Справа № 201/123/14-к
Провадження № - 1КП/201/72/2014
29 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 1-кп/201/72/2014 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великомихайлівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
19.09.2013 року, близько 14-00 годин ОСОБА_5 , перебуваючи на шостому поверсі першого під'їзду будинку АДРЕСА_3 , діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, до раніше знайомої сусідки ОСОБА_4 , маючи намір на завдання їй тілесних ушкоджень, інтенсивно штовхав долонями в район підключичної області потерпілої, намагаючись виштовхати її в бік сходів після чого умисно завдав одного удару рукою, стиснутою в кулак, по голові у район потиличної частини тим самим завдавши ОСОБА_4 , згідно висновку спеціаліста №3966 від 20.09.2013, тілесні ушкодження у вигляді: синців тулубу та верхньої кінцівки, що спричинені від дії тупого твердого предмету та згідно висновку судово-медичного експерта № 4463є від 24.10.2013 року тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, двох синців в підключичній області ліворуч з переходом на ліву ключицю та по внутрішній поверхні лівого плеча у верхній третині, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день).
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не визнав та пояснив, що конфлікт з потерпілою виник ще в 2011 році, коли він зі своєю дружиною приїхали проживати в будинок АДРЕСА_3 в зв'язку з конфліктністю потерпілої. 19.09.2013 року в обідній час обвинувачений разом з дружиною та дитиною спали в квартирі АДРЕСА_4 і прокинулись від сильних ударів в двері. ОСОБА_5 відчинив двері та побачив, дільничного міліціонера, потерпілу та її доньку, які повідомили, що з його квартири відбувається затоплення його квартири. Обвинувачений запросив дільничного міліціонера в квартиру, щоб той переконався у відсутності затоплення, та хотів закрити двері, так як не бажав, щоб потерпіла заходила в квартиру, однак останні тримала двері за ручку і не давала цього зробити. При цьому потерпіла та її донька висловлювались грубою нецензурною лайкою на адресу обвинуваченого. Він зробив декілька попереджень, однак це не допомогло, а донька потерпілої плюнула в обличчя обвинуваченого після чого потерпіла крикнула їй « ОСОБА_7 » і донька побігла на сходову клітину, спустила трохи нижче і стала між п'ятим та шостим поверхами. Обвинувачений схопив потерпілу правою рукою за куртку в районі грудної клітини і виштовхав її на сходову клітину. В цей час він відчув на своєму плечі руку дільничного міліціонера, який сказав заспокоїтись і обвинувачений, відпустивши потерпілу, пішов до себе в квартиру з дільничним міліціонером. За весь час конфлікту обвинувачений жодного разу не вдарив потерпілу, не мав наміру її бити чи штовхати зі сходів
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними органом досудового слідства та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме.
Показаннями потерпілої ОСОБА_4 , допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що 19.09.2013 року, в обідню перерву, вона разом з дільничним міліціонером ОСОБА_8 та своєї донькою ОСОБА_9 піднялись на шостий поверх будинку АДРЕСА_3 до тамбуру квартири АДРЕСА_5 в якій проживає ОСОБА_5 , та яка знаходиться над квартирою потерпілої, з метою з'ясування причину залиття її квартири. Вхід у тамбур їм відчинила сусідка ОСОБА_5 , яка відразу пішла до своєї квартири, а дільничний міліціонер почав стукати у двері квартири ОСОБА_5 . Обвинувачений відчинив двері і, вислухавши претензії, пропустив міліціонера в квартиру, щоб той міг оглянути наявність чи відсутність залиття, а сам залишився біля дверей. Потерпіла тримала двері квартири за ручку, щоб чути що говорить міліціонер, однак в цей час, ОСОБА_5 , говорячи: «Йди звідси, я тебе вб'ю і мені нічого не буде», схопив її правою рукою за одяг і почав сильно пхати від чого вона опинилась в іншому кутку тамбуру, а потім на сходовій клітинці. Там ОСОБА_5 схопив потерпілу за руки і заломив їх, однак вона змогла звільнити праву руку і побачила боковим поглядом як ОСОБА_5 кулаком правої руки вдарив її в потиличну частину голови. Потерпіла почала кричати, а ОСОБА_5 , тримаючи її за ліву руку, потяг потерпілу до сходів щоб скинути, однак вона вчепилась у перила і в цей час на її крик вибіг міліціонер, який відірвав ОСОБА_5 від неї. Відразу після цього потерпіла пішла додому, а хвилин через 10 прийшов міліціонер ОСОБА_8 , який склав заяви про залиття і побиття. В цей же день потерпіла звернулась до лікарні та до органів внутрішніх справи з приводу побиття.
Показаннями свідка ОСОБА_9 , допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що вона донька потерпілої та проживає разом з останньою в квартирі АДРЕСА_6 , під квартирою АДРЕСА_5 в якій проживає обвинувачений. 19.09.2013 року, в обідню перерву, вони разом з матір'ю та дільничним міліціонером ОСОБА_8 піднялись на шостий поверх будинку АДРЕСА_3 до тамбуру квартири АДРЕСА_5 в якій проживає ОСОБА_5 з метою з'ясування причину залиття їх квартири. Вхід у тамбур їм відчинила сусідка ОСОБА_5 . Ірина, яка відразу пішла до своєї квартири АДРЕСА_7 , а дільничний міліціонер почав стукати у двері квартири ОСОБА_5 . Обвинувачений відчинив двері і сказав, що він нікого не заливає і у нього з трубами все гаразд. ОСОБА_8 зайшов у квартиру, а потерпіла взялась за ручку дверей. В цей час обвинувачений вийшов з квартири, схопив потерпілу за руки, відпихнув та почав її виштовхувати на сходову клітинку де вона опинилась біля ліфта. В цей час потерпіла крикнула свідкові « ОСОБА_7 » і остання спустилась по сходам нижче та стала між пятим і шостим поверхами. В цей час обвинувачений заламав потерпілій руки за спину і почав душити, однак вона вирвала одну руку, а обвинувачений наніс удар кулаком правої руки в потиличну частину голови потерпілої. Свідок і потерпіла закричали та на їх крик вибіг ОСОБА_8 , який хотів розняти їх але обвинувачений відпихнув і його. Потім ОСОБА_8 наблизився до них і відтяг ОСОБА_5 від потерпілої, яка в цей час трималась за поручні, так як обвинувачений хотів спихнути її зі сходів. Міліціонер завів обвинуваченого до його квартири, а свідок з потерпілою пішли до себе додому куди через хвилин 15 прийшов ОСОБА_8 , який склав заяву про побиття, а пізніше свідок з потерпілою пішли до лікарні та звернулись до органів внутрішніх справи з приводу побиття.
Показаннями свідка ОСОБА_8 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що він являється дільничним інспектором Жовтневого РВ і 19.09.2013 року був на чергуванні. В обідній час до нього прийшла потерпіла з донькою, які розповіли, що сусід їх топить. Свідок пішов з потерпілою та її донькою до них додому і по дорозі вони з ЖЕКу забрали майстра. Вони прийшли до будинку АДРЕСА_8 чи АДРЕСА_3 і піднялись в квартиру потерпілої де оглянули об'єми затоплення. Потім свідок, потерпіла та її донька піднялись поверхом вище і свідок постукав у двері, які відчинив обвинувачений, який повідомив, що з його квартири залиття не відбувається. З дозволу обвинуваченого свідок пройшов у тамбур, а потерпіла стояла на сходах і хотіла зазирнути в квартиру проти чого обвинувачений заперечував, внаслідок чого між ними виникла суперечка. ОСОБА_4 говорила, що хоче зайти, але фізично ніяких дій не вчиняла, а лише голосно лаялась в бік обвинуваченого, а донька потерпілої плюнула в бік обвинуваченого. Обвинувачений вийшов з квартири, схопив і потяг потерпілу на сходи. Далі свідок не бачив подій на сходах, так як йому закривали оглядовість двері, але як тільки свідок почув крик, то вибіг і побачив, що ОСОБА_5 тримає потерпілу за куртку, трясе її та тягне до сходів, а вона противиться цьому. Свідок відтяг обвинуваченого від потерпілої. Після чого відправив ОСОБА_4 додому, а обвинуваченого завів у його квартиру. Через деякий час свідок знову прийшов до потерпілої де відібрав дві заяви - про затоплення і побиття. ОСОБА_4 показувала розірвану куртку, говорила, що болить голова та показувала синяк під лопаткою.
Показаннями свідка ОСОБА_10 , допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що 19.09.2013 року вона була на роботі і повернулась додому ввечері коли до неї прийшли ОСОБА_4 з донькою, які розповіли, що ОСОБА_4 побив сусід, який також намагався скинути її зі сходів. При цьому потерпіла скаржилась на сильні болі в голові та показувала синець на плечі, подряпину на грудях і синець на руці, спричинені обвинуваченим.
Показаннями свідка ОСОБА_11 , допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що вона дружина обвинуваченого. 19.09.2013 року в обідній час вона разом з ОСОБА_5 та дитиною спали в квартирі АДРЕСА_4 і прокинулись від сильних ударів в двері. Їх дитина почала плакати і свідок її заспокоювала, а ОСОБА_5 пішов відчиняти двері. Свідок чула якусь сварку та вийшла в коридор подивитись, що сталось, де побачила дільничного міліціонера, її чоловіка, який не пускав потерпілу в квартиру, та потерпілу, яка намагалась відчинити двері і голосно лаялась на ОСОБА_5 , який вийшов, взяв потерпілу за одяг в районі грудей та почав витісняти її з тамбуру. За ними вийшов дільничний, а за дільничним йшла свідок. Свідок бачила, як ОСОБА_12 замахнулась правою рукою в якій була сумка на обвинуваченого, але ОСОБА_5 перехопив її руку і в цей час дільничний міліціонер розняв їх і вона з чоловіком і дільничним міліціонером зайшли в квартиру. За час конфлікту ОСОБА_5 не бив потерпілу, а потерпіла голосно і брутально лаялась в бік ОСОБА_5 .
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 2) вбачається, що 19.09.2013 року о 14-00 годин ОСОБА_5 на шостому поверсі будинку виштовхав її з тамбуру, хапав за шкіряну куртку та намагався штовхнути потерпілу зі сходів.
З висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 3966 від 20.09.2013 р. (а.с. 14) вбачається, що потерпіла під час огляду вказувала на те, що сусід хапав її за шию, душив, хапав під руки, штовхнув на сходи та вдарив кулаком по голові і скаржилась на головну біль і нудоту. При цьому спеціаліст дійшов висновку, що у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців тулубу та верхньої кінцівки, що спричинені від дії тупого твердого предмету, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
З виписного епікризу (а.с. 21) вбачається, що ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗ ДМКЛ № 16 з 25.09.2013 року по 03.10.2013 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, забиття м'яких тканин голови, струс головного мозку.
З висновку експерта № 4463е від 24.10.2013 року вбачається, що у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, двох синців в підключичній області ліворуч з переходом на ліву ключицю та по внутрішній поверхні лівого плеча у верхній третині, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні.
Оцінюючи зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Посилання сторони захисту на відсутність в заяві про побиття данних про нанесення обвинуваченим потерпілій ударів в голову, як на доказ того, що такого удару не було, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9 згідно яких такий удар був, показаннями свідка ОСОБА_10 згідно яких потерпіла в той же день розповідала їй про нанесення ОСОБА_5 їй удару в голову, та медичними документами і експертизами з яких вбачається, що потерпіла вказувала на наявність такого удару та скаржилась на головну біль і нудоту
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_4 говорить не правду, так як в судовому засіданні не вказувала, що її душив ОСОБА_5 , а під час проведення експертиз зазначала ці дії, суд вважає необгрунтованими, оскільки суперечності в її показах не являються значними та не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого.
Показання свідка ОСОБА_11 про те, що обвинувачений ОСОБА_5 не бив ОСОБА_4 суд не вважає не правдивими, однак враховує, що ОСОБА_11 може помилятись, так як перебування ОСОБА_13 за ОСОБА_8 , який не бачив подій на сходах через прочинені двері, унеможливило свідкові ОСОБА_11 повністю бачити події на сходах
В показаннях потерпілої та свідків, даних ними в судовому засіданні не вбачається істотних суперечностей, які б впливали на правильність установлення фактичних обставин провадження та ролі обвинуваченого при скоєнні злочину. Деякі розбіжності в їх показаннях свідчать про індивідуальне сприйняття кожним подій, учасниками і очевидцями яких вони були, і не впливають на висновки суду.
Невизнання ОСОБА_5 своєї вини суд розцінює як намагання обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, так як його показання об'єктивно суперечать доказам зібраним в судовому засіданні.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а.с. 64), на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.с. 67, 68), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 66).
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України в судовому засіданні не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді обмеження волі та враховуючи, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробовуванням.
Підстав для застосування до ОСОБА_5 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Вирішуючи заявлений ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 6000 гривень, суд вважає, що з урахуванням встановлених судом обставин з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь цивільного позивача, на підставі ст. 1166 ЦК України, підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 1803,81 гривень - розмір витрат підтверджених чеками, датованими після подій 19.09.2013 року
Вирішуючи заявлений ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 гривень, суд приходить до висновку, що позивачу, протиправними діями обвинуваченого спричинена моральна шкода, яка виразилась у моральних переживаннях потерпілої за своє здоров'я та життя під час спричинення їй тілесних ушкоджень, порушенням нормальних життєвих зв'язків потерпілої і необхідності відшукувати додаткові зусилля в зв'язку з лікуванням та необхідністю відвідування правоохоронних органів.
Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок отримання травм, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв'язків, тривалість немайнових втрат. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і оцінює моральну шкоду, спричинену позивачу протиправними діями відповідача в 500 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. ст. 1167 ЦК України.
Що стосується витрат на правову допомогу, то суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 124 КПК України стягнути ОСОБА_13 на користь потерпілої витрати останньої на правову допомогу в розмірі 2000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1803,81 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривен та в рахунок відшкодування судових витрат 2000 гривень, а всього 4303,81 гривень (чотири тисячі триста три гривні вісімдесят однак копійка).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Вирок після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Cуддя: ОСОБА_1