ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/550/14 18.04.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія»
До Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
Про стягнення 20 182,92 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: Колісник С.Є., довіреність № 81 від 15.01.2014р.
від відповідача: Ємчук В.О., довіреність № 0204/14-01 від 02.04.2014
Приватне акціонерне товариство «Нова Лінія» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі - відповідач) про стягнення 20 182,92 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не відшкодовується шкода завдана майну позивача.
Ухвалою суду від 21.01.2014р. порушено провадження у справі № 910/550/14 та призначено розгляд на 21.02.2014 р.
13.02.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
21.02.2014р. судове засідання не відбулось, у зв'язку з проведенням у місті Києві (в районі розташування суду) антитерористичної операції, що призвело до унеможливлення роботи суду в штатному режимі, внаслідок чого судове засідання було перенесено на 21.03.2014р., згідно ухвали суду від 24.02.2014р.
21.03.2014р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.
21.03.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Сторонами заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору.
Суд задовольнив клопотання сторін про продовження строку вирішення спору та відклав розгляд справи на 18.04.2014р.
17.04.2014р. позивач подав через канцелярію суду заперечення на відзив.
18.04.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
13.10.2012р. в м. Луцьку по вул. Шевченка 13-Б сталася ДТП ТЦ «Нова Лінія», водій ОСОБА_3, керуючи належним йому автомобілем марки «ДАФ» д.н.з НОМЕР_5, причепом бортовим тент KRONE (д.н.з НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_2, не дотримався безпечного інтервалу, здійснив наїзд за межі проїжджої частини та наніс ушкодження товарам та обладнанню, що належить ПрАТ «Нова Лінія» (далі - позивач), внаслідок чого позивачу було нанесено збитку на загальну суму 18 311,17 грн.
Відповідно до постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 3/0529/1541/2012 від 30.11.2011р., встановлено вину гр. ОСОБА_3 у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП, було застраховано СТдВ «Гарантія» (далі - відповідач) згідно полісу № АВ/9738562, відповідно до якого франшизу встановлено у розмірі 1000,00 грн., ліміт відповідальності встановлено 50 000,00 грн.
15.10.2013р. позивач звернувся до відповідача з листом № 1299/10, в якому повідомив відповідача про настання ДТП та просило відшкодувати нанесені, застрахованою відповідачем особою, збитки.
13.11.2012р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 1318/11 від 13.11.2012 та надав всі необхідні документи для визнання даного випадку страховим.
Згідно довідки позивача від 13.11.2012р., вартість пошкодженого майна (керамічна плитка, стелаж торговий, контейнер для сміття НЛ9) становить 18 311,17 грн. (без ПДВ). Вартість пошкодженого майна також підтверджується видатковими накладними, які також були направлені на адресу відповідача. Проте відповідач вказані кошти не перерахував позивачу, як і не надав жодної вмотивованої відповіді щодо погодження суми страхового відшкодування або відмови у здійсненні такої виплати.
25.11.2013р. позивач повторно направив на адресу відповідача лист з вимогою сплатити страхове відшкодування та узгодити необхідний перелік документів, даний лист відповідач отримав 29.11.2013р., проте ніяк на нього не відреагував.
Станом на 23.01.2014р. (дата спливу 90 днів для виплати страхового відшкодування згідно п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки заява про виплату страхового відшкодування була отримана відповідачем 14.11.2012р.) відповідач кошти у розмірі 18311,17 грн. за відшкодування шкоди завданої майну позивача внаслідок ДТП, не перерахував.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 20 182,92 грн. боргу, а саме: 18311,17 грн. - страхового відшкодування, 531,27 грн. - 3% річних, 1340,48 грн. - пені та судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 36.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку У країни, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Загальні підстави відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначені ст. 1194 ЦК України. Зокрема, соба, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою страховим відшкодуванням).
Згідно із статтею 979 ЦК України за договором страхування, страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
У відповідності до п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування» - при настанні страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно із статями 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк згідно умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не і:пускається.
Згідно із п.3 ст.20 Закону України «Про страхування», страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Відповідно до ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не було проведено оцінку збитку та посилався на норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», проте суд з даним твердженням не погодився, виходячи з того, що обов'язок проведення оцінки пошкодженого майна, вказаним Законом, в редакції чинній на момент ДТП, було покладено на відповідача, а не на позивача. Крім того, позивач направляв на адресу відповідача лист, в якому запрошував останнього направити свого аварійного комісара чи експерта для оцінки вартості шкоди, завданої позивачу, проте відповідач на нього не відреагував та не направив відповідного фахівця.
Статтею 31.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на яку відповідач посилається як на підставу вимоги щодо обов'язку проведення оцінки збитку позивачем, у вказаній СТзДВ «Гарантія» редакції діє з 4 листопада 2012 року згідно Закону № 5090-УІ від 5 липня 2012 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». В прикінцевих та перехідних положеннях даного закону однозначно вказано, що Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 4 листопада 2012 року, так що норми цього Закону не застосовуються до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом.
ДТП, що стало причиною завдання збитків позивачеві, сталося 13.10.2012 р., а поліс обов'язкового страхування № АВ 9738562. відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність винуватця зазначеного ДТП, датовано 10.09.2012 р. Тобто, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, винної у ДТП, було укладено до набрання чинності цим Законом.
Ст. 31.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції закону, що була чинною на дату настання ДТП, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей чи їх фізичним знищенням, - це різниця між вартістю відповідного об'єкта до та після ДТП.
Пошкоджена внаслідок ДТП, кахельна плитка в повному обсязі втратила цілісність та товарний вигляд, відновленню (ремонту) не підлягає та не може бути використана за призначенням, а саме для продажу кінцевому споживачеві, з вказаних підстав. Отже, відшкодуванню підлягає повна вартість пошкодженого майна на час вчинення ДТП, оскільки залишки такого майна за призначенням власником чи іншою особою використані бути не можуть та жодної цінності не мають.
Крім того, відповідач заперечував проти позовних вимог, з підстав того, що внаслідок звернення Позивача до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) зі скаргою на бездіяльність з боку СТзДВ «Гарантія», останнім було самостійно усунуто виявлені порушення.
Проте дане твердження відповідача спростовується матеріалами справи, так як відповідно до Акту про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг СТзДВ «Гарантія» № 968/13-10/13/6 від 18.09.2013 р. (копія наявна в матеріалах справи) СТзДВ «Гарантія» було порушено вимоги п.п 34.1., 34.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо обов'язку страховика у встановлені законом строки розпочати розслідування події, що містить ознаки страхової, направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Тобто, висновки Нацкомфінпослуг, в повному обсязі підтверджують посилання позивача, щодо обов'язку відповідача провести оцінки збитку.
У Рішенні Нацкомфінпослуг № 294/13-12/13/5 від 07.11.2013 р. (копія наявна в матеріалах справи) зазначено, що відповідачем було надано письмові пояснення, які підтверджують усунення порушень Відповідачем. Однак, жодних доказів того, що СТзДВ «Гарантія» вживало встановлених законодавством України заходів з метою встановлення розміру збитків (направлення до місцезнаходження пошкодженого майна аварійного комісара або експерта, призначенні відповідної експертизи тощо), відповідачем суду не надано, а матеріалами спарви підтверджується відсутність будь-яких дій з боку відповідача, спрямованих на виконання власних обов'язків, визначених законом.
Також відповідач зазначав і про те, що оскільки належне позивачу майно було пошкоджене причепом бортовим, належним особі, винній у вчиненні ДТП, а не самим застрахованим транспортним засобом, шкода відшкодуванню з боку Страховика не підлягає.
Суд не прийняв таке заперечення до уваги, оскільки відповідно до ст. 36.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.
Як підтверджується матеріалами справи, зокрема, Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30.11.2012 року у справі № 3/0529/1541/2012 (копія наявна в матеріалах справи), 13.10.2012 р. в м. Луцьку, по вул. Шевченка, 13-Б, ТЦ «Нова лінія», водій ОСОБА_3, керуючи належним йому автомобілем марки “DAF” державний номер НОМЕР_5, причепом бортовим тент KRONE (номерний знак НОМЕР_4, номер НОМЕР_2), в порушення п. 13.1. Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечного бокового інтервалу, скоїв наїзд на піддони з керамічною плиткою. Отже, оскільки ДТП сталося за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою, а договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача було укладено з СТзДВ «Гарантія» (Поліс № АВ 9738562 від 10.09.2012 р.) виплата страхового відшкодування відповідно до вищезазначеної норми має здійснюватися саме Відповідачем.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом було встановлено, що позивачем при визначенні суми позовних вимог, не було враховано франшизу, що за полісом № АВ/9738562 становить 1000,00 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню у сумі 17 311,17 грн.
Оскільки стягненню підлягає сума у розмірі 17 311,17 грн., то штрафні санкції, нараховані позивачем були перераховані судом, та становлять 1267,28 грн. - пені та 502,26 грн. - 3% річних.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про задоволенні позовних вимог позивача частково, з урахуванням вказаних перерахунків.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (код ЄДРПОУ 21130899, адреса: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська 56, офіс 13) на користь Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» (код ЄДРПОУ 30728887, адреса: 08162, Київська обл., Києво - Святошинський район, смт. Чабани, Одеське шосе 8) суму заборгованості у розмірі 17 311 (сімнадцять тисяч триста одинадцять) грн. 17 коп. - страхового відшкодування, 1 267 (одну тисячу двісті шістдесят сім) грн. 28 коп. - пені, 502 (п'ятсот дві) грн. 26 коп. - 3% річних та 1735 (одну тисячу сімсот тридцять п'ять) грн. 65 коп. - судового збору.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Повний текст рішення складено: 05.05.2014р.)
Суддя Мельник В.І.