донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.04.2014 р. справа №16/2
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівШевкової Т.А., Стойка О.В.
від позивача:не з"явився
від відповідача:не з"явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області
на ухвалу господарського суду Луганської області
від28.03.2014 року
у справі№16/2 (суддя Середа А.П.)
за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 м.Антрацит Луганської області
до відповідача: Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області
про стягнення 19 034,36 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.11.2005р. у справі №16/2 задоволено позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 м.Антрацит Луганської області. Стягнуто з відповідача на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 м.Антрацит Луганської області збитки у сумі 19 034,36 грн., витрати по державному миту у сумі 190,34грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. витрати на надання юридичної допомоги у сумі 950,00 грн.
На виконання зазначеного рішення господарським судом 14.11.2005р. виданий відповідний наказ. Наказ господарського суду Луганської області №16/2 від 14.11.2005р. дійсний до пред'явлення до 13.11.2008р. Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.12.2009р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2010р., відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду Луганської області № 16/2 від 14.11.2005р.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з заявою від 25.02.2014р. про поновлення пропущеного строку та видачу дублікат наказу суду по справі №16/2 від 14.11.2005р. посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини від 07.11.2013р. у справі "Віннік та інші проти України" (заява №13977/05 та 45 інших заяв).
Ухвалою від 28.03.2014р. господарський суд задовольнив заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та ухвалив видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 дубліката наказу господарського суду Луганської області від 14 листопада 2005 року у справі №16/2, а також поновити строк пред'явлення наказу господарського суду Луганської області №16/2 від 14 листопада 2005 року та встановити його у межах одного року від дня набрання чинності цією ухвалою.
Відповідач, Державне підприємство "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області з прийнятою ухвалою суду першої інстанції від 28.03.14р. не згодно, вважає її необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд ухвалу господарського суду Луганської області від 28.03.14р. скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у поновленні строку пред"явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу суду.
Представник відповідача та позивача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 м.Антрацит, до засідання суду не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, ухвалою від 17.04.2014р. явка сторін не була визнана обов»язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Колегія суддів у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарським судом, позивач вперше звернувся до господарського суду з заявою про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його примусового виконання 05.11.2009р., тобто після спливу трирічного терміну для пред'явлення наказу до примусового виконання, господарськими судами України було відмовлено у задоволенні зазначеної заяви. Тому позивач звернувся до Європейського суду з прав людини з позовом до держави Україна, який рішенням від 07.11.2013 у справі "Віннік та інші проти України" зобов'язав державу Україна, зокрема, протягом трьох місяців виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними.
Згідно ст. 46 Конвенції рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим до виконання державою, яка її ратифікувала. Статтею 2 Закону України від 23.02.2006 №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення є обов'язковими до виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається зазначеним Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином рішення Європейського суду з прав людини підлягає обов'язковому виконанню державою Україна, зокрема, в частині виконання рішення національного суду, ухваленого на користь позивача, яке на день прийняття Рішення Євросуду залишилося не виконаним.
Відповідно до приписів статті 10 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" з метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру, до числа яких, зокрема, віднесено: відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції; повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі.
Господарським судом вірно встановлено, що порушенням прав Стягувача у даному випадку є неможливість виконання рішення господарського суду Луганської області від 01.11.2005р. у справі №16/2 з поважних причин, оскільки Стягувачу відмовлено у видачі дублікату наказу суду №16/2 від 14.11.2005 та відновленні терміну для його пред'явлення до примусового виконання.
Таким чином, держава Україна в особі господарського суду Луганської області на виконання Рішення Євросуду зобов'язана вжити заходів до поновлення прав Стягувача саме щодо видачі дублікату наказу суду та поновлення строку для його примусового виконання.
Згідно зі ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" зі змінами та доповненнями від 04.11.2010 №2511-УІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Виконання судових рішень - починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення. У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено, відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.
З наданих документів вбачається, що наказ господарського суду Луганської області №16/2 від 14.11.2005р. до виконавчої служби не надходив та грошові зобов"язання відповідачем не виконані. Таким чином, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були правові підстави для поновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу до виконання та видачу дублікату судового наказу про примусове виконання рішення по справі №16/2, тому ухвала господарського суду Луганської області від 28.03.2014р. у справі №16/2 є такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права України на момент її винесення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись статями ст.ст. 6, 13, 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106, 115, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.03.2014р. у справі №16/2 - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 28.03.2014р. у справі №16/2 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Т.А.Шевкова
О.В.Стойка
Надр.5 прим:
1 - у справу;2 - позивачу;
3-відповідачу;
4 - ДАГС;5- ГСЛО.