100 від 15 жовтня 2013 р.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 229,41 грн.
У первісному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - відмовити.
Скасувати, накладений ухвалою суду від 24.07.2013, арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий