донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.04.2014 справа №908/670/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.
При секретарі: Склярук С.І.
за участю представників сторін:
від боржника:Козачкова О.В. - довір. № 361 від 03.10.2013р.
від кредитора: розпорядник майнаМартиненко К.І. - довір. № 80 від 03.10.2012р. не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна м. Василівка Запорізької області
на ухвалу господарського судуЗапорізької області
від19.03.2014р.
у справі№ 908/670/14 (суддя Ніколаєнко Р.А.)
за заявою кредиторафізичної особи ОСОБА_6 м.Мелітополь Запорізької області
до боржникасільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна м. Василівка Запорізької області
пробанкрутство
Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Ватутіна м. Василівка Запорізької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2014р. у справі № 908/670/14 за заявою кредитора фізичної особи ОСОБА_6 м. Мелітополь Запорізької області до сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна м. Василівка Запорізької області, якою порушено провадження у справі про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майном арбітражного керуючого Забродіна О.М. Скаржник не погоджується в винесеною ухвалою суду та просить її скасувати.
В обґрунтування доводів боржник посилається на порушення господарським судом норм процесуального права. Оскільки на думку апелянта, надана ініціюючим кредитором заява про порушення справи від 16.01.2014р. не містить справжнього підпису ОСОБА_6, а надані додатки до цієї заяви завірені представником останнього - ОСОБА_5, який не був станом на 16.01.2014р. повноважним представником ініціюючого кредитора, оскільки йому довіреність була видана 27.01.2014р. Крім того, скаржник посилається про безпідставність відмови господарським судом у задоволенні клопотання боржника про проведення експертизи, бо останній надав копії документів, на яких, на його думку, містяться справжні підписи ОСОБА_6
Крім того, апелянт стверджує про безпідставні висновки господарського суду щодо огляду у судовому засіданні оригіналів документів, бо які саме документи були оглянуті не вказано, та у справі взагалі відсутній оригінал опису вкладення та фіскального чеку.
Апеляційна скарга ухвалою від 04.04.2014р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження. Також цією ухвалою апеляційний суд витребував у ОСОБА_6 письмові пояснення щодо обставин підписання ним особисто заяви про порушення справи про банкрутство від 16.01.2014р. та завірення доданих до цієї заяви документів, при цьому пояснити відмінність свого підпису на вказаній заяві з додатками від підпису на інших документах, які є в матеріалах даної справи.
22.04.2014р. до Донецького апеляційного господарського суду від ОСОБА_6 надійшли письмі пояснення від 16.04.2014р., в яких він підтверджує справжність свого підпису на заяві про порушення справи про банкрутство від 16.01.2014р., а різність підписів пояснив своїх фізичним станом на момент підписання, оскільки у нього постійно змінюється тиск, самопочуття тощо.
Також вказані пояснення надійшли 23.04.2014р. до апеляційного суду, які нотаріально посвідчені 18.04.2014р.
15.04.2014р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшли від сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна додаткові обґрунтування до апеляційної скарги від 15.04.2014р. № 47, де боржник вказує про нез'ясування господарським судом належних доказів сплати заявником судового збору, оскільки дублікат (копія) квитанції № 7274.465.1 не є належним доказом, бо до заяви кредитор зобов'язаний надавати лише оригінал.
Від ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2014р. залишити без змін, оскільки вважає, що при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором були надані докази безспірності його вимог до боржника.
Боржником у судовому засіданні 16.04.2014р. було заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи щодо належності підпису під наданими до суду зазначеними документами ОСОБА_6 та просив доручити проведення експертизи Запорізькому відділенню Дніпропетровського НДІ судових експертиз.
Розглянувши вказане клопотання боржника, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для проведення експертизи, оскільки кредитором надані нотаріально посвідчені письмові пояснення від 18.04.2014р., в яких ОСОБА_6 вказує про особисту присутність у судовому засіданні 19.03.2014р., де він підтвердив справжність своїх підписів на заяві та на копіях документів. Відмінність своїх підписів він пояснив своїм фізичним станом здоров'я на момент підписання, бо постійно змінюється тиск, самопочуття тощо. Даними письмовими поясненнями ОСОБА_6 ще раз особисто підтвердив свої підписи як на заяві про порушення справи про банкрутство, так і на копіях документів, а також підтвердив свій намір щодо порушення справи та проведення банкрутства боржника.
Нотаріус засвідчив підпис ОСОБА_6, який зроблено в присутності нотаріуса, встановив його особу, перевірив дієздатність.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:
Ухвалою від 04.03.2014р. господарський суд Запорізької області прийняв заяву про порушення справи про банкрутство, призначив підготовче засідання на 12.03.2014р. на підставі ст.ст. 9, 10, 12, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, визначено Скалянського В.В. та вищевказаною ухвалою господарський суд Запорізької області зобов'язав останнього надати заяву про згоду на участь у цій справі.
Ухвалою від 19.03.2014р. господарський суд порушив провадження у справі №908/670/14; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Забродіна О.М.
Ухвала суду мотивована тим, що до суду надійшло клопотання боржника про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке відхилено, оскільки судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Не заперечується, що у разі невідповідності наданих суду копій документів встановленим вимогам, на чому наполягає боржник, вони не вважаюся належними і допустимими доказами і не можуть братися до уваги. Проте, судом вказано про дослідження в судовому засіданні оригіналів документів, копії яких було додано до матеріалів заяви, та встановлено відповідність копій цим оригіналам і на такий випадок докази вважаються допустимими та достовірними, що відповідає вимогам п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Також судом вказано, що ОСОБА_6 в судовому засіданні особисто підтвердив справжність свого підпису на поданій до суду заяві про порушення справи про банкрутство, а також надав засвідчені ним особисто копії документів. Його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні стосовно дати засвідчення ним копій матеріалів доданих до заяви пояснив, що дату 16.01.2014р., яка є датою заяви про порушення справи про банкрутство, проставив помилково, коли 13.03.2014р. ознайомлювався з матеріалами справи; помилково виконав засвідчувальний напис на оригіналах опису вкладення, фіскального чеку, наданих на підтвердження направлення заяви боржнику, та на оригіналі (дублікаті) платіжної квитанції на підтвердження сплати судового збору. Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання боржника, суд першої інстанції також послався на не порушення провадження у цій справі про банкрутство на час його заявлення.
Стосовно надання платіжного документу - квитанції № 7274.465.1 у вигляді дублікату пояснив тим, що господарським судом Запорізької області було винесено ухвалу у справі №908/442/14 про повернення ОСОБА_6 суми сплаченого за нею судового збору, яка була долучена до матеріалів справи № 908/442/14. Проте, право на повернення сплаченої суми з бюджету ОСОБА_6 не реалізував. Тому для долучення до матеріалів справи кредитор надав лист управління ДКСУ в м. Запоріжжі вих. № 04-14/194-667 від 03.03.2014р. про неможливість виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 24.02.2014р. у справі №908/442/14.
Порушуючи провадження у справі № 908/670/14 про банкрутство, господарський суд Запорізької області послався на наступні докази безспірності та неплатоспроможності, а саме: заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.05.2013 у справі № 320/352/13-ц, за яким з сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна на користь ОСОБА_6 стягнуто суму компенсації за проведені поліпшення майна у розмірі 2 987 131,40грн. (основний борг); 24.09.2013р. на примусове виконання вказаного рішення Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області видано виконавчий лист, який був пред'явлений кредитором до відділу ДВС Василівського РУЮ Запорізької області та постановою від 27.09.2013р. відкрито виконавче провадження № 39981151 щодо стягнення з СВК імені Ватутіна на користь ОСОБА_6 2 987 131,40грн. Також судом першої інстанції прийнято до уваги наявні листи ВДВС Василівського РУЮ № 290/5 від 16.01.2014р., № 3767/5 від 12.03.2014р. про невиконання судового рішення в добровільному або в примусовому порядку.
З урахуванням вимог ч. 3 ст. 10 Закону господарський суд дійшов висновку, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора є більше ніж триста мінімальних заробітних плат на момент подання заяви та доведеністю кредитором неплатоспроможності боржника, тому провадження у справі № 908/670/14 необхідно порушити, а кредиторські вимоги у сумі 2 987 131,40грн. підтверджується судовим рішенням, тому є безспірними та підлягають визнанню судом у повному обсязі.
В оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що від визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Скалянського В.В. надійшла відмова від участі у справі про банкрутство СВК імені Ватутіна, тому суд призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Забродіна О.М.. який надав до суду заяву про згоду на його призначення розпорядником майна у цій справі про банкрутство.
24.03.2014р. господарський суд Запорізької області прийняв додаткову ухвалу, оскільки в ухвалі від 19.03.2014р. не вирішено питання щодо наявності безспірних вимог кредитора, тому суд визнав грошові вимоги ОСОБА_6 до боржника в сумі 2 987 131,40грн. (основна заборгованість).
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного суду вважає про відсутність підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються:
- докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;
- довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
- докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
- рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;
- відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;
- докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
За приписами ч. 1 ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження безспірності вимог кредитором надано копію заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.05.2013р. у справі 320/352/13-ц , яким стягнуто з боржника на користь ОСОБА_6 суму компенсації за проведене поліпшення майна у розмірі 2 987 131,40грн., яке набрало законної сили 05.09.2013р.; виконавчий лист Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24.09.2013р. у справі № 320/5951/13-ц та лист ВДВС Василівського районного управління юстиції Запорізької області від 16.01.2014р. № 290/5.
Станом на момент звернення з заявою про порушення справи про банкрутство 03.03.2014р. триста мінімальних заробітних плат склало 365 400грн. Проте, заявлені кредиторські вимоги становлять 2 987 131,40грн., тобто значно перевищують ліміт, встановлений Законом.
Також кредитором надані докази виконавчого провадження. Вказане судове рішення було пред'явлено 24.09.2013р. для примусового виконання до відділу ДВС Василівського РУЮ Запорізької області та постановою від 27.09.2013р. відкрито виконавче провадження №39981151 щодо стягнення з СВК імені Ватутіна на користь ОСОБА_6 2 987 131,40грн. Також невиконання судового рішення підтверджують наявні у цій справі листи ВДВС Василівського РУЮ № 290/5 від 16.01.2014р., № 3767/5 від 12.03.2014р.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що надання дублікату квитанції про сплату судового збору не є належним доказом.
Дійсно при поданні 03.03.2014р. заяви про порушення справи про банкрутство ОСОБА_6 було додано копію квитанції про оплату судового збору. Проте, 04.03.2014р. кредитором було надано дублікат квитанції № 7274.465.1 від 14.02.2014р., згідно якого було перераховано до державного бюджету України судовий збір за подання заяви про порушення справи про банкрутство у сумі 6090грн. (а.с.33 т.1). Дублікат квитанції виданий безпосередньо банком, тому має силу оригіналу.
У п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Колегія суддів зауважує на тому, що ані нормами Господарського процесуального кодексу України, ані у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено підстав для повернення заяви, якщо заявником надано дублікат квитанції про оплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Розмір ставок судового збору наведений у статті 4 цього Закону.
Отже, надаючи докази сплати судового збору, господарський суд зобов'язаний перевірити, щоб перераховані кошті були сплачені на розрахунковий рахунок саме цього суду та у розмірі, встановленому у ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки у вказаному дублікаті квитанції зазначені саме платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до господарського суду Запорізької області та сплачена сума відповідає встановленому розміру пп. 13 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тому це не є підставою для повернення заяви про порушення справи про банкрутство згідно ч. 1 ст. 15 Закону та господарський суд цілком обґрунтовано прийняв дублікат квитанції як належний доказ сплати судового збору.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про невідповідність підпису ОСОБА_6 на заяві про порушення справи про банкрутство іншим його підписам на інших документах. Підписи фізичної особи на різних документах можуть відрізнятись значною або незначною мірою, в залежності від обставин, за яких виконувалися такі підписи (сидячі, стоячі, під час руху самої особи, у транспорті тощо), від самопочуття фізичної особи, що значною мірою може впливати на твердість рухів під час виконання підпису, від проміжку часу, за яким порівнюються різні підписи, оскільки з віком почерк та підпис людини часто змінюються, людина може просто виконати підпис на документі в іншій спосіб, ніж завжди, і це також буде її підписом. У випадку сумніву щодо справжності підпису таке питання з'ясовується поперед усього у самого виконавця підпису шляхом отримання від нього пояснень в усній формі (було виконано судом першої інстанції) та в письмовій формі (було виконано апеляційним судом). ОСОБА_6 своїми поясненнями не тільки підтвердив виконання ним підписів, а ще й підтвердив намір та волевиявлення на подачу заяви про порушення справи про банкрутство.
За таких обставин, апеляційна скарга боржника не підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Запорізької області від 19.03.2014р. у справі № 908/670/14 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна м.Василівка Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2014р. у справі № 908/670/14 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2014р. про порушення провадження у справі № 908/670/14 про банкрутство залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Н.М. Дучал
Л.В. Ушенко
Надруковано: 6 прим.:
1.боржнику, 1.кредитору
1.розпор.майна,1. у справу
1.ДАГС, 1.ГСЗО