Справа № 477/293/14-к
Провадження № 1-кп/477/55/14
30 квітня 2014 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013160230001581 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, незаміжня, має на утриманні малолітню доньку 2012 року народження, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
24 листопада 2013 року, близько 21.00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Шевченкове, біля кафе-бару «Телец», на грунті особистих неприязних відносин в ході розмови з ОСОБА_5 , умисно нанесла останній удар кулаком лівої руки в область перенісся та схопивши останню за комір, нанесла один удар коліном по обличчю, внаслідок чого потерпіла впала на землю, а ОСОБА_3 , сівши на живіт потерпілої, нанесла їй ще 4-5 ударів руками по обличчю, спричинивши останній тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичного експерта № 427 від 12.12.2013р. у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів та саден обличчя, струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
За зазначені дії передбачена відповідальність за ч.2 ст. 125 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні вину визнала частково та пояснила, що 24 листопада 2014 року, приблизно о 21.00год. вона з братом та знайомою знаходились біля пам'ятника навпроти кафе-бару «Телец», неподалік від зупинки маршрутного таксі в с. Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області. Під час розмови з потерпілою, остання її штовхнула, після чого вона нанесла потерпілій удар кулаком лівої руки по обличчю та, схопивши потерпілу за комір одежі, нанесла ще один удар кулаком в область обличчя. Після цього потерпіла впала на землю і вона її більше не била. Вона нанесла два удари в одну і ту ж саму частину обличчя потерпілої, окрім неї, потерпілій ніхто удари не наносив.
Окрім часткового визнання своєї провини, вина обвинуваченої повністю підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що 24 листопада 2014 року вони з чоловіком завезли дитину до інтернату в с. Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області, а коли повертались додому, зустріли знайомих, з якими зайшли до бару «Телец», де вживали спиртні напої. Приблизно о 21.00 год. повертались додому та йшли в напрямку пам'ятника навпроти кафе-бару «Телец», де була зупинка. Пам'ятає, що якась дівчина вдарила її кулаком в обличчя, в область перенісся, на що вона також вдарила її головою. Після чого ця дівчина, схопивши її за комір одежі, нанесла їй удар коліном ноги в область обличчя, також в районі перенісся, і вона впала на землю на спину. Після цього їй було нанесено ще біля п'яти ударів кулаками в область обличчя. Від побиття вона втрачала свідомість, але чула, як її чоловік намагався її захистити. Проходила лікування амбулаторно, оскільки в неї п'ятеро дітей та вона не мала можливості лікуватись стаціонарно. Просила обвинувачену суворо не карати.
Також свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що потерпіла ОСОБА_5 - його цивільна дружина. Восени 2013 року вони з дружиною та знайомими відпочивали в кафе-барі «Телец» с. Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області. Коли вирішили їхати додому, пішли до зупинки по дорозі, яка вела до пам'ятника навпроти кафе-бару «Телец». По дорозі між ними та незнайомими особами почалась бійка, його хтось повалив на землю, а коли він підняв голову, то побачив, що його дружина лежить на землі, а на ній зверху сидить дівчина та наносить їй удари кулаками в область обличчя. Разом з нею були ще одна дівчина та хлопець. Він почав кричати, щоб не били його дружину та, підійшовши, став закривати дружину собою. Після цього вони пішли до автозаправочної станції та викликали міліцію. У дружини було дуже побите обличчя, розпухлий ніс, гематоми.
Вина обвинуваченої підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
заявою потерпілої про вчинене кримінальне правопорушення ( а.с. 29 );
даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої від 13.12.2013р., під час якого потерпіла розказала, як обвинувачена нанесла їй перший удар кулаком в обличчя, після чого, взявши за комір одежі, нанесла їй удар коліном по обличчю та в подальшому стала наносити удари по обличчю, коли вона вже лежала на землі, з фототаблицею ( а.с. 33-34);
даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченої від 13.12.2013р., під час якого обвинувачена у присутності понятих розказала, як нанесла потерпілій перший удар кулаком в обличчя, в область перенісся, після чого нанесла удар ногою в область обличчя потерпілої, з фототаблицею ( а.с. 35-37);
висновком експерта № 427 від 12.12.2013р., згідно якого у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та саден обличчя, а саме: на віках правого ока, в області спинки носа є два крововиливи невизначеної форми, садно лінійної форми та аналогічне садно в області нижньої губи, а також струсу головного мозку. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії твердих тупих предметів, по механізму, удару можливо в строк і при обставинах, вказаних в постанові. Враховуючи характер та особливості ушкоджень, потерпілій було нанесено не менше 2-х травматичних ударів в область голови. Виникнення вищевказаних тілесних ушкоджень при падінні - малоймовірно. В момент нанесення тілесних пошкоджень потерпіла могла знаходитись як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні, повернута обличчям до нападаючого. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ( а.с.38-39 ).
Таким чином, вина обвинуваченої підтверджується частково поясненнями самої обвинуваченої та показаннями потерпілої та свідка, які узгоджуються між собою та з іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, а саме: даними протоколів слідчого експерименту та висновками експерта.
Аналізуючи досліджені по справі докази суд приходить до висновку про винність обвинуваченої у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень та кваліфікує її дії за ч.2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій, суд враховує, що вона вчинила злочин невеликої тяжкості, раніше не судима, вину визнала частково, має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження, приймає заходи до працевлаштування, характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання, судом визнається часткове визнання вини.
Обставинами, які обтяжують покарання, під час судового розгляду не встановлено.
З урахуванням обставин справи, даних про особу та з урахуванням думки потерпілої, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 125 КК України, вважаючи саме таку міру покарання необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої.
Речові докази по справі відсутні.
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченої не обиралась.
Керуючись ст. ст. 366, 367-369, 374 КПК України, суд -
Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Міра запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 не обиралась.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1