23.04.2014 рокуСправа №607/4428/14-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210250000021 від 12.02.2014 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка, Підволочиського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, освіта незакінчена вища, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина-донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора- ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника- ОСОБА_6
Обвинувачений ОСОБА_3 в серпні 2013 року, перебуваючи у с. Іванівка Підволочиського району Тернопільської області, побачивши на смітнику кущі коноплі, зірвав з них листки, подрібнив і запакував у полімерний пакет. Усвідомлюючи те, що зірвана ним рослинна маса є наркотичним засобом -канабісом (марихуаною), обвинувачений ОСОБА_3 вирішив привласнити її з метою подальшого особистого вживання як наркотику, шляхом куріння, без мети збуту і заховав її серед свого одягу. Перебуваючи у себе вдома у с. Іванівка Підволочиського району Тернопільської області обвинувачений ОСОБА_3 , заховав зірвану ним рослинну масу на горищі щоб висушити.
11 лютого 2014 року обвинувачений ОСОБА_3 приїхав у с. Іванівка Підволочиського району Тернопільської області, де проживають його батьки, які не знали про те, що він зберігає в будинку наркотичний засіб -канабіс (марихуану), з метою вживання вищевказаного наркотичного засобу, запакував його у полімерний пакет та зберігаючи його серед свого одягу, а
саме у правій внутрішній кишені своєї куртки, перевіз маршрутним автобусом із с. Іванівка Підволочиського району Тернопільської області у м. Тернопіль, де вийшов на зупинці громадського транспорту, що знаходиться на вул. Протасевича у м. Тернополі. Після цього обвинувачений ОСОБА_3 громадським транспортом прибув до ВП «Вокзал станції Тернопіль», для того, щоб скористатися послугами одного із пунктів обміну валют.
Перебуваючи неподалік центрального входу на залізничний вокзал станції Тернопіль, обвинувачений ОСОБА_3 звернув на себе увагу працівників міліції ЛВ на ст. Тернопіль УМВС України на Львівській залізниці, які підійшли до нього та попросили пред'явити для перевірки документи. Оскільки, обвинувачений ОСОБА_7 документів, що посвідчують особу не мав, а його поведінка виявилася підозрілою, після добровільної згоди за участю двох понятих, було проведено поверхневий огляд обвинуваченого ОСОБА_3 . В ході проведення вказаного огляду у внутрішній кишені куртки, в яку був одягнутий обвинувачений ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено полімерний пакет із подрібненою рослинною масою, що є наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 43,448 грам, яку обвинувачений ОСОБА_3 зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Згідно ст.ст. 2,7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року та списку №1 Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, канабіс (марихуана) відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України-незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
25 березня 2014 року між старшим прокурором Тернопільської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері радником юстиції ОСОБА_5 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні за № 12014210250000021 від 12.02.2014 року з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Тернопільської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері за адресою: м. Тернопіль, просп. С. Бандери, 6 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у сумі 1000(одна тисяча) гривень в доход держави.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим згідно із ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості від якого потерпілих немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції статті обвинувачення з врахуванням вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України. При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, його сімейний стан-одружений, на утриманні неповнолітня дитина-донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стан його здоров"я. Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 90 від 06.02.2014 року обвинувачений ОСОБА_3 виявляє ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання канабіоїдів, що не досягає рівня психозу чи вираженого недоумства, тому може давати звіт своїм діям та керувати ними, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Суд в порядку ст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, права обвинуваченого, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 25 березня 2014 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210250000021 від 12.02.2014 року між старшим прокурором Тернопільської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері радником юстиції ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів, без мети збуту, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 309 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості від 25 березня 2014 року міру покарання.
Речові докази: суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, що є наркотичним засобом, обіг якого заборонено-канабісом(марихуаною), масою в перерахунку на суху речовину 43,448 грама, зданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ЛВ на ст. Тернопіль-знищити.
По справі проведено фізико-хімічну експертизу № 104 від 14.02.2014 року, за яку із обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути в користь держави процесуальні витрати в сумі 244,50 грн. на відшкодування витрат за проведення експертизи залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної експертної установи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, ч.1 ст.369, п.1 ч.1 ст.392, ч.4 ст. 394 ч.4, п.1 ч.2 ст. 395, п.2 ч.1 ст.468, ч.2, 4, 5 ст. 469, ч.2 ст. 473, 475, 476 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 березня 2014 року між старшим прокурором Тернопільської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері радником юстиції ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210250000021 від 12.02.2014 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 25 березня 2014 року покарання у виді штрафу у сумі 1000(одна тисяча) гривень в доход держави.
Речові докази: суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, що є наркотичним засобом, обіг якого заборонено-канабісом(марихуаною), масою в перерахунку на суху речовину 43,448 грама, зданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ЛВ на ст. Тернопіль-знищити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати в сумі: 244,50 гривень за фізико-хімічну експертизу № 104 від 14.02.2014 року.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1