м. Вінниця
16 квітня 2014 р. справа № 2н/0270/37/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого: Дончика Віталія Володимировича,
Суддів: Заброцької Людмили Олександрівни,Заброцька Людимила Олександрівна
Томчука Андрія Валерійовича,Томчук Андрій Валерійович
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року в адміністративній справі № 2а/2585/10/0270 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, апеляційного суду Вінницької області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року по справі №2-а-2585/10/0270 адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, апеляційного суду Вінницької області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі заробітної плати та щомісячного грошового утримання з урахуванням індексації та компенсації втрати частини заробітної плати та щомісячного грошового утримання працюючому судді ОСОБА_2, визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не врахування при розробленні проектів Державного бюджету України на 2008 - 2010 роки вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів", постановлено стягнути з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати по заробітній платі з врахуванням компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.07.2008 року по 01.06.2010 року та по щомісячному грошовому утриманню з врахуванням компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.2006 року по 01.06.2010 року на користь ОСОБА_2 в загальній сумі 336834,39 грн., з яких 124427,00 грн. заборгованість по заробітній платі та 212407,00 грн. заборгованість по щомісячному грошовому утриманню, в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Киїівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010 року апеляційні скарги Державного казначейства України, Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України - задоволено частково. Змінено резолютивну частину постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року та викладено в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо непогашення заборгованості перед суддею ОСОБА_2 по заробітній платі та щомісячному грошовому утриманню, що виникла у зв'язку із застосуванням п.4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. №865. Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 01 липня 2008 р. по 01 червня 2010 р. включно в розмірі 124 427 грн., заборгованість по щомісячному грошовому утриманню працюючих суддів за період з 01 січня 2006 р. по 01 черввня 2010 р. включно в розмірі 212 407 грн., з урахуванням компенсації за втрату частини заробітної плати та частини щомісячного грошового утримання працюючих суддів, а всього 336 834 (триста тридцять шість тисяч вісімсот тридцять чотири) грн.. В іншій частині позову відмовити.»
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України визначено, що постанова чи ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу було подано.
Згідно частини третьої цієї ж статті передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Отже, оскільки постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року у справі №2-а-2585/10/0270 не скасована Київським апеляційним адміністративним судом, то така постанова у відповідності до частини третьої статті 254 КАС України набрала законної сили 24 грудня 2010 року.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що 03.09.2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 «Про оплату праці суддів», якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих Спеціалізованих судів, апеляційних і місцевих судів згідно з додатку 1-6. Посадові оклади, передбачені цією Постановою встановлювались, виходячи із кількості розмірів мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 було доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. пунктом 4-1 такого змісту: «Установити, що розміри посадових окладів передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться».
Однак, постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, що набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. у справі за позовом особи 1 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного Казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року визнано протиправною та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці суддів». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. згадані судові рішення залишено без змін.
Тому, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що рішеннями вказаних вище судів відновлено в повному обсязі постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці суддів» у співвідношенні посадових окладів до розміру мінімальної заробітної плати, яка набрала чинності з 01.01.2006 року. Тобто, розмір посадового окладу суддів повинен встановлюватись виходячи з розміру мінімальної заробітної плати помноженому на відповідний коефіцієнт (для суддів - 8,5; для заступника голови суду - 9,5) та змінюватись відповідно зі зміною розміру заробітної плати.
При цьому, при визначенні розміру мінімальної заробітної плати, на думку суду, слід враховувати, що законами України про Державні бюджети України на 2006, 2007, 2008, 2009 роки та Законом України від 20.10.2009 року за № 1646-VІ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати: у 2006 році з 01.01.- 350 грн., з 01.07. - 375 грн., з 01.12. - 400 грн.; у 2007 році з 01.07. - 420 грн., з 01.12. - 450 грн.; у 2008 році з 01.01. - 515 грн., з 01.04. - 525 грн., з 01.10.2008 р. - 545 грн., з 01.12.2008 р. - 605 грн.; у 2009 році: з 01.01.09 р. - 605 грн., з 01.04.09 р. - 625 грн., з 01.07.09 р. - 630 грн., з 01.10.09 р. - 650 грн., з 01.11.09 р. - 744грн.; у 2010 році з 01.01.2010 р. - 869 грн., з 01.04.2010 р. - 884 грн.
Тому, суди дійшли висновку, що заробітна плата позивачу протиправно нараховувалася не із урахуванням вказаних розмірів мінімальної заробітної плати, що й стало підставою для задоволення позову.
У березні 2012 року відповідачем -Державною судовою адміністрацією України подано до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року по справі № 2-а-2585/10/0270.
Обґрунтовуючи доводи заяви, відповідач посилається на те, що підставою для ухвалення рішення суду першої інстанції від 30 серпня 2010 року була постанова Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2007 року, якою визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Разом із тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2011 року у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» і в задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено.
У зв'язку із цим, відповідач у заяві просить скасувати зазначену постанову суду від 30 серпня 2010 року по справі № 2-а-2585/10/0270 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Позивач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. Заперечень проти заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не надано. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про отримання судової повістки (а.с. 184).
Представник Міністерства фінансів України в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд заяви без їх участі. В своїх письмових поясненнях підтримали заяву ДСА України, просили її задовольнити, скасувавши рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити (а.с. 170-172, 179,187).
Представники ДСА України, Державної казначейської служби України, апеляційного суду Вінницької області в судове засідання не з'явились, письмових пояснень з обґрунтуванням причини неявки суду не надавали. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином, шляхом направлення копії ухвали суду від 18.03.2014 року та судових повісток, що підтверджується наявними в матеріалах справи електронними повідомленнями, довідками та розписками про отримання судової повістки (а.с. 163-166, 169, 175-178, 183, 185).
Згідно частини першої статті 252 КАС України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення (ч.2 ст. 252 КАС України).
Суд, у відповідності до норм частини другої статті 252 КАС України та частини шостої статті 128 КАС України, вважає за можливе розглянути та вирішити заяву в порядку письмового провадження та, згідно частини першої статті 41 КАС України, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали справи, надавши оцінку наявним у ній доказам, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року по справі № 2-а-2585/10/0270 слід задовольнити із наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 245 КАС України у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути переглянута постанова або ухвала суду, що набрала законної сили.
Статтею 246 цього Кодексу передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, на яку посилається заявник, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
Встановлено, що Вінницький окружний адміністративний суд при прийнятті постанови від 30 серпня 2010 року про задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 вважав, що пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» є незаконним, оскільки скасований постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року у справі № 2-а-84/07, яка набрала законної сили. При цьому дане судове рішення було покладено в основу постанови, про перегляд якої подано заяву, і розглядалося судом як визначальна обставина для ухвалення рішення на користь позивача.
Разом із тим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, яка набрала законної сили 01.03.2012 року, задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів».
Як вбачається з її змісту, приймаючи зазначену постанову окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 не скасовуються і не змінюються, а навпаки встановлюються надбавки та доплати за виконання особливо важкої роботи, за науковий ступінь, для вирішення соціально-побутових питань, а також визначено порядок преміювання тощо. Не містять у собі усі оскаржувані постанови Кабінету Міністрів України положень щодо обмеження прав суддів на забезпечення державою благоустроєним житлом, додатковою житловою площею, надання безоплатного користування усіма видами транспорту, обов'язкового страхування життя та здоров'я за рахунок коштів державного бюджету. Також вони не передбачають будь-якої заборони щодо застосування до грошових доходів суддів, як і до доходів інших громадян, механізму їх підвищення шляхом індексації відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян». При прийнятті оскаржуваних постанов Кабінет Міністрів України не зменшив розрахунок посадових окладів суддів, а отже й не обмежив їх матеріальний та соціальний захист.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» у частині встановлення розміру посадового окладу суддям є чинною та підлягає застосуванню при вирішенні по суті публічно-правового спору у даній справі.
Враховуючи наведене та керуючись п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, суд приходить до висновку про те, що прийняття Окружним адміністративним судом м. Києва постанови від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, якою скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці суддів», виходячи з норм процесуального права є нововиявленою обставиною, а сам факт скасування постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року свідчить про безпідставність заявлених ОСОБА_2 позовних вимог.
Згідно із ч.1 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Отже, з урахуванням того, що заробітна плата позивачу в оспорюваний період виплачувалася на підставі та в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці суддів», а чинність цієї постанови відновлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, на переконання суду, достатніх правових підстав для задоволення вимог позивача немає.
З огляду на викладене постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2.
В силу положень статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати у справі йому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 253, 255, 257 КАС України, суд
Заяву Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року у справі №2-а-2585/10/0270 задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року у справі №2-а-2585/10/0270 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, апеляційного суду Вінницької області про стягнення заборгованості по заробітній платі, щомісячному грошовому утриманню працюючих суддів з урахуванням індексації та компенсації втрати частини заробітної плати і щомісячного грошового утримання працюючих суддів - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий: Дончик Віталій Володимирович
Судді: Заброцька Людимила Олександрівна
Томчук Андрій Валерійович