Ухвала від 24.03.2014 по справі 183/1807/14-а

УХВАЛА

Справа № 183/1807/14-а

№ 2-а/183/167/14

24.03.2014 року Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д.О. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про відшкодування ядерної шкоди здоров'ю, що призвело до втрати працездатності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про відшкодування ядерної шкоди здоров'ю, що призвело до втрати працездатності.

Матеріали справи передані судді для розгляду 20 березня 2014 року.

Розглянувши матеріали, що надійшли до суду вбачається наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду з наступних підстав.

Згідно п.5 ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.1, 2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як свідчать обставини справи, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень виплачено позивачу соціальна допомога не в належному розмірі.

При цьому необхідно враховувати, що предметом позову в даній справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язана з соціальними виплатами, які є регулярними, щорічними платежами, тому слід перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір.

Як свідчить долучена до матеріалів позову відповідь відповідача на звернення позивача № 4967 від 17.12.2013 року, позивачем отримано щорічну допомогу на оздоровлення 19 квітня 2013 року.

Враховуючи, що позивач одержав даний платіж 19 квітня 2013 року та протягом періоду з квітня 2013 року по вересень 2013 року міг звернутись до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації з вимогами про надання роз'яснення формування своєї допомоги, однак цим правом скористався лише в березні 2014 року,- дату отримання відповіді на звернення не можна вважати за дату, з якої позивачу стало відомо про порушення своїх прав.

Зокрема, для правильного обчислення строку звернення до суду важливим є визначення його початкового моменту.

Виходячи з вимог ст. 99 ч. 2 КАС України початок перебігу строку звернення до суду, суд пов'язує не з фактом обізнаності особи, якій належить порушене право в зв'язку з тим, що цей суб'єктивний момент є результатом недбалого ставлення особи до охорони власних прав, а з моменту, коли вона повинна була дізнатися про таке порушення. Об'єктивними даними про цей момент є актуальність положень рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року (офіційне опублікування в Офіційному Віснику України № 52 від 27.07.2007 року та № 38 від 06.06.2008 року) та Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік (офіційне опублікування в Офіційному Віснику України №10 від 22.03.2006 року та Урядовому кур'єрі № 247 від 31.12.2007 року), які широко обговорювалися в Україні засобами масової інформації, на телебаченні на той час, а тому позивач не міг не знати про факт порушення його прав. Враховуючи принцип, закріплений ст.68 Конституції України, позивачем не доведено, що ним пропущено шестимісячний строк, передбачений ст. 99 КАС з поважних причин.

Крім того, позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду не заявлялось, поважності причин такого пропуску матеріали справи не містять. Даний позов стосується дій відповідача щодо проведення соціальних виплат певним категоріям громадян, а не відповідальності за завдану життю та здоров'ю шкоду або відшкодування ядерної шкоди.

Таким чином початок перебігу строку позовної давності рахується саме з 19 квітня 2013 року та сплив 19 жовтня 2013 року.

Оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, вважаю за необхідне адміністративний позов залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 99,100,107 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про відшкодування ядерної шкоди здоров'ю, що призвело до втрати працездатності - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.О. Парфьонов

Попередній документ
38479315
Наступний документ
38479317
Інформація про рішення:
№ рішення: 38479316
№ справи: 183/1807/14-а
Дата рішення: 24.03.2014
Дата публікації: 05.05.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи