№ 207/1409/14-ц
№ 2/207/941/14
15 квітня 2014 року . м. Дніпродзержинськ .
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Воробйовій Н.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання , визнання права власності ,
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою , у якій просила розірвати договір довічного утримання укладений між нею та ОСОБА_2 14 листопада 2008 року , визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 , оскільки їй на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . 14 листопада 2008 року з відповідачем ОСОБА_2 , який є її сином , був укладений договір довічного утримання . Згідно з цим договором їй мали надаватися відповідачем матеріальне щомісячне забезпечення з утримання , а саме надання грошової суми у розмірі не менше 200 гривень ; надання побутових послуг ; надання лікарських засобів на підставі виданих лікарями рецептів на його лікування ; забезпечення надання медичної допомоги удома лікарями загального профілю , а також лікарями-спеціалістами ; поховати у випадку її смерті . З моменту укладення договору довічного утримання відповідачем не виконуються ні один з перелічених у договорі пунктів догляду . Неодноразово знаходилася на стаціонарному лікування . За цей час відповідач не допомагав їй ні матеріально , ні фізично . Договір не виконується понад 6 років . Самостійно сплачує комунальні послуги , купує їжу і одяг.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не явилася , письмово просила розглядати справу без її участі , заявлений позов підтримала повністю .
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов визнав повністю .
Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено , що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . 14 листопада 2008 року позивачкою з відповідачем ОСОБА_2 , який є її сином , був укладений договір довічного утримання . Згідно з цим договором позивачці мали надаватися відповідачем матеріальне щомісячне забезпечення з утримання , а саме надання грошової суми у розмірі не менше 200 гривень ; надання побутових послуг ; надання лікарських засобів на підставі виданих лікарями рецептів на його лікування ; забезпечення надання медичної допомоги удома лікарями загального профілю , а також лікарями-спеціалістами ; поховати у випадку її смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або не належного виконання набувачем своїх обов'язків , незалежно від його вини .
З моменту укладення договору довічного утримання відповідачем не виконуються ні один з перелічених у договорі пунктів догляду . Позивачка неодноразово знаходилася на стаціонарному лікування . За цей час відповідач не допомагав їй ні матеріально , ні фізично . Договір не виконується понад 6 років . Позивачка самостійно сплачує комунальні послуги , купує їжу і одяг .
Проаналізувавши надані сторонами докази , суд приходить до висновку , що відповідачем не виконуються зазначені у договорі пункти догляду , що є підставою для розірвання договору довічного утримання .
При розподілу судових витрат суд враховує , що позов задоволено , тому судові витрати підлягають відшкодуванню відповідачем позивачеві .
Керуючись ст. 744 , 755 , 756 ЦК України 2003 року , ст. 8 , 15 , 60 ЦПК України , суд
Розірвати договір довічного утримання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 14 листопада 2008 року .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 , який складається з : А-1 - житловий будинок , загальною площею 66,3 метрів квадратних , житловою площею 34,0 метрів квадратних , Б-1 - погріб зі входом , № 1 - водопровід , № 2 - зливна яма , № 3 - стінка підпірна , № 4 , І - тротуар .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати 729 гривень 30 копійок .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба