Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" квітня 2014 р.Справа № 922/996/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків,
до Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м.Харків,
про стягнення 6945,93 грн.
за участю представників:
позивача - Квіцінська А.І. (довіреність № 01-62юр/4078 від 16.05.2013р.);
відповідача - Малихіна А.О. (довіреність № 1 від 08.01.2014р.);
Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м.Харків, боргу за Договором про постачання електричної енергії № 2-230К від 04.03.2004р. в розмірі 6945,93 грн., а саме: суми інфляційних в розмірі 792,93 грн., 3% річних в розмірі 1185,55 грн., пені в розмірі 4967,80 грн. Витрати з оплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/996/14 та розгляд справи призначено на 31.03.2014р. о 10:45 год.
28.03.2014р. до канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, просить застосувати строк позовної давності стосовно пені, нарахованої за період з 01.03.2013р. по 18.03.2013р. та відмовити у позові в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції, нарахованих за період після 31.05.2013р. (дати прийняття Додаткової угоди до Додатку № 2 до спірного Договору). З іншою частиною заборгованості, а саме пені, нарахованої у період з 19.03.2013р. по 21.05.2013р., в сумі 690,83 грн. відповідач погоджується, але просить суд зменшити її розмір.
Відзив відповідача разом з доданими до нього документами був долучений судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні, яке відбулося 31.03.2014р., представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 22.04.2014р. до 11:00 год.
Після перерви представник позивача звернулась до суду із заявою про виправлення технічної помилки, допущеної при виготовленні позовної заяви в прохальній частині, а саме замість невірно вказаної суми інфляційних - 792,93 грн. просить вважати вірною суму інфляційних - 792,58 грн.
Заява позивача про виправлення технічної помилки у позовній заяві була прийнята судом як обґрунтована та така, що не суперечить вимогам діючого законодавства.
Також представник позивача надала письмові заперечення на відзив на позовну заяву, в яких зазначила, що Додатковою угодою від 31.05.2013р. до Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії змінено п. 4.5. Додатку № 2, а саме змінено порядок розрахунків в частині передплати. Всі інші пункти Договору залишаються без змін. таким чином, позивач вважає правомірно нарахованими суми інфляційних, 3% річних та пені.
Представник відповідача після перерви своєї позиції у справі не змінила.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
04.06.2004р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивачем) та Виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром" (відповідачем) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 2-230К, згідно п. 1 якого позивач (постачальник) постачає електричну енергію відповідачу (споживачу), а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
На підставі п. 9.11. дію Договору було пролонговано сторонами на 2014 рік.
Додатковою угодою до Договору від 14.03.2011р. було змінено назву споживача з Виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" на Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" (за умови повного правонаступництва).
Відповідно до п. 2.1.2. Договору, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору, відповідно до Додатка 1 "Договірні величини споживання" та Додатка 2 "Порядок розрахунків".
Згідно п. 2.2.5. Договору, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування.
Пунктом 5 Додатка 2 передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії. При цьому, споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з дня його отримання.
Позивач вказує, що відповідачем оплата за спожиту електричну енергію здійснювалась несвоєчасно, у зв'язку з чим позивачем відповідачу були нараховані наступні штрафні санкції: 4967,80 грн. пені за період з березня 2013 року по серпень 2013 року; 1185,55 грн. - 3% річних за період виникнення боргу за серпень, вересень, грудень 2013 року; 792,58 грн. інфляційних за період виникнення боргу за вересень 2013 року.
Ретельно дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд не погодився з вищевказаним нарахуванням штрафних санкцій, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4.5. Додатку № 2 від 17.09.2012р. до Договору про постачання електричної енергії № 2-230К від 04.06.2004р., розрахунки за електричну енергію здійснюються споживачем на підставі виставлених постачальником електричної енергії рахунків.
Споживач здійснює 2 планових платежі на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:
- до 20 числа розрахункового періоду - 30 % від вартості очікуваного обсягу електричної енергії, що буде спожита у розрахунковому періоді;
- остаточний розрахунок споживач здійснює за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Розрахунок суми планового платежу здійснюється шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на розрахунковий період, що настає за наступним розрахунковим періодом, з урахуванням відсотка авансового платежу.
У платіжному дорученні споживач чітко вказує в розділі "призначення платежу":
- за який вид нарахувань проводиться оплата (види нарахувань вказані в п. 4.1. та п. 4.2.);
- номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії;
- за який період здійснюється оплата.
Пунктом 5. Договору визначено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів. Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути сплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.
Додатковою угодою від 31.05.2013р. до Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії № 2-230К від 04.06.2004р. сторонами було змінено пункт 4.5. Додатку № 2 від 17.09.2012р. до вказаного Договору та викладено його у наступній редакції: "Споживач здійснює розрахунок за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок впродовж наступного місяця за розрахунковим періодом".
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що вказаною вище Додатковою угодою було змінено лише порядок розрахунків в частині передплати, оскільки у даній Додатковій угоді сторони узгодили розрахунки за електричну енергію без розмежування їх на авансовий та остаточний платежі, за фактичними показами засобів обліку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що п. 5 Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії № 2-230К від 04.06.2004р., на який посилається позивач в обґрунтування свого позову, слід вважати таким, що втратив свою дію з 01.06.2013р., оскільки даним пунктом визначено порядок здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію, як другого планового платежу, встановленого п. 4.5. Додатку № 2 до Договору, який було змінено та викладено у новій редакції Додатковою угодою від 31.05.2013р.
Такого висновку дійшов суд й під час розгляду справи № 922/3947/13. Так, рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2013р. по справі № 922/3947/13 між тими ж сторонами про стягнення 3% річних та пені за тим же Договором визначено, що, починаючи з 01.06.2013р., платежі мають сплачуватися протягом календарного місяця, наступного за звітним, а саме судом встановлено, що у період з 01.06.2013р. по 28.08.2013р. вартість електричної енергії оплачувалася відповідачем у відповідності з погодженими у Додатковій угоді б/н від 31.05.2013р. строки - впродовж наступного місяця за звітним, що свідчить про безпідставність позову у цій частині".
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у період з 01.06.2013р. розрахунки за спожиту електричну енергію здійснювались відповідачем у відповідності до умов Договору, в межах місячного строку, наступного за розрахунковим періодом.
У зв'язку з цим, суд вважає необґрунтованим та безпідставним нарахування 3% річних за період з 10.09.2013р. по 31.01.2014р., індексу інфляції за період з 09.10.2013р. по 31.10.2013р. та пені за період з 04.06.2013р. по 28.08.2013р., оскільки у даний період прострочення платежів не відбувалось.
Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності відносно пені, нарахованої за період з 01.03.2013р. по 18.03.2013р., оскільки позовну заяву було подано до суду 19.03.2014р.
У відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки про застосування строку позовної давності заявлено відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 01.03.2013р. по 18.03.2013р. не підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд вважає правомірним нарахування позивачем пені за період з 19.03.2013р. по 21.05.2013р. в розмірі 690,83 грн., оскільки в цей період мали місце короткострокові затримання у здійсненні платежів з боку відповідача.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 4.2.1. укладеного між сторонами Договору, при порушенні термінів розрахунку за спожиту електричну енергію споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Судом встановлено, що основна заборгованість за спожиту електроенергію сплачена відповідачем у повному обсязі, максимальний строк прострочення платежів у період з 19.03.2013р. по 21.05.2013р. становить усього 3 дні, а після 31.05.2013р. ОК ВЕП "Держпром" сплачувало платежі своєчасно - протягом календарного місяця, наступного за звітним.
Враховуючи скрутний матеріальний стан ОК ВЕП "Держпром", яке є комунальним підприємством, створеним Харківською обласною радою, фінансування якого відбувається з бюджету Харківської області, а також приймаючи до уваги, що прострочення сплати за спожиту електроенергію, яке було допущене відповідачем, не призвело до виникнення збитків у АК "Харківобленерго", суд визнав за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 50%.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Акціонерної компанії "Харківобленерго" в частині стягнення з відповідача 345,42 грн. пені.
В частині стягнення 792,58 грн. інфляційних, 1185,55 грн. - 3% річних та 4622,38 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 257, 258, 267, 526, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5; п/р 26006010065216 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931; код ЄДРПОУ: 04014097) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 149; п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931; код ЄДРПОУ: 00131954) - 345,42 грн. пені; 90,86 грн. витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.
Повне рішення складено 28.04.2014 р.
Суддя Н.М. Кухар