28.04.14р. Справа № 904/8911/13
За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
У справі
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Марганець, Дніпропетровська область
про стягнення 5467,66грн.
Суддя Петренко І.В.
Представники:
Від позивача (заявника): директор ОСОБА_1, представник ОСОБА_2, довіреність №б/н від 04.02.14р.
Від відповідача: не з'явився.
22.01.14р. ухвалено рішення за результатами розгляду справи №904/8911/13 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) до публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат", м.Марганець Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 5467,66грн. В задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.14р. в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.
26.03.14р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача за вих.№б/н від 18.03.14р. про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в якій позивач просить суд скасувати рішення суду від 22.01.14р.
Заява за вих.№б/н від 18.03.14р. мотивована тим, що рішенням господарського суду від 22.01.14р. встановлено: "договір поставки №234 від 11.04.2012р. не може бути підставою для задоволення вимог. Надані позивачем копії видаткових накладних №76 від 13.06.12р. та №78 від 15.06.12р. та оглянуті їх оригінали підтверджують факт поставки товарів за вказаним договором." 22.01.14р. позивачем суду надано докази звернення до спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів. 20.02.14р. позивачем отримано Лист спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07.02.14р. №3558/10/28-01-47-10-10, яким повідомляється, що відповідачем відображено у податковому обліку (реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди) податкові накладні, що перелічені у його листі та відповідно до сум ПДВ за цими податковими накладними у податковій звітності. На думку позивача відображення у податковій звітності відповідача відомостей про придбання у позивача товару свідчить про його прийняття та доводить факт правовідносин між сторонами саме за договором №234 від 11.04.12р.
За результатами розгляду матеріалів заяви за вих.№б/н від 18.03.14р. господарський суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду, у зв'язку з чим прийняв заяву за вих.№б/н від 18.03.14р. про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до розгляду. Справу призначено до розгляду в засіданні на 17.04.14р.
Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується виконанням вимог суду та явкою представників в судове засідання.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.04.14р. з відображенням відомостей про явку представника відповідача та виконанням відповідачем вимог суду. Відзив на позов відповідач надав, вимоги позивача не визнає у повному обсязі, просить суд в задоволенні заяви відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін. Відповідач стверджує, що додані до його позовної заяви накладні №76 від 13.06.12р. та № 78 від 15.06.12р. не мають ніякого відношення до договору №234 від 11.04.12р. та всі докази були оцінені судом під час розгляду справи, у зв'язку з чим, на думку відповідача нововиявлені обставини відсутні.
Суд відкладав розгляд справи з 17.04.14р. на 25.04.14р. та оголошував перерву з 25.04.14р. на 28.04.14р.
За результатами судового засідання, яке відбулося 28.04.14р. господарський суд оголосив ухвалу.
Пунктом 2 Постанови Пленуми Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Позивач в якості нововоявлених обставин надав суду лист за вих.№3558/10/28-01-47-10-10 від 07.02.14р. та податкові накладні №76 від 13.06.12р. та № 78 від 15.06.12р.
Господарський суд враховуючи положення Постанови Пленуми Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" констатує, що видаткові накладні №76 від 13.06.12р. та № 78 від 15.06.12р. існували на час розгляду справи, а лист за вих.№3558/10/28-01-47-10-10 від 07.02.14р. не існував; про існування видаткових накладних №76 від 13.06.12р. та № 78 від 15.06.12р. позивачу було відомо і саме він надав їх суду в копіях (а.с.15,18), лист за вих.№3558/10/28-01-47-10-10 від 07.02.14р. не існував; господарський суд досліджував надані позивачем видаткові накладні №76 від 13.06.12р. та № 78 від 15.06.12р. та надав їм оцінку, тому в даному випадку не йде мова про істотність обставин для розгляду справи. Що стосується оцінки листа за вих.№3558/10/28-01-47-10-10 від 07.02.14р. господарський суд інформує, що наявність/відсутність заборгованості боржника повинна бути підтверджена первинними бухгалтерськими документами, якими в даному випадку є видаткові накладні №76 від 13.06.12р. та № 78 від 15.06.12р., що встановлюють цивільно-правові відносини між кредитором і боржником та свідчать про зобов'язання сторін.
Господарський суд дійшов висновку, що лист за вих.№3558/10/28-01-47-10-10 від 07.02.14р. та видаткові накладні №76 від 13.06.12р. та № 78 від 15.06.12р. не містять необхідних ознак притаманних нововиявленим обставинам, у зв'язку з чим суд не визнає їх нововиявленими обставинами.
В даному випадку позивач веде мову про переоцінку тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Виготовлення однакових накладних про одні і ті ж обставини, за однією тією ж датою, є порушенням Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"№ 88 від 24.05.1995 року, та свідчить про можливе підроблення цих документів.
Господарський суд за результатами порівняння видаткової накладної №76 від 13.06.12р., яка була подана позивачем під час розгляду справи та видаткової накладної №76 від 13.06.12р. (тобто з ідентичним номером, датою та обставинами), яка була подана під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами встановив різницю, а саме видаткова накладна №78 від 15.06.12р., яка була подана позивачем під час розгляду справи не містить посилання на договір та не містить підпису особи, яка прийняла товар на відміну від тої, яка була подана під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами.
За результатами порівняння видаткової накладної № 78 від 15.06.12р., яка була подана позивачем під час розгляду справи та видаткової накладної № 78 від 15.06.12р. (тобто з ідентичним номером, датою та обставинами), яка була подана під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами господарський суд встановив різницю, а саме видаткова накладна №76 від 13.06.12р., яка була подана позивачем під час розгляду справи не містить посилання на договір та не містить підпису особи, яка прийняла товар на відміну від тої, яка була подана під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами.
Господарський суд стверджує, що видаткові накладні №76 від 13.06.12р. та № 78 від 15.06.12р. були надані та оцінені судом під час розгляду справи по суті, що підтверджується фактами встановленими рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.14р. по справі №904/8911/13, саме: "Таким чином, зазначений позивачем договір поставки №234 від 11.04.2012р. не може бути підставою для задоволення вимог. Надані позивачем копії видаткових накладних №76 від 13.06.12р. та №78 від 15.06.12р. та оглянуті їх оригінали підтверджують факт поставки товарів за вказаним договором."
Листом за вих.№3558/10/28-01-47-10-10 від 07.02.14р. (а.с.81,82) заступник начальника Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів Сидоров Б.В. повідомив: "що ПАТ "Марганецький ГЗК" відображено в податковому обліку (реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди) податкові накладні, що перелічені у Вашому листі та відповідно суми ПДВ за цими податковими накладними в податковій звітності з ПДВ". Господарський суд наголошує, що лист за вих.№3558/10/28-01-47-10-10 від 07.02.14р. не містить посилань на спірні накладні.
Дослідивши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що заяву за вих.№б/н від 18.03.14р., слід визнати не обґрунтованою, документально не доведеною, такою, що суперечать чинному законодавству України, а отже є такою, що не підлягає задоволенню.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.86, 113 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В задоволенні заяви за вих.№б/н від 18.03.14р. відмовити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.14р. по справі №904/8911/13 залишити без змін.
Суддя І.В. Петренко