15.04.2014 рокуСправа №607/13579/13-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
Головуючого: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210010002300 від 11 червня 2013 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сколе, Львівської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта незакінчена вища, неодруженої, непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора : ОСОБА_4
потерпілої: ОСОБА_5
обвинуваченої: ОСОБА_3
Обвинувачена ОСОБА_3 10.06.2013 року близько 03 год., перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та вона не буде помічена сторонніми особами, таємно викрала із гаманця потерпілої ОСОБА_5 , який знаходився у сумці на стільці у спальній кімнаті, грошові кошти в сумі 100 доларів США, що згідно із офіційним курсом Національного банку України становить 799 гривень 30 копійок.
Із викраденим майном обвинувачена ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення втекла, чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 799 гривень 30 копійок.
Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна(крадіжка).
За даним фактом 11 червня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за № 12013210010002300 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
14 липня 2013 року між потерпілою ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні № 12013210010002300 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_3 з іншого боку на підставі ст. ст.468, 469, 471 КПК України у приміщенні СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою обвинувачена ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст. 185 КК України.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачена ОСОБА_3 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в доход держави у сумі 850(вісімсот п'ятдесят) гривень з врахуванням беззастережного визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та повного відшкодування завданої матеріальної шкоди під час досудового розслідування.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання передбачені ст. 476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнала повністю, зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та просить затвердити вказану угоду про примирення від 14 липня 2013 року і призначити узгоджену міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду, оскільки завдана матеріальна шкода повністю відшкодована, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_3 не має.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_3 беззастережно визнала себе винуватою згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції статті обвинувачення з врахуванням вимог ст.ст. 50, 65 КК України. При цьому суд враховує те, що обвинувачена ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнала свою вину, щиросердечно розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, повністю відшкодувала завдану матеріальну шкоду, потерпіла претензій матеріального та морального характеру не має, її сімейний стан-неодружена.
Суд в порядку ст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, права обвинуваченої, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення, укладеної 14 липня 2013 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210010002300 від 11 червня 2013 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження вказаної угоди. За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна(крадіжку), а тому її дії кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити обвинуваченій ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про примирення від 14 липня 2013 року міру покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 369 ч.1, 373 ч.2, 374, 394 ч.3, 395 ч.2 п.1, 468 ч.1 п.1, 469 ч.1, 3,5, 8, 471, 473 ч.1, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 14 липня 2013 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210010002300 від 11 червня 2013 року.
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення від 14 липня 2013 року покарання у виді штрафу у розмірі 850(вісімсот п'ятдесят) гривень в доход держави.
Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1