Справа № 815/2129/14
28 квітня 2014 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Свириді Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, Одеського слідчого ізолятора УДПтС України в Одеській області, за участю третьої особи на боці відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу від 13.03.2014 року №11 о/с про звільнення зі служби та зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, Одеського слідчого ізолятора УДПтС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 13.03.2014 року №11 о/с про звільнення зі служби та зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні 24.04.2014 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів був залучений ОСОБА_2
В судовому засіданні 28.04.2014 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що він не вчиняв дій, які порушують службову дисципліну, оскільки приніс заборонені для пронесення на територію ізолятору речі для власного користування та вживання та при встановленні цього порушення відповідне службове розслідування проведене з численними порушеннями прав позивача. Представники відповідачів заперечили проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що факт порушення позивачем особисто відповідних нормативних актів з питань забороно проносу заборонених речей на режимну територію доведений у встановленому законом порядку, не заперечувався позивачем та рішення щодо його звільнення прийняте обґрунтовано з урахуванням попередньої служби позивача та його поведінки.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні факти та обставини:
Позивач проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, що згідно положень п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов'язаних з її проходженням згідно п.2 ч.2 ст.17 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Позивач проходив службу в ДКВС України з 26.01.2012 року по 13.03.2014 року, в займаній посаді оперуповноваженого оперативного відділу Одеського слідчого ізолятора (далі - ОСІ) з 12.04.2012 року.
За період перебування в посаді позивач керівництвом ОСІ характеризувався посередньо, за недбале ставлення до виконання службових обов'язків притягувався до дисциплінарної відповідальності, про що свідчить його атестація від 27.09.2012 року в висновку якої зазначено, що займаній посаді не відповідає.
Керівництво Управління дало позивачу термін 2 місяці на покращення показників у службі, після зазначеного терміну він підлягав повторній атестації зниження в посаді чи звільнення з органів ДКВС України.
За нетривалий період перебування на службі позивач чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності та на дату звільнення мав два діючих дисциплінарних стягнення: догану та сувору догану.
Відповідно до Закону України «Про оперативну - розшукову діяльність» завданням оперативно - розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп. Згідно до статті 5 закону оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами: органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України.
Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про злочини, що готуються; осіб, які готують вчинення злочину.
На виконання зазначеного закону та в ході реалізації раніше отриманої оперативної інформації, працівниками оперативного відділу Одеського слідчого ізолятора 11.12.2013 року близько 19 год. 50 хв. в ході проведення операції під умовним найменуванням «ЗАСЛОН» (основною метою якого є перекриття каналів надходження для осіб взятих під варту та засуджених заборонених предметів) було виявлено та перекрито канал надходження заборонених предметів до установи, а саме: було затримано оперуповноваженого оперативного відділу ОСІ старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1, який проносив на територію охороняємо! зони Одеського слідчого ізолятору поліетиленовий пакет, об'ємом приблизно три літри, в якому при огляді було виявлено прозору рідину з характерним запахом алкоголю.
Під час бесіди на запитання, що це за рідина позивач усно повідомив, що це горілка «Єльцин», яку він мав намір пронести на території ОСІ та передати засудженому ОСОБА_3 (засуджений перебуває на оперативно - профілактичному обліку, як «авторитет злочинного середовища»), який утримується на першому режимному корпусному відділенні та яку він раніше отримав перед своїм добовим чергуванням у чоловіка на ім'я ОСОБА_4.
За вказаним фактом була викликана слідчо-оперативна група Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, складені відповідні матеріали та направлені до прокуратури в Одеській області та Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для прийняття відповідного рішення.
Одеським слідчим ізолятором дана подія була внесена КОІП за № 120 від 11.12.2013 року.
Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області дана подія була внесена 11.12.2013 року до ЖЄО №20090. Вилучена речовина була направлена на експертне дослідження.
По факту виявлення неслужбових стосунків оперуповноваженого оперативного відділу ОСІ старшого лейтенанта внутрішньої служби позивач із засудженим ОСІ було проведене службове розслідування. Згідно висновку службової перевірки від 17.12.2013 року встановлено, що позивач порушив низку нормативно - правових актів, його дії мають негативний характер та дискредитують звання працівника ДКВС України, на підставі чого він заслуговує на дисциплінарне покарання.
Рішенням кадрової комісії Управління від 12.12.2013 року йому було відмовлено у звільненні за власним бажанням та прийнято рішення про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків.
На виконання наказу ОСІ від 29.01.2014 року № 52 та враховуючи вихід на службу ОСІ виданий наказ від 12.03.2014 року №105 в якому остаточно встановлено, що позивач заслуговує на звільнення з ДКВС України за порушення службової дисципліни, що виразилось у пронесенні на охороняєму територію установи спиртовмісної речовини.
З метою виконання наказу Міністерства Юстиції України від 02.12.2013 року №2543/5 «Про затвердження порядку проведення атестації осіб рядового і начальницького складу ДКВС України» 12.03.2014 року проведена атестація позивача в якій зазначено, що займаній посаді не відповідає, з висновком якої позивач відмовився ознайомлюватися, про що складений відповідний акт.
13.03.2014 року рішенням кадрової комісії подання ОСІ на звільнення задоволено.
Наказом Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області від 13.03.2014 року № 11 о/с ОСОБА_1 було звільнено у запас Збройних сил України за п.64 «є» (за порушення дисципліни» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29.07.1991 року № 114.
Розглянувши надані письмові докази та з урахуванням допиту свідків по цій справі, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» працівникам місця попереднього ув'язнення не дозволяється вступати в неслужбові стосунки з особами, взятими під варту, а також користуватися їх послугами.
Згідно пункту 10.2.3. наказу Держдепартаменту України з питань виконання покарань від 20.09.2000року № 6 ДСК «Про затвердження Інструкції про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах Держдепартаменту України з питань виконання покарань» особам, які входять на режимну територію та об'єкти, де працюють ув'язнені, забороняється проносити будь-які речі: згортки, сумки, інші предмети. Ці предмети і речі здаються на зберігання в спеціально відведені приміщення.
Відповідно до пункту 7.5. Наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013 року № 460/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» особам, які заходять на територію СІЗО, забороняється проносити із собою предмети, заборонені для зберігання та використання ув'язненими та засудженими. Пакети, сумки, речі та предмети вони здають на зберігання в спеціально обладнані приміщення. При надходженні інформації про те, що особа всупереч встановленому порядку намагається пронести предмети, заборонені для зберігання та користування ув'язненими та засудженими, начальник СІЗО або його заступник, а в разі їх відсутності - черговий помічник приймає рішення про проведення особистого огляду такої особи.
Пунктом 4.5 Наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013 року № 460/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» передбачається, що до предметів, які заборонені для використання та зберігання ув'язненими та засудженими відносяться у тому числі, крім іншого: спиртні, слабоалкогольні напої і пиво, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії.
Відповідно до посадової інструкції оперуповноваженого оперативного відділу Одеського слідчого ізолятора позивача основними його завданнями є виявлення та перекриття каналів надходження до засуджених наркотичних речовин, спиртних напоїв, грошей та інших заборонених предметів, а також викриття та профілактика позаслужбових стосунків працівників установи із засудженими, ув'язненими, їх родичами та іншими особами.
Факт порушення позивачем зазначених вище нормативно-правових актів підтверджується наступними письмовими доказами, які були проголошені та дослідженні під час офіційного з'ясування обставин справи: спецповідомленням від 12.12.2013 року №5/4-18708 (а.с.29), висновком по факту виявлення неслужбових стосунків від 17.12.2013 року (а.с.30), рапортом ОСОБА_5 від 11.12.2013 року (а.с.31), доповідною ОСОБА_4 від 11.12.2013 року (а.с.32), поясненнями ОСОБА_6 від 11.12.2013 року (а.с.36), актом вилучення заборонених предметів від 11.12.2013 року (а.с.37), наказом по управлінню від 12.12.2013 року №474 (а.с.41), наказами ОСІ від 29.01.2014 року №52 (а.с.43), від 12.03.2014 року №105 (а.с.44).
Окрім письмових доказів вказані обставини були підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_7 (а.с.75) та ОСОБА_8 (а.с.74), які вони дали суду в судовому засіданні 24.04.2014 року.
Недотримання позивачем наведених вище правових актів, власної посадової інстанції згідно положень ст.7 Закону України «Про дисциплінарний статут працівників органів внутрішніх справ» є порушенням службової дисципліни.
Відповідність розгляду питання про звільнення позивача з посади підтверджується атестаційним листом від 12.03.2014 року (а.с.45), актом відмови від підписання атестаційного листка та у запрошенні на кадрову комісію від 12.03.2014 року (а.с.46), протоколом засідання кадрової комісії від 13.03.2014 року №11 (а.с.47-49), поданням про звільнення позивача від 13.03.2014 року (а.с.50).
Оскільки під час офіційного з'ясування обставин справи підтвердився факт порушення позивачем нормативно-правових актів та власної посадової інструкції, з урахуванням дотримання відповідачами процедури звільнення працівників з ОВС, а тому згідно положень ч.1 ст.162 КАС України в задоволенні позовних вимог про визнання наказу про звільнення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відмовити повністю.
Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, Одеського слідчого ізолятора УДПтС України в Одеській області, за участю третьої особи на боці відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу від 13.03.2014 року №11 о/с про звільнення зі служби та зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30 квітня 2014 року.
Суддя Єфіменко К.С.