Справа № 345/597/14-ц
Провадження № 22-ц/779/1097/2014
Категорія 51
Головуючий у 1 інстанції Галущак Л. О.
Суддя-доповідач Шишко А.І.
30 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шишка А.І.,
суддів: Матківського Р.Й., Мелінишин Г.П.,
секретаря Вилки І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Голинської загальноосвітньої школи I-III ступенів, відділу освіти Калуської районної державної адміністрації про скасування наказу №155к від 02.09.2013 року в частині зменшення педагогічного навантаження, зобов'язання встановити педагогічне навантаження у розмірі 18 годин на тиждень, стягнення втраченого заробітку у зв'язку із зменшенням педагогічного навантаження та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Калуського міськрайонного суду від 03 квітня 2014 року, -
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 03 квітня 2014 року відмовлено за пропуском строку звернення до суду у задоволенні позову ОСОБА_2 до Голинської загальноосвітньої школи I-III ступенів, відділу освіти Калуської РДА про скасування наказу №155к від 02.09.2013 року в частині зменшення педагогічного навантаження, зобов'язання встановити педагогічне навантаження у розмірі 18 годин на тиждень, стягнення втраченого заробітку у зв'язку із зменшенням педагогічного навантаження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування судом обставин справи, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі і стягнути на її користь витрати на правову допомогу.
Представник апелянта свої вимоги обґрунтовує тим, що наказом директора Голинської ЗОШ від 02.09.2013 року №155к "Про розподіл педагогічного навантаження на 2013-2014 навчальний рік", встановлено тижневе навантаження педагогічних працівників школи, де ОСОБА_2 всупереч її згоди та в порушення ст.25 ЗУ "Про загальну середню освіту", встановлено навантаження в кількості 10,5 годин та призначено керівником драматичного гуртка школи з навантаженням 3 години, а всього 13,5 годин. Порівнюючи навантаження в 2012-2013 навчальному році, коли воно становило 18 годин та навантаження в 2013-2014 навчальному році, коли воно становить 13,5 годин, то при роботі за тією ж посадою її навантаження скоротилося на 4,5 годин, що відбилося на розмірі в оплаті праці. Тобто відбулося в односторонньому порядку зміна істотних умов праці позивача. Згідно вимог трудового законодавства в разі зміни істотних умов праці про це працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, що не було зроблено керівником установи.
Наведені суду обставини, які підтверджені відповідними письмовими доказами, є поважними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду для вирішення трудового спору. А саме, тільки 24.01.2014 року ОСОБА_2 ознайомилась з наказом директора Голинської ЗОШ від 02.09.2013 року №155к. До того, всіма можливими діями та заходами вона намагалась добитись захисту та відповідного впливу на керівництво щодо встановлення їй тижневого навантаження на 2013-1014 навчальний рік, а саме не менше 18 годин. ОСОБА_2 з цього приводу 03.09.2013 року зверталась з заявою до відділу освіти Калуської РДА, 04.09.2013 року з усним зверненням до голови профспілкового комітету Голинської ЗОШ з проханням відреагувати та вплинути на ситуацію. Також, протягом вересня-листопада 2013 року, позивач зверталась до відділу освіти Івано-Франківської області, Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Калуського МВ УМВС та Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області. Крім того, у вересні місяці ОСОБА_2 двічі перебувала на стаціонарному лікуванні. 01.01.2014 року вона дізналась про постанову Калуського міськрайонного суду про притягнення до адміністративної відповідальності директора Голинської ЗОШ ОСОБА_5 після чого звернулась за правовою допомогою до адвоката.
Суд першої інстанції невірно послався на той факт, що позивач про порушення свого права дізналась у серпні 2013 року, коли відбулась педагогічна рада школи. На даній раді не стояло питання встановлення тижневого педагогічного навантаження вчителям школи і жодної мови про це не було. На початку навчального року їй остаточно не було відомо кількість встановлених їй годин на тиждень, так як з наказом №155к від 02.09.2013 року її не було ознайомлено, а сама процедура встановлення педагогічного навантаження щороку триває чималий період часу остаточного формування. Тому на думку представника апелянта, строк на звернення до суду пропущений з поважних причин.
Вислухавши суддю-доповідача, доводи апелянта та її представника, заперечення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 за пропуском трьохмісячного строку звернення до суду, суд першої інстанції виходив із того, що про порушення свого права позивач дізналась у серпні 2013 року, з вересня 2013 року виконувала свої професійні обов'язки при тижневому навантаженні 13,5 годин, а будь-яких поважних підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем надано не було.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст.233 цього Кодексу суд може поновити ці строки.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", встановленні статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Якщо строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи, права і обов'язки сторін.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк на звернення до суду за вирішенням спору (ст. 233 КЗпП України).
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України без обмеження будь-яким строком до суду може звернутися працівник лише з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
В даному випадку предметом позову є трудовий спір про скасування наказу в частині зменшення педагогічного навантаження, зобов'язання встановити педагогічне навантаження у розмірі 18 годин на тиждень, стягнення втраченого заробітку у зв'язку із зменшенням педагогічного навантаження та відшкодування моральної шкоди, на який згідно з ч.1 ст.233 КЗпП України розповсюджується тримісячний строк звернення до суду за захистом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась з позов до суду 07.02.2014 року, тобто більше як через 5 місяців після винесення директором Голинської загальноосвітньої школи I-III ступенів наказу №155к "Про розподіл педагогічного навантаження на 2013-2014 навчальний рік". Згідно даного наказу ОСОБА_2 встановлено навантаження в загальному розмірі 13,5 годин. Порівнюючи з навантаженням в 2012-2013 навчальному році, коли воно становило 18 годин, її навантаження скоротилось на 4,5 години.
Згідно вимог законодавства про середню освіту, попередній розподіл навчального навантаження на наступний навчальний рік проводиться в кінці поточного навчального року. План перспективного навантаження вчителів Голинської ЗОШ на 2013-2014 рік був розроблений керівництвом школи в червні 2013 року (а.с.117-120), що сторонами не заперечується. ОСОБА_2 відмовилась ставити свій підпис під планом перспективного навантаження та пояснень з цього приводу не надала, у зв'язку з чим був складений відповідний акт від 06.06.2013 року (а.с.88). Остаточний розподіл педагогічного навантаження на 2013-2014 навчальний рік був встановлений наказом директора Голинської ЗОШ ОСОБА_5 за №155к від 02.09.2013 року.
На посаді вчителя позивач працює тривалий час, а саме з 01.09.1992 року (а.с.27), тому вона не могла не знати, що попередній розподіл навчального навантаження на наступний навчальний рік проводиться в кінці поточного навчального року. Факт того, що ОСОБА_2 у вересні 2013 року знала про зменшення розміру її тижневого навантаження до 13,5 годин підтверджується її заявою до відділу освіти Калуської РДА від 03.09.2013 року (а.с.63), скаргою до Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 23.09.2013 року (а.с.64) та інших компетентних органів. Про те, що її тижневе навантаження зменшилось позивач також вказала у своїй заяві на ім'я директора Голинської ЗОШ від 10.09.2013 року. В даній заяві ОСОБА_2 зазначила, що її навантаження вкладається у два робочих дні (а.с.79).
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що перебуваючи на роботі щоденно з вересня 2013 року, позивач не могла не помітити значне зменшення тижневого навантаження до 13,5 годин, а відповідно і зменшення заробітної плати через таке зменшення.
Таким чином, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України. Строк встановлений ст. 233 КЗпП України може бути поновлено лише у разі його пропуску з поважних причин, однак позивачем не надано доказів пропуску зазначеного строку з поважних причин і колегія суддів вважає, що вона мала можливість своєчасно звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника апелянта з приводу то, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу перебувала на лікуванні, оскільки як вбачається з медичних документів, які знаходяться в матеріалах справи, позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 09.09.2013 року по 20.09.2013 року, що не позбавило її можливості на захист свого порушеного права.
Інших доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду, позивачем надано не було.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
Керуючись ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 03 квітня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий А.І. Шишко
Судді: Р.Й. Матківський
Г.П. Мелінишин