Рішення від 17.04.2014 по справі 231/486/14-ц

Справа № 231/486/14-ц

Провадження № 2/231/149/2014

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Бузанова П.М.

при секретарі: Широковій О.І.

за участю прокурора: Штенда Р.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жданівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Жданівської міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд визначити місце проживання його дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилається на наступні обставини:

так, знаходячись в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась донька ОСОБА_3.

З народженням дитини цивільна дружина ОСОБА_2 проживала з ним і його батьками однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1.

З жовтня 2013 року, дружина самоусунулась від виховання дитини, на навчанні не знаходиться, вдома не ночує, дитину не відвідує, станом її здоров'я не цікавиться, а більшу частину свого часу перебуває у своєї прийомної матері.

В зв'язку з чим, дочка мешкає разом з ним, та його батьками, знаходиться на його утриманні, він займається її вихованням та здійснює догляд за нею.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав повністю, посилаючись на підстави, що викладені ним в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, та має житлову площу за адресою: АДРЕСА_2, в яких нею не створені умови для проживання не тільки дитини, а і її самої.

В судовому засіданні представник третьої особи - Служби у справах дітей Жданівської міської ради підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на ті ж підстави, які були наведені позивачем у позовній заяві і просила позов задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, представника 3 особи, заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини:

- згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. ) її батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

- згідно висновку виконавчого комітету Жданівської міської ради від 29.01.2014 р. № 07-13/0076 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, орган опіки та піклування Жданівської міської ради, вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 (а.с. );

- згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 28.01.2014 року (а.с. ) видно, що квартира ОСОБА_1 забезпечена всіма побутовими умовами, має необхідні меблі, побутову техніку, тобто дитині створені всі умови для проживання та навчання.

-згідно акту соціального інспектування № 17 від 04.03.2014 року (а.с. ) квартири в якій проживає ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, видно, що в даний час умови для проживання дитини в даній квартирі відсутні.

Згідно довідки ПАТ ОП «Шахта «Жданівська» № 05-02/100 від 10.01.2014 року, ( а.с. ), ОСОБА_1 працює на ПАТ ОП «Шахта «Жданівська» за професією гірничоробітник по ргв з 10.08.2009 року.

Згідно висновку КЗ «ЦПМСД» м. Жданівка від 27.01.2014 року ( а.с. ), стан здоров'я ОСОБА_1, задовільний.

Згідно ч.1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла чотирнадцяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Статтею 13 СК України передбачено, що частиною національного сімейного

законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.111989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини від 20.111989 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 що є матір'ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, останні пів року не займалася вихованням і утриманням дитини. В зв'язку з чим, дочка мешкає разом з батьком ОСОБА_1, та знаходиться на його утриманні, він займається її вихованням та здійснює догляд за нею, дитині створені всі умови для проживання та навчання. За час мешкання дочки разом з позивачем, ОСОБА_2 жодного разу не цікавилася справами дочки та станом її здоров'я. Умов для проживання дитини за її місцем проживання, нею не створено.

Тому суд вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню: необхідно визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком - ОСОБА_1, що є якнайкращим для забезпечення інтересів дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 10, 11, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 7, 18, 160-161 СК України, ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, задовольнити повністю.

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Жданівка Донецької області, разом з батьком - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцем м.Жданівка Донецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ П.М. БУЗАНОВ

Попередній документ
38479926
Наступний документ
38479928
Інформація про рішення:
№ рішення: 38479927
№ справи: 231/486/14-ц
Дата рішення: 17.04.2014
Дата публікації: 06.05.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Жданівський міський суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин