номер провадження справи 33/20/14
29.04.2014 Справа № 908/1231/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремондіс-Мелітополь" (72314, м. Мелітополь Запорізької області, вул. О. Невського, буд. 115)
до відповідача Таврійського державного агротехнологічного університету (72310, м. Мелітополь Запорізької області, пр-т. Богдана Хмельницького, буд. 18)
про стягнення суми,
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Кашуба В.І. - довіреність № Д-1/01 від 16.01.2014 р.;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремондіс-Мелітополь" звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету заборгованості в розмірі 73195,47 грн.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладених між сторонами договорів № 31 від 21.01.2013 р.; № 17/36114 від 21.01.2013 р.; № 773 від 25.03.2014р. та № 774 від 25.03.2014 р. про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, позивач, у період з січня 2013 р. по лютий 2014 р. надав відповідачу обумовлені договорами послуги у повному обсязі. Проте, з боку відповідача зобов'язання за договорами у повному обсязі виконані не були. За підрахунками позивача, за договором № 31 від 21.01.2013 р. відповідач, за період січень 2013 р. - грудень 2013 р., має борг в сумі 17277,78 грн.; за договором № 17/36114 від 21.01.2013 р. відповідач, за період січень 2013 р. - грудень 2013 р., має борг в сумі 39005,77 грн.; за договором № 773 від 25.03.2014 р. заборгованість відповідача, за період січень 2014 р. - лютий 2014 р., складає 11706,48 грн. та за договором № 774 від 25.03.2014р. заборгованість, за період січень 2014 р. - лютий 2014 р., становить 5205,44грн., а всього борг відповідача складає суму 73195,47 грн. Посилаючись на приписи статей 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193, 218 ГК України, та умови договорів № 31 від 21.01.2013р.; № 17/36114 від 21.01.2013 р.; № 773 від 25.03.2014р. та № 774 від 25.03.2014р., позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1231/14, розгляд якої призначено на 29.04.2014 р.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав Довідку (вих. № 169 від 25.04.2014 р.), за підписом в.о. фінансового директора підприємства, згідно якої, станом на 25.04.2014 р. відповідач має перед позивачем заборгованість в загальній сумі 73195,47 грн.
Відповідач - Таврійський державний агротехнологічний університет - вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.04.2014 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно Повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ухвалу господарського суду від 14.04.2014р. про порушення провадження по даній справі та призначення справи до розгляду на 29.04.2014р. було направлено судом на адресу відповідача: 72310, м. Мелітополь Запорізької області, пр-т. Б. Хмельницького, буд. 18 та вручено його уповноваженому представнику - 18.04.2014 р.
Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений та обізнаний.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.
Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 29.04.2014 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Ремондіс-Мелітополь" (Виконавцем, позивачем у справі) та Таврійським державним агротехнологічним університетом (Замовником, відповідачем у справі) було укладено договори: № 31 від 21.01.2013 р. (надалі - Договір № 31); № 17/36114 від 21.01.2013 р. (надалі - Договір № 17/36114); № 773 від 25.03.2014 р. (надалі - Договір № 773) та № 774 від 25.03.2014 р. (надалі - Договір № 774), за умовами яких, Замовник доручає, а Виконавець надає йому послуги зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, накопичених у Замовника.
Відповідно до пунктів 2.4 Договорів середньомісячна вартість послуг за вивезення та захоронення твердих побутових відходів становить: за Договором № 31 - 2602,72 грн. у т.ч. ПДВ.; за Договором № 17/36114 - 5853,15 грн. у т.ч. ПДВ.; за Договором № 773 - 5853,24 грн. у т.ч. ПДВ.; за Договором № 774 - 2602,72 грн. у т.ч. ПДВ.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 3.1 Договорів № 31, № 17/36114; № 773; № 774).
Плата за послуги зі збирання, вивезення та захоронення ТПВ вноситься Замовником не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця, на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), на поточний рахунок Виконавця. У разі не підписання або неповернення акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) без письмового обґрунтування в термін не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) вважається Сторонами договору прийнятим та підлягає сплаті в термін установлений цим Договором (п. 3.3 Договорів № 31 та № 17/36114).
За умовами п. 3.3 Договорів № 773 та № 774 плата за послуги зі збирання, вивезення та захоронення ТПВ вноситься Замовником не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця, на підставі наданого рахунку та підписаного Сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг). У разі не підписання або неповернення акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) без письмового обґрунтування в термін не пізніше 10 числа наступним за розрахунковим місяця акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) вважається Сторонами договору прийнятим та підлягає сплаті в термін установлений цим Договором
Форма оплати послуг - у безготівковій та готівковій формах (п. 3.2 Договорів № 31, № 17/36114; № 773; № 774).
Згідно із п. 8.1 Договору № 31 та Договору № 17/36114 строк дії Договору встановлюється з 02.01.2013 р. - 31.12.2013 р., та вважається пролонгованим на такий саме термін, якщо за 14 днів до закінчення строку дії Договору не буде заявлено однією зі сторін про відмову від нього або його перегляд.
За умовами п. 9.1 Договору № 773 та Договору № 774 Договір діє з 01.01.2014 р. - 31.12.2014 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань і набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за 14 днів до закінчення строку дії Договору не буде письмово заявлено однією зі сторін про відмову від нього або його перегляд.
Як підтверджується матеріалами справи, з боку позивача зобов'язання за Договорами № 31, № 17/36114; № 773; № 774 були виконані належним чином.
Так, за Договором № 31 за період січень 2013 р. - грудень 2013 р. відповідачу були надані послуги на загальну суму 31232,64 грн.
За Договором № 17/36114 за період січень 2013 р. - грудень 2013 р., загальна сума наданих послуг становила 70238,88 грн.
За Договором № 773 за період січень 2014 р. - лютий 2014 р. відповідачу були надані послуги на загальну суму 11706,48 грн.
За Договором № 774 за період січень 2014 р. - лютий 2014 р., загальна сума наданих послуг становила 5205,44 грн.
Надання послуг за вказаними вище Договорами підтверджується долученими до матеріалів справи Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять підписи уповноважених представників сторін та засвідчені печатками обох підприємств (арк. справи 26-41).
Проте, з боку відповідача, договірні зобов'язання належним чином виконані не були. Як зазначено в позовній заяві, оплата за надані за Договором послуги, від відповідача надходила не регулярно та не в повному обсязі.
Зокрема, за Договором № 31 відповідачем було сплачено лише 13013,60 грн. При цьому, за вказаним Договором № 31 у відповідача була наявна передплата в сумі 941,24грн. Решта боргу в сумі 17277,80 грн. залишилась не сплаченою.
За Договором № 17/36114 відповідачем було сплачено лише 29266,20 грн. При цьому, за вказаним Договором у відповідача була наявна передплата в сумі 1966,91грн. Решта боргу в сумі 39005,77 грн. залишилась не сплаченою.
Часткова оплата підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок від 06.03.2013 р., від 11.03.2013 р., від 23.05.2013 р., від 31.05.2013 р., від 26.07.2013 р., від 01.10.2013 р. (арк. справи 42-47).
Проте, за Договором № 773 та Договором № 774 сума боргу відповідачем взагалі не була сплачена. У зв'язку з чим, заборгованість за Договором № 773 становить 11706,48грн., а за Договором № 774 становить 5205,44 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялись Претензії (вих. № 238 від 17.05.2013р., № 503 від 27.11.2013 р. та № 390 від 28.08.2013 р.) з вимогою сплатити існуючу заборгованість, у відповідь на які, відповідач суму боргу визнав, проте, зазначив, що на всю суму заборгованості ТДАТУ взято бюджетні фінансові зобов'язання, які зареєстровані в Мелітопольському управлінні Державної казначейської служби України в Запорізькій області. Сума заборгованості склалася у зв'язку з не оплатою взятих фінансових зобов'язань Мелітопольським ГУДКСУ.
Позовна вимога про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету заборгованості за Договорами № 31, № 17/36114; № 773; № 774 в загальній сумі 73195,47 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.
Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 - 175 Господарського кодексу України).
Позовні вимоги ґрунтуються на Договорах, які за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послуги і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний оплатити послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.
Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що в період з січня 2013 р. по лютий 2014 р. включно позивачем було надано відповідачу послуги за Договорами № 31, № 17/36114; № 773; № 774 на загальну суму 118383,44 грн. Надання послуг у спірний період підтверджується двосторонніми Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких долучені до матеріалів справи.
Враховуючи, що Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період підписані уповноваженим представником відповідача та засвідчені печаткою підприємства, вони вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отримані протягом вказаного в них періоду послуги.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, всупереч вимог закону та умов Договорів належним чином не виконав, вартість наданих послуг у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість за Договорами № 31, № 17/36114; № 773; № 774 в сумі 73195,49 грн. (в позовній заяві у якості ціни позову загальна сума заборгованості визначена позивачем в розмірі 73195,47 грн.)
Згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок, за спірний період відповідачем було перераховано позивачу 42279,80 грн. При цьому, у відповідача рахувалась передплата с загальній сумі 2908,15 грн. Отже, загальна сума сплачених відповідачем позивачу коштів за Договорами № 31 та № 17/36114 становить 45187,95 грн. Сума заборгованості за Договорами № 773 та № 774 відповідачем не була сплачена взагалі.
Доказів погашення заборгованості за отримані послуги за Договорами № 31, № 17/36114; № 773; № 774, відповідачем господарському суду надано не було.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовну вимогу про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету суми 73195,47 грн. основного боргу за Договорами № 31, № 17/36114; № 773; № 774, правомірною та доведеною, а тому задовольняє її у заявленому розмірі.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку, відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за Договорами № 31, № 17/36114; № 773; № 774.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Таврійського державного агротехнологічного університету (72310, м. Мелітополь Запорізької області, пр-т. Б. Хмельницького, буд. 18, код ЄДР 00493698, рахунки в установі банку невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремондіс-Мелітополь" (72314, м. Мелітополь Запорізької області, вул. О. Невського, буд. 115, код ЄДР 36899947, р/р №26004240455 в ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) суму 73195 (сімдесят три тисячі сто дев'яносто п'ять) грн. 47 коп. основного боргу та суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.04.2014 р.
Суддя М.В. Мірошниченко