"28" квітня 2014 р. Справа № 5021/1365/2011
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Коваль А.В.,
за участю представників сторін:
кредитора - не з*явився,
боржника - не з*явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, м. Суми, (вх.№ 997С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 06.02.2014 р. по справі № 5021/1365/2011,
за заявою кредитора - Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Сумської філії АБ «Укргазбанк», м. Суми,
до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альрамі», м. Суми, ід. код 321116451,
про визнання банкрутом, -
Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.02.2014 р. (суддя Спиридонова Н.О.) в задоволенні заяви ДПІ в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 321 527,60 грн. - відмовлено.
Заяву № 02-01/45 від 31.01.2014 року ліквідатора по справі № 5021/1365/2011 арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про припинення його повноважень в якості ліквідатора ТОВ «Альрамі» - задоволено.
Припинено повноваження арбітражного керуючого Гайдукова С.П. як ліквідатора по справі № 5021/1365/2011 про банкрутство ТОВ «Альрамі».
Клопотання голови комітету кредиторів ПАТ «Укргазбанк» про залишення без задоволення клопотання комітету кредиторів про заміну ліквідатора Гайдукова С.П. на Кунцевича С.В. - задоволено частково.
Скаргу (клопотання) ПАТ «Укргазбанк» № 447 від 28.02.2013 року про припинення повноважень Гайдукова С.П. як ліквідатора у даній справі у зв'язку з неналежним виконанням ним своїх повноважень та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Кунцевича С.В. - залишено без розгляду.
Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 06.02.2014 р., звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та прийняти нове рішення у справі, яким визнати вимоги ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області у сумі 321 527,60 грн. як поточні та включити їх в реєстр вимог кредиторів банкрута ТОВ «Альрамі», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до розрахунку суми податкового боргу, наданого на підтвердження заявленої суми боргу у розмірі 321 527,60 грн. від 15.08.2012 року № 36783/10/20247, дана заборгованість виникла в період з 20.06.2011 р. по 14.08.2012 р.
Вказана заборгованість складається з:
1) пені з податку на додану вартість у сумі 59 892,77 грн., періодом виникнення якої є строк з 21.07.2011 р. по 19.10.2011 р.;
2) пені з податку на прибуток у сумі 58 838,14 грн., періодом виникнення якої є строк з 21.09.2011 р. по 19.10.2011 р.;
3) орендної плати з юридичних осіб у сумі 202 542,19 грн., яка виникла у період з 30.06.2011 р. по 30.07.2012 р.;
4) штрафної санкції з орендної плати за земельні ділянки у сумі 170 грн., застосованої на підставі акту камеральної перевірки № 1467/152/21116551 від 20.06.2012 р. шляхом винесення податкового повідомлення-рішення № 0004251502 від 25.06.2012 р., при цьому датою виникнення недоїмки є 05.07.2012 р.;
5) пені з орендної плати з юридичних осіб у сумі 42 013,07 грн., датою виникнення якої є 12.09.2011 р.;
6) податку з доходів найманих працівників у сумі 232,15 грн., яка складається з пені у сумі 222,01 грн., датою нарахування якої є 12.09.2011 р. та пені на підставі декларації № 48826 від 18.03.2011 р., датою нарахування якої є також 12.09.2011 р.
Всі наведені недоїмки виникли після дати порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Альрамі», а саме, після 20.06.2011 р., тобто, на думку апелянта, за своєю правовою природою є поточними кредиторськими вимогами і підлягають визнанню.
У судове засідання представники сторін не з*явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином і в установлений законом строк.
Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження направлена сторонам 16.04.2014 року про що свідчить відтиск штампу канцелярії суду про направлення процесуального документа сторонам.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року ( з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення сторони про час та місце судового засідання.
Таким чином, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.06.2011 року прийнято заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Сумської філії АБ «Укргазбанк» про визнання банкрутом ТОВ «Альрамі» до розгляду. Порушено провадження у справі і призначено проведення підготовчого засідання суду. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров*ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі.
Постановою господарського суду Сумської області від 13.12.2011 року визнано юридичну особу - ТОВ «Альрамі» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гайдукова С.П., якого зобов'язано виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
05.09.2012 року до господарського суду Сумської області від ДПІ у м. Сумах надійшла заява про визнання кредитором у справі про банкрутство ТОВ «Альрамі», в якій остання просила суд прийняти її заяву, включити в реєстр вимог кредиторів поточні вимоги у сумі 321 527, 60 грн.
Ліквідатор ТОВ «Альрамі» - арбітражний керуючий Гайдуков С.П., надав відзив на заяву ДПІ у м. Сумах, в якому просив суд заяву останнього про визнання вимог від 30.08.2012 р. № 39685/9/10008 залишити без задоволення, посилаючись на те, що вимоги ДПІ виникли до 20.06.2011 року, тобто до порушення провадження у даній справі, тому є конкурсними і оскільки заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, вважаються погашеними. Заяви з вимогами до боржника повинні були бути подані до 17.09.2011 р.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.01.2013 року у визнанні кредиторських вимог ДПІ у м. Сумах у розмірі 321 527,60 грн. відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року ухвалу господарського суду Сумської області від 22.01.2013 року по справі № 5021/1365/2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 22.01.2013 року у справі № 5021/1365/11 скасовано. Справу №5021/1365/11 направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
При цьому, Вищим господарським судом України вказано на те, що, відмовляючи ДПІ у м. Сумах у визнанні кредиторських вимог у розмірі 321 527,60 грн. як конкурсних, з підстав пропуску строку, передбаченого статтею 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили правову природу вимог ДПІ до боржника, а саме, чи являються вони конкурсними в повному обсязі, чи частково поточними, які можуть бути заявлені в ліквідаційній процедурі та внесені до реєстру вимог кредиторів.
06.02.2014 року постановлено оскаржувану ухвалу суду.
Справа розглядається в частині заявлених апелянтом вимог.
При цьому, приймаючи рішення про відмову ДПІ у м. Сумах у визнанні поточних кредиторських вимогах у сумі 321 527,60 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що вимоги ДПІ, окрім вимог по орендній платі в сумі 59 892,96 грн. відповідно до декларацій від 22.06.2012 року виникли до 20.06.2011 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство, тому вимоги у сумі 261 634,64 грн. вважаються погашеними.
Стосовно заборгованості по сплаті орендної плати з юридичних осіб у сумі 59 892,96 грн., згідно декларації від 22.06.2012 року, суд визначився, що вказаний борг виник у боржника після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто після 20.06.2011 р., а з урахуванням того, що з моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не можуть виникати нові зобов'язання по сплаті податків, тому і в цій частині вимог суд першої інстанції відмовив ДПІ у м. Сумах.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, вимоги кредитора - ДПІ у м. Сумах, у сумі 321 527,60 грн. складаються з пені, штрафних санкцій та заборгованості за орендну плату з юридичних осіб.
Щодо вимог про визнання ДПІ кредитором боржника та включення до реєстру поточних вимог, які складаються з пені з податку на додану вартість у сумі 59 892,77 грн. ; пені з податку на прибуток у сумі 58 838,14 грн.; штрафної санкції з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 170,00 грн.; пені з орендної плати з юридичних осіб у сумі 42 013,07 грн.; пені з податку з доходів найманих працівників у сумі 232,15 грн. та пені з податку з власників транспортних засобів у сумі 22,35 грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у їх задоволенні, але вважає, що відмова повинна бути здійснена з інших підстав, ніж визначено місцевим господарським судом.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ ( надалі Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Разом з тим, Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнодержавного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.
Як убачається з матеріалів справи, мораторій на задоволення вимог кредиторів введено 20.06.2011 року з моменту порушення провадження у даній справі. Апелянт наполягає на тому, що вимоги по пені з податку на додану вартість виникли з 21.07.2011 року; з податку на прибуток - з 21.09.2011 року; по пені з орендної плати з юридичних осіб - з 12.09.2011 року; по пені з доходів найманих працівників - з 12.09.2011 року; по пені з податку з власників транспортних засобів - з 12.09.2011 року, штрафні санкції з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виникли з 05.07.2012 року, тобто усі вимоги виникли після порушення провадження у даній справі, у період дії мораторію.
З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів вважає, що боржник - ТОВ « Альрамі», повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня і штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.
Враховуючи, що в силу положень статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» останній має пріоритетну силу по відношенню до других нормативно - правових актів, а у разі суперечності норм цього Закону другим нормативним актам повинні діяти норми саме Закону про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність застосування податковою інспекцією до боржника пені та штрафних санкцій.
Щодо вимог про визнання ДПІ кредитором боржника та включення до реєстру поточних вимог, які складаються з орендної плати з юридичних осіб у сумі 202542,19 грн., яка виникла на підставі податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 1469 від 24.01.2011 р. (задекларовано суму 100666,16 грн.) та податкової декларації з плати на землю за 2012 рік № 30973 від 22.06.2012 р. (задекларовано суму 59692,96 грн.), колегія суддів вважає, що останні підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових вимог банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства (розпорядження майном та санації), можуть пред*являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Також згідно положень зазначеної статті у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.
Отже, виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону про банкрутство.
Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури ( частина 9 статті 30 Закону про банкрутство).
У межах повноважень, визначених частиною 1 статті 25 Закону, ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною 2 статті 22 Закону.
Отже, зазначеними нормами Закону, законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
Заява про визнання поточних вимог подається кредитором ліквідатора у ліквідаційній процедурі в межах строків, визначених частиною 2 статті 22 Закону.
Із заяви ДПІ № 39685/9/10-008 від 30.08.2012 р. та пояснень № 21112/9/10-008 від 05.12.2013 року про визнання поточних вимог, на підтвердження яких надано картку особового рахунку, податкові декларації, акт перевірки, розрахунки суми податкового боргу, вбачається, що заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у сумі 202 542,19 грн. виникла у період з 30.06.2011 року по 12.12.2011 року, тобто після дати порушення провадження у справі про банкрутство, і у період з 13.12.2011 року по 30.07.2012 року, тобто після дати визнання боржника банкрутом.
Судом встановлено, що вказана заборгованість виникла на підставі податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 1469 від 24.01.2011 р. та податкової декларації з плати на землю за 2012 рік № 30973 від 22.06.2012 р., які подані до податкового органу ТОВ «Альрамі» у відповідності до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України. Згідно зазначених декларацій здійснювалось нарахування орендної плати за землі державної та комунальної власності, починаючи з 30.06.2011 р. по 30.07.2012 р.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України: крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Таким чином, вищезазначений борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011-2-12 роки керівник, а згодом, і ліквідатор ТОВ «Альрамі» самостійно узгодили шляхом подання зазначених податкових декларацій
З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що поточними вимогами у даному випадку можуть вважатися тільки вимоги у розмірі 62916,35 грн. за період з 30.06.2011 року по 12.12.2011 року, які виникли згідно декларації № 1469 від 24.01.2011 року, тобто у період з моменту порушення провадження у даній справі до моменту визнання боржника банкрутом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого і законного висновку про відмову у задоволенні вимог ДПІ у м. Сумах по орендній платі з юридичних осіб, які виникли у період з 12.12.2011 року по 30.07.2012 року, оскільки останні не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини 1 статті 23 Закону.
Але, місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог ДПІ у м. Сумах по орендній платі з юридичних осіб, які виникли у період з 30.06.2011 року по 12.12.2011 року, оскільки останні виникли після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання ТОВ «Альрамі» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. Зазначені вимоги є поточними і такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, ухвала господарського суду Сумської області від 06.02.2014 року підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2 ч.1 статті 103, п.1, п.4 ч.1 ст.104, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Мін доходів у Сумській області задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 06.02.2014 року у справі № 5021/1365 скасувати частково.
Визнати вимоги ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області у сумі 62 916,35 грн. як поточні та включити їх в реєстр вимог кредиторів банкрута ТОВ «Альрамі».
В іншій частині ухвалу господарського суду Сумської області від 06.02.2014 року у справі № 5021/1365/2011 залишити без змін.
Справу направити на подальший розгляд до господарського суду Сумської області на стадію ліквідації.
Повний текст постанови складено 29.04.2014 р.
Головуючий суддя О.А.Пуль
суддя О.О. Крестьянінов
суддя В.С.Хачатрян