83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.04.2014 Справа № 910/2594/14
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Курлянскас В.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 21870998,
до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк, ЄДРПОУ 31650052, в особі представництва Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» у місті Києві, м.Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1, м.Київ,
про стягнення 3 637,24 грн., -
за участю уповноважених представників:
від позивача: Миколайчук С.В. - за довіреністю;
від відповідача: Леонов О.С. - за довіреністю;
від третьої особи: не з'явився, -
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дніпроінмед», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк, в особі представництва Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» у місті Києві, м.Київ, про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 3 637,24 грн.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на фактичну сплату страхового відшкодування у розмірі 3 637,24 грн. (вартість відновлювального ремонту автомобіля за відрахуванням франшизи 651,97 грн. та податку на додану вартість) за договором добровільного страхування наземного транспорту «Стандарт» №ТР-Д/12.02.2013/00064 від 12.02.2013р. потерпілій особі у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04.09.2013р., наявність винних дій водія транспортного засобу «Хюндай» д/н НОМЕР_1, відповідальність за яким забезпечена відповідачем на підставі полісу №АС/1086014.
На підтвердження вказаних обставин Позивач, зокрема, надав копію договору добровільного страхування наземного транспорту «Стандарт» №ТР-Д/12.02.2013/00064 від 12.02.2013р., додаток №1 до означеного правочину від 12.02.2013р., страхового акту №142/13 від 15.10.2013р. із розрахунком страхового відшкодування, довідки Державтоінспекції №б/н, б/д, постанови Деснянського районного суду м.Києва від 29.10.2013р. по справі №754/17509/13-п, заяви про настання випадку, що має ознаки страхового №2150 від 09.09.2013р., акту огляду транспортного засобу (ТЗ) від 11.09.2013р. з фототаблицею, заяви про виплату страхового відшкодування №2013 від 15.10.2013р., звіту №35/09/13 від 29.09.2013р. про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, калькуляції від 29.09.2013р., наказу №1562 від 15.10.2013р., платіжного доручення №3137 від 15.10.2013р., договору оренди автомобіля та напівпричепа №3006 від 03.07.2013р., посвідчення водія потерпілої особи НОМЕР_3 від 23.10.1993р., свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу потерпілої особи (MAN 19403 д/нНОМЕР_2), а також поліс №АС/1086014.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.124 Конституції України, ст.ст.3, 60 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.16, 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування», положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Господарським судом міста Києва 17.02.2014р. отримано позовну заяву №187 від 08.02.2014р. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», м.Дніпропетровськ, до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк, в особі представництва Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» у місті Києві, м.Київ, про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 3 637,24 грн. та присвоєно номер справи 910/2594/14.
Ухвалою означеного суду від 18.02.2014р. наведену позовну заяву у справі №910/2594/14 передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.
26.02.2014р. справу №910/2594/14 прийнято до розгляду та порушено провадження у ній, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача громадянку України ОСОБА_1.
17.03.2014р. від Деснянського районного суду м.Києва надійшли копії матеріалів справи №754/17509/13-п (3/754/4802/13) про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП України.
17.03.2014р. через канцелярію суду позивач представив клопотання вих.№371 від 13.03.2014р. разом з банківськими виписками, які долучені до матеріалів справи.
Крім того, 17.03.2014р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання вих.№347 від 12.03.2014р. про розгляд справи №910/2594/14 без участі його представника, яке судом не задоволено, про що відображено в ухвалі суду від 18.03.2014р.
При цьому, у наведеному клопотанні зауважено про підтримання позовних вимог у повному обсязі та повідомлено про відсутність даного спору на розгляді у іншого суду. Крім того, заявлено прохання щодо повернення оригіналу довіреності після її огляду, яке задоволено судом.
19.03.2014р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання вих.№376 від 13.03.2014р., яким долучено до матеріалів справи лист вих.№353 від 13.03.2014р. разом з фіскальним чеком №0460 від 13.03.2014р., у підтвердження направлення копії позову та доданих до нього документів третій особі.
07.04.2014р. відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області надано відзив вих.№б/н від 23.03.2014р. на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнано у повному обсязі. Підставою такої позиції зазначено відсутність звернення позивача до відповідача із заявою встановленої форми про страхове відшкодування, а також зауважено, що страховик не відшкодовує шкоду, завдану при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, при якому не виникає цивільно-правової відповідальності у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004р.
Разом із відзивом відповідачем суду представлено копії: полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/0816243.
09.04.2014р. позивачем надано клопотання №б/н, б/д, яким долучено до матеріалів справи копії: посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ№-288-ПК від 23.10.2013р., сертифікату суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_5 від 05.07.2011р., свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №7533 від 10.06.2009р., витягу з ЄДРПОУ №17973072, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№6875 від 25.04.2009р.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, з підстав викладених у наданому суду відзиві.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, витребувані документи не представив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
12.02.2013р. року між ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Стандарт» №ТР-Д/12.02.2013/00064 (далі - договір страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та встановленим на ньому зовні та всередині додатковим обладнанням до нього, наведені у додатку №1 до договору, який є його нівідємною частиною, а саме, зокрема: MAN 19409, 1997р.в., д/нНОМЕР_2.
Наведеним договором визначені умови страхування, відповідно до яких віднесено за ризиком «ДТП» безумовна франшиза у розмірі 0,50% від страхової суми за відповідним транспортним засобом (MAN 19409-130 394,00 грн.), з урахуванням зносу.
Згідно п.3 договору вигодонабувачем означено ОСОБА_4, м.Дніпропетровськ.
У відповідності до п.10 укладеного правочину, страховий платіж по кожному транспортному засобу обумовлений у розмірі 2 839,22 грн. та сплачується чотирма частинами, згідно графіку визначеному у п.11 до 15.11.2013р.
Строк дії договору, виходячи з положень п.12 договору, з 00:00 годин дати, наступною за датою сплати страхового платежу в повному обсязі або першої його частини, згідно умов п.11 даного договору, але не раніше 16.02.2013р. та діє строком 365 діб до 24:00 годин 15.02.2014р.
Згідно відомостей, що містять представлена суду копія страхового акту №142/13 від 15.10.2013р. та надані позивачем банківські виписки, страхувальником страховий платіж за договором страхування сплачено у повному обсязі.
Дані обставини у порядку, встановленому чинним процесуальним законодавством не спростовані.
Згідно з довідкою ДАІ ГУМВС України №б/н, б/д, 04.09.2013р. о 08:20 год. у м.Києві на пр-ті Ватутіна, електроопора №201, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «MAN», номерний знак НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження: передня права фара, передній бампер.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та страхувальник перебували у договірних відносинах на час скоєння ДТП.
09.09.2013р. відбулось звернення з боку страхувальника до позивача із заявою про настання випадку.
15.10.2013р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування та просить перерахувати належне до сплати страхове відшкодування у розмірі 3 637,24 грн. за наступними реквізитами: п/р№29244825509100 у КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код 14360570, одержувач коштів ОСОБА_4, страхове відшкодування на картку НОМЕР_4.
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» виник обов'язок виплатити страхувальнику страхове відшкодування.
Відповідно до звіту №35/09/13 від 29.09.2013р. про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, проведеної ОСОБА_6 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_5 від 05.07.2011р.), вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу MAN 19.403, номерний знак НОМЕР_2, внаслідок пошкоджень складає 4 662,22 грн.
Згідно страхового акту №142/13 від 15.10.2013р., на підставі умов договору страхування страховому відшкодуванню підлягає сплата суми в розмірі 3 637,24 грн. за реквізитами вигодонабувача (ОСОБА_4.), що визначена шляхом відрахування від 4 662,22 грн. безумовної франшизи у розмірі 651,97 грн. та суми врахованого податку на додану вартість (20%).
Статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 36.4 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Наказом начальника управління врегулювання збитків ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» ОСОБА_7 №1562 від 15.10.2013р., у зв'язку із страховим випадком за полісом №ТР-Д/12.02.2013/00064 та страховим актом №142/13 від 15.10.2013р., приписано здійснити виплату за страховою подією у розмірі 3 637,24 грн.
Як свідчить платіжне доручення №3137 від 15.10.2013р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_4 в розмірі 3 637,24грн., з призначенням платежу: «ПК НОМЕР_7 ОСОБА_4, ІНН НОМЕР_6. Страх.випл. за дог. ТР-Д/12.02.2013/00064 від 12.02.13р., наказ 1562 від 15.10.13р. Без ПДВ.».
Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно постанови Деснянського районного суду м.Києва від 29.10.2013р. у справі №754/17509/13-п громадянку ОСОБА_8 визнано винною у скоєнні правопорушення, що передбачено ст.124 КпАП України, а саме зіткнення 04.09.2013р. автомобілів «Хюндай», номерний знак НОМЕР_1, та «MAN», номерний знак НОМЕР_2.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Хюндай», номерний знак НОМЕР_1 застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», що підтверджується полісом №АС/1086014, діючий станом на 04.09.2013р., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 50000,00 грн., франшиза 0,00 грн.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля MAN 19403, номерний знак НОМЕР_2, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту «Стандарт» №ТР-Д/12.02.2013/00064 від 12.02.2013р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно положень ст.35 (п.35.1), ст.36 (п.36.2) Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п.36.2).
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись, зокрема, на відсутність з його боку порушення права позивача на отримання страхового відшкодування, оскільки останній не звернувся до нього із заявою у встановленій формі про виплату страхового відшкодування.
Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи, що згідно ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. З приписів зазначених норм не вбачається що позивач мав безпосередньо звертатись до відповідача з вимогою щодо отримання від останнього суми виплаченого страхового відшкодування, однак передбачено перехід до нього права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року №15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту. З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року у справі № 23/279 (№ 3-38гс12), а також п.1 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/15/2014 від 14.01.2014р.
Інші доводи відповідача судом не враховано, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, враховуючи, що позивач здійснив страхування потерпілої особи та здійснив виплату страхового відшкодування, та, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню в сумі 3 637,24 грн.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 27, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
1.Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», м.Дніпропетровськ, до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк, в особі представництва Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» у місті Києві, м.Київ, про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 3 637,24 грн., задовольнити.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, б.60, сьомий поверх, ЄДРПОУ 31650052, банківські реквізити не визначено) в особі представництва Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» у місті Києві (03150, м.Київ, вул.Казимира Малевича, б.31, банківські реквізити не визначено) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» (49005, м.Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул.Сімферопольська, б.21, кімната 307, ЄДРПОУ 21870998, банківські реквізити не визначено) 3 637,24 грн. суми виплаченого страхового відшкодування та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.В судовому засіданні 09.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
6.Повний текст складено та підписано 14.04.2014р.
Суддя О.В. Кротінова