ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/488/14 06.03.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група";
до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА";
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 6 447,85 грн.
О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 6 447,85 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2014 р. порушено провадження у справі №910/488/14, розгляд справи призначено на 11.02.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року відкладено розгляд справи до 06.03.2013 року.
Позивач та відповідач були належним чином повідомлені про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення господарського суду, яке міститься в матеріалах справи, однак своїх повноважних представників у судове засідання 06.03.2014 р. сторони не направили.
Від позивача 24.02.2014 року надійшла заяві, у якій останній просить провести розгляд справи за відсутності представника позивача.
Через канцелярію господарського суду м. Києва відповідач 05.03.2014 року надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що визнає позовні вимоги частково в розмірі 4 871, 07 грн. Також відповідач у своєму відзиві просив суд розглядати справу без представника відповідача.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія " Українська страхова група" та ТОВ "СКЛ" 12.12.2012 року було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2201-12-00234, предметом якого є страхування транспортного засобу "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
В місті Херсон, на вул. Філатова, 26.06.2013 р. року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер № НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.
В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, були завдані механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ № 9221889.
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 05.08.2013 р. винним у вищезазначеній ДТП визнано ОСОБА_3.
Страхувальник, 01.07.2013 року звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
10 липня 2013 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі калькуляції № КА-3743 від 10 липня 2013 року та рахунку-фактури № АВТ-220 від 4 липня 2013 року було складено страховий акт та розрахунок розміру страхового відшкодування до нього.
На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 6 447,85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 11984 від 11.07.2013 року та № 11985 від 11.07.2013 року.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Цивільно-правова відповідальність пов'язана з експлуатацією автомобіля марки "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1340348, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ч. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 5.5. Наказу фонду державного майна та Мінюсту від 24.11.2003 року № 142/5/2092 "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспотних засобів" (надалі - Методика), під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: ... ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
Однак позивачем до калькуляції включені позиції, що не підтверджені фотознімками, а саме: арка колеса. Таким чином позивачем не підтверджено витрати, що стосуються ремонту арки колеса (ремонт арки колеса - 525,00 грн. + покраска арки колеса 131,25 грн. + розхідні матеріали в частині ремонту арки колеса, що пропорційно становить 315,75 грн., а разом 972,00 грн.)
Щодо вартості запчастин, які зазначені у ремонтній калькуляції №КА-3743 на суму 1603,00 грн., та були сплачені безпосередньо потерпілому, суд зазначає наступне. Відповідно до договору добровільного страхування, укладеного між позивачем та потерпілим, пошкоджене авто ВАЗ 2005 року випуску. Відповідно до п.7.38 методики для легкових авто, виробництва країн СНД знос нараховується, якщо строк експлуатації перевищує 5 років.
Згідно із ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням ТЗ відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією ТЗ з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача ТЗ, який керував ТЗ у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до формул, визначених п.7.1-7.37 Методики коефіцієнт фізичного зносу становить 0,38, а вартість деталей, що підлягають заміні відповідно до п.8.3 Методики - 993,86 грн. (1603,00х(1-0,38)).
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АС/1340348 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завданої шкоди в розмірі 4 871,07 грн.
В силу вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування завданої шкоди в розмірі 4 871,07 грн., тобто позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 4 871 (чотири тисячі вісімсот сімдесят одну) грн. 07 коп. завданої шкоди, 1 380 (одну тисячу триста вісімдесят) грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 07.04.2014 р.